Провадження № 22-ц/774/5666/16 Справа № 196/1029/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.
Категорія 27
31 жовтня 2016 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Пономарь З.М., суддів Григорченка Е.І., Посунся Н.Є., при секретарі Самокиші О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,-
У серпні 2015 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернулось до позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 з позовом про солідарне стягнення кредитної заборгованості станом на 13.07.2015р. у сумі 84134грн.71коп., у тому числі, 28174грн.26коп. заборгованості за кредитом, 29304грн.20коп. заборгованості по процентам, 21786грн.35коп. пені, 4869грн.90коп. штрафу, посилаючись на невиконання позичальником своїх зобов'язань.
Рішенням Царичанського райсуду Дніпропетровської області від 27.01.2016р. ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» на погашення кредитної заборгованості 84134грн.71коп., у тому числі, 28174грн.26коп. заборгованості за кредитом, 29304грн.20коп. заборгованості по процентам, 21786грн.35коп. пені, 4869грн.90коп. штрафу. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його незаконність в частині стягнення суми пені та штрафу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, колегія суддів вважає, що воно підлягає зміні в частині розміру присудженої до стягнення з ОСОБА_2 пені та судового збору та скасуванню в частині стягнення штрафу за такими підставами.
Задовольняючи позовні вимоги банку про стягнення пені та штрафу, суд першої інстанції посилався на їх обґрунтованість. З вказаним висновком у повному обсязі погодитись не можна.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
08.08.2008р. між ВАТ КБ «Надра (правонаступник ПАТ «Комерційний банк «Надра»), позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_3 укладено договір «Автопакет» №874513/ФЛ ID 874513. За умовами останнього ОСОБА_2 на придбання автомобіля банком надано кредит у сумі 48699грн. зі сплатою 18,9% річних та з погашенням його щомісячними платежами до 07.08.2013р. (9-14).
За відомостями банку за ОСОБА_2 за вказаним договором обліковується заборгованість, яка станом на 13.07.2015р. складала суму 84134грн.71коп. та складалась з 28174грн.26коп. заборгованості за кредитом, 29304грн.20коп. заборгованості по процентам, 21786грн.35коп. пені, 4869грн.90коп. штрафу (а.с.8).
Згідно вимог ст.ст.526,527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до положень п.5.1 договору сторін у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто, пеня - це санкція, яка нараховується за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи зазначені вимоги закону та встановлені обставини про несвоєчасне виконання ОСОБА_2 грошових зобов'язань за строковим кредитом, з нього на користь банку підлягає стягненню пеня станом на 13.07.2015р. у сумі 2000грн. з частковим задоволенням цієї позовної вимоги банку. При визначенні розміру пені колегія суддів враховує наступне. Заявлена банком до стягнення пеня за несвоєчасне виконання позичальником зобов'язання станом на 13.07.2015р. склала суму 21786грн.35коп., тобто майже такий же розмір як і розміри основної заборгованості по тілу кредиту та відсоткам за користування ним, які стягнуті судом на користь банку. Оскільки пеня є лише санкцією за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а не основним боргом, нарахований банком розмір пені фактично нівелює її суть санкції. Крім того, за наданим банком розрахунком пеня нарахована за період з 13.07.2014р., виходячи з сум від 51458грн.32коп. до 56857грн.22коп., які відповідно складались із загальної суми заборгованості 28174грн.26коп. та суми відсотків за відповідний період нарахування та із застосуванням до них подвійної облікової ставки НБУ у розмірі від 19 до 60%. Між тим, останнє погашення кредиту ОСОБА_2 здійснено ще 04.05.2011р., а до суду з позовом про стягнення пені банк звернувся лише у серпні 2015 року. Фактично банк навмисно збільшив розмір нарахування пені до 21786грн.35коп., протягом більш як 4 років не вживаючи заходів до її зменшення, оскільки при своєчасному зверненні до суду (з часу порушення позичальником кредитних зобов'язань) нарахування пені здійснювалось би банком згідно договору сторін, виходячи з мінімальних щомісячних платежів по погашенню кредиту лише у розмірі 1275грн.94коп. Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч.3 ст.551, ч.2 ст.616 ЦК України зменшити вказаний розмір пені.
Вимагаючи до стягнення 4869грн.90коп. штрафу, банк посилався на те, що пеня та штраф є видами відповідальності за різні порушення зобов'язань боржником, а штраф нараховано за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до положень п.5.2 договору сторін у разі порушення позичальником вимог п.п.4.3.1., 4.3.2., 4.3.7., 4.3.9., 4.3.10. договору, він сплачує банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту. Вказаними пунктами договору, зокрема, передбачено обов'язок позичальника забезпечувати банк усіма необхідними документами, суворо дотримуватись положень договору, повідомляти банк про зміну адреси місця роботи та ін., надавати на вимогу банку документи на підтвердження фінансового стану, надавати додаткове забезпечення виконання зобов'язання (а.с.9-14). Жодного з передбачених договором порушень, за які визначено сплату штрафу, заявлена банком до ОСОБА_2 позовна заява не містить. Фактично штраф нарахований банком за порушення ОСОБА_2 строку виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, за яке банком нараховано, а судом стягнуто пеню.
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності і їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором суперечить конституційним положенням щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Враховуючи наведені вимоги закону, вимоги банку про стягнення 4869грн.90коп. штрафу задоволенню не підлягають.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та обставинам справи, за п.3,4 ст.309 ЦПК України його рішення в частині розміру присудженої до стягнення пені та судового збору слід змінити та скасувати в частині стягнення штрафу з відмовою у цій частині позову.
На підставі п.1,5 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 у дохід держави слід стягнути 551грн.20коп. судових витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2016 року в оскарженій частині змінити - в частині розміру присудженої до стягнення пені та судового збору та скасувати - в частині стягнення штрафу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» 2000грн. пені та 1378грн. на повернення судових витрат.
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення з ОСОБА_2 штрафу відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді : Пономарь З.М. Григорченко Е.І. Посунся Н.Є.