01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Кравченко Л.М.
19 вересня 2018 року Справа № 362/6805/17
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2018 року у справі
за позовом ОСОБА_2
до інспектора патрульної поліції 2 батальйону
Управління патрульної поліції м. Дніпра,
лейтенанта поліції Жидкової Євгенії Володимирівни,
Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області
Департаменту патрульної поліції
про визнання дій протиправними, протиправною та
скасування постанови, закриття провадження у справі,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції 2 батальйону УПП м. Дніпра, лейтенанта поліції Жидкової Євгенії Володимирівни (далі - відповідач-1), Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач-2) про:
- визнання дій лейтенанта поліції Жидкової Є.В. щодо складання постанови про адміністративне правопорушення від 26.01.2017 р. серії АР № 132301 незаконними;
- визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 26.01.2017 р. серії АР № 132301;
- та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2018 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії інспектора щодо складання оскаржуваної постанови та скасовано зазначену постанову.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач - УПП в Дніпропетровській області ДПП подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягати до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху і що спірна постанова була прийнята інспектором з урахуванням всіх обставин.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, не з'явилися, відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України, колегія суддів ухвалила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 30.05.2008 р. по теперішній час працює в дирекції «Автотранспошта» ПТ «Укрпошта».
26.01.2017 р. ОСОБА_2 перебував у відряджені на спецавтомобілі VOLVO FH12 дорожній номерний знак НОМЕР_1.
Зазначений автомобіль має похилу білу смугу на зовнішній бічній поверхні, а тому обмежень щодо руху в зоні дії знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено» автомобіль належний позивачу не має.
26.01.2017 р. о 06:43 год. в м. Дніпро (Кіровський район) під час руху по вул. Ярослава Мудрого позивач був зупинений відповідачем-1.
Відповідачем-1 віднослено позивача винесено постанову від 26.01.2017 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 132301.
Зазначеною постановою позивача притягнуто до відповідальності за те, що він заїхав під знак « 3.3», чим порушив п.п.33.3.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Позивач, вважаючи зазначену постанову протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Судова колегія встановила, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль, на якому позивача було зупинено відповідачем, має похилу білу смугу на зовнішній бічній поверхні, а отже обмеження щодо руху в зоні дії знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» на нього не поширюються.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР).
Так, відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 33 «Дорожні знаки» знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» заборонено рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.
При цьому, дія вказаного знака не поширюється, зокрема на вантажні автомобілі, які мають похилу білу смугу на зовнішній бічній поверхні або перевозять групи людей.
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, законодавством регламентовано обов'язок водіїв транспортних засобів дотримуватися ПДР та відповідальність у разі їх порушення.
При цьому, правовою підставою для притягнення до відповідальності є факт вчинення порушення ПДР, який має бути встановлений та підтверджуватися достатніми і необхідними доказами у розумінні КУпАП.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що до автомобіля позивача застосовується спеціальний дозвільний правовий режим проїзду знаку 3.3 за ПДР, тобто встановлені ним обмеження до позивача як такого, що здійснював рух на автомобілі, який має скісну білу смугу на зовнішній бічній поверхні, не застосовуються.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача-1 при складанні оскаржуваної постанови та протиправності такої постанови.
Доводи апелянта про те, що Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягати до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху і що спірна постанова була прийнята інспектором з урахуванням всіх обставин, є необґрунтованими і жодним чином не спростовують відсутності самого складу правопорушення у діях позивача, за яке його було притягнуто до відповідальності.
Таким чином проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційна скарга Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції підлягає залишенню без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2018 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Рішення виготовлено 19.09.2018 р.
Головуючий суддя:
Судді: