Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний № 322/256/18 Головуючий у 1 інстанції: Шиш А.Б.
Провадження № 22-ц /778/3235/18 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
20 вересня 2018 року м. Запоріжжя
Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Маловічко С.В.
судді: Гончар М.С.
Крилової О.В.
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у особі представника Литвиненко Олени Леонідівни на ухвалу судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 липня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 05 червня 2014 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір, згідно якого ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 6000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем станом на 11 березня 2018 року у нього виникла заборгованість в сумі 25 582 гривні 25 копійок, а саме: 3 652 гривні 60 копійок - тіло кредиту, 10 084 гривні 48 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, 10 150 гривень 78 копійок - заборгованість за пенею, а також 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1 194 гривні 39 копійок - штраф (процентна складова).
Ухвалою судді від 29 травня 2018 вказану позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення її недоліків тривалістю п'ять днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 липня 2018 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» визнано неподаною і повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, АТ КБ «ПриватБанк» у особі представника Литвиненко О.Л. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції позовну заяву було повернуто навіть після того, як позивач виконав вимоги ухвали від 29 травня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.
Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Повертаючи позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України позивач недоліки позовної заяви не усунув, вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконав.
Проте, колегія суду не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Встановлено, що 23 березні 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 1-4).
На підтвердження доводів, викладених в позовній заяві, позивачем додано розрахунок заборгованості (а.с. 5-7)
Ухвалою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 29 травня 2018 року позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без руху з тих підстав, що позивачем надано необґрунтований розрахунок заборгованості та додано належним чином не засвідчені копії до позовної заяви та для відповідача.
Стосовно вимог до розрахунку заборгованості суд першої інстанції звернув увагу на відсутність формул та/або арифметичних дій, за якими розраховані: поточна та прострочена заборгованість за кредитом; відсотки на поточну та прострочену заборгованість за кредитом, загальний залишок заборгованості. А також суд визнав необхідним зобов»язати банк навести у розрахунку підрахування окремо по кожному його рядку.
На виконання вищевказаної ухвали, 12 червня 2018 року позивачем направлено заяву про усунення недоліків та додано виписку по особовому рахунку відповідача, належно засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви та копії належно засвідчених документів для відповідача (а.с. 43).
У заяві про усунення недоліків банк вказав, що розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, містить відомості щодо розміру відсоткової ставки, розміру нарахованих відсотків, пені, суми коштів, які надходили в рахунок погашення заборгованості, суму використаних кредитних коштів, періоду нарахування, відомості щодо розміру простроченого зобов'язання, а також навів формули, які застосовувались для нарахування відсотків в різні періоди.
Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 липня 2018 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу через те, що позивач визначені недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунув, оскільки доданий до позовної заяви розрахунок не відображає арифметичні дії, за яким розрахована заборгованість, а отже, на думку суду, є необгрунтованим.
Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Висновки суду першої інстанції про неусунення недоліків позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» є необґрунтованими.
За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач виклав в ній обставини, якими обґрунтував свої вимоги, зазначив докази, які, на його думку, підтверджують наведені обставин, надав в повному обсязі всі розрахунки заборгованості за вказаним договором. До позовної заяви позивач надав копію відповідних письмових доказів.
При цьому, виконуючи ухвалу суду, банк надав виписку про рух коштів по картрахунку відповідача, саме на якому як на первинному документі базується наведений банком табличний розрахунок, а також зазначив формули, застосовані ним для нарахування відсотків у різні періоди.
Проте суд визнав наданий банком розрахунок необґрунтованим у розумінні п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Між тим, вказана норма не містить визначення терміну «обґрунтованості», але слід вважати, що такий розрахунок має бути розгорнутим, включаючи у себе всі складові заборгованості, які входять до суми стягнення, а також має бути наданий на їх обгрунтування первісний базовий документ, на підставі якого розрахунок здійснено.
Колегія вважає, що вказаним критеріям наданий банком розрахунок відповідає, а виписка по картрахунку банком надана як першоджерело його виконання на вимогу суду про обгрунтування цього розрахунку.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ст.ст. 12,13 ЦПК України).
З огляду на принцип диспозитивності у цивільному процесі особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Суддя на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Питання про належність і допустимість доказів, їх оцінку, суд має вирішувати в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а не на стадії відкриття провадження у справі. Позивач додав до заяви докази, які вважав за потрібне надати суду; якщо ж вони не підтверджують позовні вимоги, то це є підставою для відмови у задоволенні позову.
Оскільки зазначені в ухвалі судді недоліки не свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам ст. 175 ЦПК України, то вважати їх обґрунтованою підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернення позивачу не можна.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву позивачу, в той час як остання за вищенаведеними критеріями відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а недоліки були усунуті.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» у особі представника Литвиненко О.Л. є обґрунтованими, а постановлена ухвала Новомиколаїв- ського районного суду Запорізької області від 20 липня 2018 року у відповідності до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 379, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у особі представника Литвиненко Олени Леонідівни задовольнити.
Ухвалу судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 липня 2018 року у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Постанову складено 20 вересня 2018 року.
Головуючий:
Судді: