Іменем України
19 вересня 2018 року
Київ
справа № 191/222/16-а
провадження № К/9901/17578/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Синельниківської міської ради про визнання рішення протиправним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Черкової Н. Т., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: Суховарова А. В. (головуючий), Головко О. В., Ясенової Т. І.
І. Суть спору:
1. У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернуся до суду з позовом до Синельниківської міської ради (далі - Міськрада, відповідач), у якому просив:
1.1 визнати незаконним рішення другої сесії Міськради VII скликання від 4 грудня 2015 року № 10-2/VIІ у частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Міськради VI скликання;
1.2 поновити позивача на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Міськради з 7 грудня 2015 року;
1.3 стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Позов обґрунтовано протиправністю звільнення позивача з роботи з огляду на необґрунтованість підстави такого звільнення, адже, за твердженням позивача, ні Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ні Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП) не передбачають можливості звільнення у зв'язку з закінченням строку повноважень виконкому міської ради.
3. Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що звільнення позивача проведено відповідно до вимог закону.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Рішенням Міськради VI скликання від 18 листопада 2010 року заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради затверджено ОСОБА_1
5. Розпорядженням міського голови від 19 листопада 2010 року № 194-о позивача прийнято на вказану посаду з присвоєнням йому 8 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад з 19 листопада 2010 року.
6. Рішенням Міськради VІI скликання від 4 грудня 2015 року № 10-2/VІI ОСОБА_1 звільнено з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради VI скликання у зв'язку з закінченням строку повноважень Міськради VІ скликання.
7. Рішенням Міськради VІI скликання від 4 грудня 2015 року № 6-2/VIІ на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів затверджена ОСОБА_5
8. Уважаючи протиправним рішення про його звільнення з посади, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області постановою від 13 вересня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, в позові відмовив.
10. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що звільнення позивача є правомірним, оскільки затвердження нового складу виконавчого комітету є безумовною підставою для припинення повноважень особи, яка не увійшла до нового його складу, а тому не може бути поновлена на посаді, що є виборною в розумінні статті 3 та частини першої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
12. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі позивач наполягає на протиправності його звільнення з підстав затвердження нового складу виконавчого комітету Міськради.
13. У скарзі позивач просить рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
14. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в якому наполягає на безпідставності останньої та просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Відповідно до статті 3 Закону України від 7 червня 2001 року № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2493-III), посадами в органах місцевого самоврядування є:
виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;
виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
17. Порядок прийняття на службу в органи місцевого самоврядування врегульовано у статті 10 Закону № 2493-III, яка передбачає прийняття на посаду заступника сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.
18. Частинами першою, другою статті 51 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 280/97-ВР), обумовлено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.
19. Частиною третьою статті 147-1 КЗпП визначено, що працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
20. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.
21. Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. Частиною першою статті 341 вказаного Кодексу обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Приписами підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України обумовлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
VI. Позиція Верховного Суду
24. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
25. З огляду на приписи статей 3, 10 Закону № 2493-III посада заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради є виборною посадою, на яку особа затверджується відповідною радою. Таке затвердження в силу пункту 3 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР є виключною компетенцією відповідної ради.
26. Своєю чергою, як правильно зазначили суди, необрання позивача на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради на сесії Міськради наступного скликання є підставою для його звільнення із займаної посади в силу вимог закону.
27. Враховуючи доводи касаційної скарги в частині необхідності застосування до спірних правовідносин норм КЗпП, що встановлюють підстави для звільнення особи з ініціативи власника, слід також указати на правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій про те, що в цьому випадку застосуванню підлягають саме норми спеціального законодавства, якими є Закони № 280/97-ВР і № 2493-III.
28. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
29. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
30. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі № 191/222/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
Т. Г. Стрелець