Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 540/519/17
Номер провадження 1-кп/540/22/18
20.09.2018 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю: секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка кримінальне провадження № 12017170250000112 від 05.05.2017 р. відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, працездатного, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
02.05.2017 року близько 00:00 ОСОБА_6 , перебуваючи у спільній загороді гаражів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , яка використовується двома власниками, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , та розташована по АДРЕСА_2 , побачив металеве корито та металевий брухт і в цей час у нього виник прямий, корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, належного потерпілому ОСОБА_5 .
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_6 , 02.05.2017 року близько 00 год. 00 хв., діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, таємно, з спільної загороди до гаража № НОМЕР_2 своєї співмешканки ОСОБА_8 , перемістив металеві вироби загальною вагою 58 кг, вартістю 4,5 грн. за 1 кг, загальною вартістю 261 грн. та металеве корито вартістю 400 грн. Після чого, 03.05.2017 ОСОБА_6 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме здав на металоприймальний пункт в смт Машівка Машівського району Полтавської області.
Вказаними діями ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 661 грн.
За таких обставин, дії ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні даного злочину визнав повністю за обставин вказаних в обвинуваченні та показав, що того дня він відпочивав з дружиною та друзями біля гаража, який належить його дружині та знаходиться поряд з приміщенням гаража потерпілого. Пізніше, повернувшись знову до гаражів, за допомогою ключа відкрив огорожу та зайшов на огороджену територію гаража потерпілого, звідки забрав металеві речі та переніс до свого гаража, пізніше здав на металолом. Вказаний факт був виявлений, в скоєному щиро розкаюється, за наявності коштів має намір відшкодувати потерпілому завдану шкоду.
Крім повного визнання обвинуваченим вини по висунутому обвинуваченню, суд вважає, що його винуватість в скоєному злочині підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів:
витягом з кримінального провадження № 12017170250000112 про внесення 05.05.2017р. відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 про викрадення в період часу з 01.04.2017 року по 18:00 год. 04.05.2017 металевих виробів із території загороди, що за приміщенням його гаража № НОМЕР_1 , який розташований на території гаражного кооперативу в смт Машівка Полтавської області (а.с. 104,105).
Потерпілий ОСОБА_5 повідомив суду, що має у власності гараж з прибудовою в смт Машівка, який він не відвідував тривалий час, а коли 02.05.2017 пішов то виявив відсутність металевих східців та інших металевих виробів - двох моторів «Ворскла», газової плити в упаковці, з приміщення гаража зникла бухта провода. В обвинуваченні вказано не все майно, яке викрав в нього ОСОБА_6 , останній пробачення в нього не попросив, а тому він наполягає на призначенні покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі.
05 травня 2017 року в ході огляду місця події встановлено, що місцем викрадення металевих виробів є гаражне приміщення № НОМЕР_1 яке розташоване на території гаражного кооперативу в смт Машівка Полтавської області, розташоване поряд із ТОВ «Приват-Агро-Альянс» в смт Машівка вул. Бригадна 1, Полтавської області, в якому знаходиться різного роду металобрухт, а саме метелеві бочки, частини металевих кліток та ін., про що свідчить протокол огляду з доданими фото таблицями (а.с. 107-110).
Як убачається з протоколу огляду та розписки ОСОБА_9 , 06 травня 2017 року ОСОБА_9 добровільно видав для огляду речові докази, а саме: 2 метелевих корита, 4 метелевих труби близько 1,2 м. довжиною та діаметром 60 мм., метелеві труби довжиною близько 30 см., металевий лист довжиною близько 12 см., а також металевий лист з прорізами, які були оглянуті та вилучені (а.с. 112- 114).
Згідно висновку № 91/17 по визначенню вартості рухомого майна від 11.05.2017р., вартість металевих виробів становить 661 грн (а.с. 117-118).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_6 з товаришами часто здає йому металолом, але видно, що метал викопаний із землі - Чернівський шукає металобрухт по посадках. Одного разу ОСОБА_10 привіз чистий металобрухт - різні вироби та повідомив що речі з його гаража. Потерпілий ОСОБА_5 впізнав в речах, які здавав ОСОБА_6 своє майно та забрав його, але що ще здавав останній, він не пам'ятає.
В ході проведення слідчого експеримента 07.06.2016р. обвинувачений ОСОБА_6 спочатку розповів, а потім на місцевості показав, яким чином він викрав різного роду металобрухт та металеве корито з гаражного приміщення потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 122-126).
Свідок ОСОБА_11 показав, що був присутнім в якості понятого при проведенні слідчого експерименту та при цьому ОСОБА_6 говорив що вкрав в ОСОБА_5 металеві речі, які здав на металоприймальний пункт.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, натомість не вбачає в діях ОСОБА_6 щирого каяття, оскільки потерпілий повідомив що обвинувачений пробачення в нього не просив. При цьому суд враховує що викрадені речі повернуті обвинуваченим не добровільно, а після звернення потерпілого з приводу крадіжки до поліції.
Слід зазначити, що щире каяття характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється у тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Відсутність вказаних ознак у схожих діях особи не може бути визнане щирим розкаянням при призначенні покарання. (Постанова Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він зареєстрований в АДРЕСА_2 , проживає в АДРЕСА_1 та за місцем проживання характеризується Машівською селищною радою посередньо, оскільки на засіданні адміністративної комісії селищної ради не розглядався (а.с. 139), згідно довідок Миргородської ЦРЛ № 1031 від 24.05.2017р. на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 137,138), згідно ст.89 КК України раніше не судимий (а.с. 130-136), .
За висновком органу пробації, наданого в досудовій доповіді відносно ОСОБА_6 (а.с.59-61) виправлення останнього можливе без позбавлення волі або обмеження волі та не становить високої суспільної небезпеки для суспільства, доцільно покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
При обранні покарання обвинуваченому, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як середньої тяжкості, особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує його покарання та відсутність обтяжуючих обставин, відношення до вчиненого злочину та його обставини, кількість викраденого та розмір шкоди, думку потерпілого, і приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням обвинуваченому для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді громадських робіт, призначене в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України.
З огляду на те, що обвинувачений ніде не працює, що свідчить про те, що він стабільного доходу немає, суд не вбачає підстав для призначення йому більш м'якого покарання у виді штрафу за ст. 185 ч.1 КК України, оскільки вказаний факт унеможливить його виконання.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом, а тому суд не вважає за можливе розглянути доводи потерпілого щодо вчинення обвинуваченим крадіжки з його господарства іншого майна, яке не вказано в обвинуваченні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, і вважає, що металобрухт загальною вагою 58 кг та металеве корито, які зберігаються потерпілим ОСОБА_5 слід залишити потерпілому як власнику (а.с. 115).
Процесуальних витрат у справі немає.
Цивільний позов не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт строком 240 годин.
Речові докази у справі: металобрухт загальною вагою 58 кг та металеве корито - залишити потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1