Іменем України
19 вересня 2018 року
Київ
справа №817/1193/17
адміністративне провадження №К/9901/49957/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Рівненській області
на постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 (суддя - Матвійчук В.О.)
та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 (судді - Шидловський В.Б., Мацький Є.М., Шевчук С.М.)
у справі №817/1193/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медовий край»
до Головного управління ДФС у Рівненській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Медовий край» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДФС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 та 09.06.2017.
Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ДФС дійшла помилкового висновку про неправильне визначення Товариством розміру своїх податкових зобов'язань, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31.10.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018, позов задоволено:
-визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДФС від 06.06.2017 №0000921310 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 50, 44 грн., №0000931210 в частині визначення грошового зобов'язання з військового збору, пені на суму 11, 19 грн., від 09.06.2017 №0003451401, №0003461401, №0003471404, №0003481401, від 29.08.2017 №0005951401;
-присуджено на користь позивача судовий збір у розмірі 19 393, 96 грн.
Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи та обставини справи.
Товариство у своєму відзиві на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками планової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 складено акт від 18.05.2017.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 06.06.2017 №0000921310, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Медовий край" визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 15 261, 11 грн., в тому числі 9 573, 41 грн. за основним платежем, 4 788, 21 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 899, 49 грн. пені;
- від 06.06.2017 №0000931310, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Медовий край" визначено грошове зобов'язання з військового збору в сумі 1 278, 76 грн., в тому числі 801,95 грн. за основним платежем, 400, 06 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 76, 75 грн. пені;
- від 09.06.2017 №0003441401, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Медовий край" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 443 099, 00 грн., в тому числі 411 029 грн. за основним платежем, 32 070 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 09.06.2017 №0003451401, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Медовий край" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого за червень, грудень 2015, серпень, листопад-грудень 2016, на 248 174, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 62 044 грн.;
- від 09.06.2017 №0003461401, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Медовий край" зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість, задекларованого за грудень 2016, у розмірі 161 967 грн.;
- від 09.06.2017 №0003471404, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медовий край" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм з регулювання обігу готівки на суму 12 184, 82 грн.;
- від 09.06.2017 №0003481404, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медовий край" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення строків подання звіту про контрольовані операції на суму 365 400 грн.
За наслідками розгляду скарги Товариства рішенням Державної фіскальної служби України від 22.08.2017 скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.06.2017 №0003441401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 128 280 грн. за основним платежем та 32 070 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, в решті дане податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 06.06.2017 №0000921310, №0000931310, від 09.06.2017 №0003451401, №0003461401, №0003471401, №0003481404 залишені без змін.
У зв'язку з цим, ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2017 №0005951401 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 282 749 грн. за основним платежем.
Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ мотивує тим, що позивачем занижено розмір свого прибутку та безпідставно списано меду на суму 1 570 837 грн. Крім того, Товариство здійснювало з компанією HONEY BG EOOD контрольовані операції під час яких позивач реалізував продукцію за ціною, що є нижчою від ціни його придбання, відтак, на таку різницю повинно нараховуватись податкове зобов'язання з податку на додану вартість. Також під час перевірки позивачем не надано належних доказів понесення ОСОБА_2 витрат на придбання дизельного палива на суму 199, 88 грн.
Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.
З огляду на приписи статей 14, 44, 134, 135, 185, 188 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДФС щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спростовано під час розгляду справи.
Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено факт вилучення з обігу та утилізації неякісної продукції (меду)) в кількості 39400 кг через невідповідність його споживчих властивостей вимогам нормативним документам - ДСТУ 4497:2005 та відповідність дій позивача з цього приводу приписам Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».
Також судами попередніх інстанцій надано належну оцінку дій Товариства при визначенні податкових зобов'язань за наслідками господарських операцій з компанією HONEY BG EOOD.
Так, матеріалами справи встановлено, що на виконання укладеного 19.06.2015 між Товариством, як продавцем та HONEY.BG EOOD (Болгарія), як покупцем, контракту з поставки меду натурального бджолиного, позивач здійснив експорт товару.
Абзацом "а" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового Кодексу України передбачено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
В матеріалах справи наявні докази належного оформлення митної декларації щодо вивезення товару за межі митної території України, відтак Товариством у відповідності до вимог Податкового Кодексу України застосовано нульову ставку оподаткування до вказаної господарської операції.
Щодо висновків ДФС про порушення позивачем вимог податкового законодавства при прийнятті від підзвітної особи ОСОБА_3 авансового звіту про використання коштів на загальну суму 443,48грн., то судами обґрунтовано враховано, що під час розгляду справи Товариство надало докази підтвердження оплати підзвітною особою придбаного дизельного палива на суму 199, 88 грн.
Наведене, у відповідності до приписів п.п.165.1.11 статті 165 Податкового Кодексу України є підставою для не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт.
Касаційна скарга ДПІ не спростовує правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді І.А. Гончарова
І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова