10 вересня 2018 року
Київ
справа №805/3710/17-а
касаційне провадження №К/9901/54510/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.
розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 в адміністративній справі №805/3710/17-а за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
Державне підприємство «Селидіввугілля» у жовтні 2017 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2017 №0009474607, яким до позивача застосовано штрафні санкції та нарахувано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 93403,16грн.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 14.12.2017 позовні вимоги задовольнив.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 30.05.2018 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2017 залишив без змін.
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби 20.06.2018 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд ухвалою від 06.08.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог ухвали від 06.08.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №805/3710/17-а є вимоги про скасування рішення від 05.10.2017 №0009474607 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 93403,16грн.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того що, прийнята Кабінетом Міністрів України Постанова "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" №247 від 30.03.2016 і проведена, у зв'язку з цим, реформа органів ДФС, фактично позбавила позивача, права на звільнення від сплати єдиного соціального внеску надане йому Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", чим призвела до дискримінації окремих його прав у податкових правовідносинах, оскільки, для усіх платників податків, які також здійснюють свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції і при цьому перебувають на обліку в податкових органах, розташованих на території проведення антитерористичної операції - право на звільнення від обов'язку сплати соціального внеску залишилось, в той час, як для позивача, який також здійснює свою господарську діяльність на цій території, але є великим платником податку і не може перебувати на обліку в місцевих органах доходів і зборів та не може перебувати на обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників, у зв'язку з її відсутністю на території Донецької області - таке право на звільнення було позбавлено.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Отже, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі щодо скасування рішення від 05.10.2017 №0009474607 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 93403,16грн., не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 в адміністративній справі №805/3710/17-а за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева Р.Ф.Ханова