Справа №536 - 2010 Суддя 1 інстанції Філь О.Є.
Категорія 26 Доповідач Алексєєв А.В.
Іменем України
20 січня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого: Новосядлої В.М.,
суддів: Алексєєва А.В., Троценко Л.І.,
при секретарі Голубцові А.В.,
з участю позивача, представника відповідача Любача В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшахтострой» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшахтострой», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ, про відшкодування моральної шкоди,
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Ремшахтострой» про відшкодування моральної шкоди. У позовній заяві позивач зазначив, що працював у відповідача з 20 листопада 2007 року та під час виконання трудових обов'язків 14 жовтня 2008 року отримав травму шиї та голови. 27 лютого 2009 року висновком МСЕК йому було встановлено 40% втрати працездатності первісно та третю групу інвалідності у зв'язку із зазначеним трудовим каліцтвом. На підставі статті 237-1 КЗпП України просив стягнути з відповідача відшкодування отриманим ним моральних страждань в наслідок трудового каліцтва в сумі 50000 грн.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2009 року був частково задоволений позов, стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 14 000 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції був неправильно застосований матеріальний закон, а саме, позивачем не було доведено, якими саме неправомірними діями відповідача йому була спричинена моральна шкода, не врахована вина потерпілого у заподіянні шкоди, не встановлений факт отримання позивачем черепно-мозкової травми 14 жовтня 2009 року, не зазначено яка сума підлягає сплаті позивачу з урахуванням податку з доходів фізичних осіб.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по справі, з наступних підстав.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач з 20 листопада 2007 року по 27 лютого 2009 року знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Ремшахтострой».
14 жовтня 2008 року під час виконання трудових обов'язків позивач був травмований, про що був складений акт за формою Н-1від 17 жовтня 2008 року (а.с.3-5).
Згідно із рішенням МСЕК від 27 лютого 2009 року позивачу було вперше встановлено стійку втрату працездатності у зв'язку із трудовим каліцтвом, а саме, у зв'язку з наслідками черепно-мозкової травми, яка була отримана 14 жовтня 2008 року, у розмірі 40% та третя група інвалідності.
Таким чином, на час скоєння нещасного випадку між позивачем і відповідачем існували трудові відносини, які регулюються Кодексом законів про працю України, а не Цивільним кодексом України.
Відповідно до частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або на уповноважений ним орган.
За частиною 4 цієї ж статті власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів і вимог закону, апеляційний суд вважає, що підприємством не були забезпечені безпечні умови праці позивача, а тому відповідач має нести перед ним відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди у відповідності до норм Кодексу законів про працю України.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в суді недоведена вина відповідача та не враховано вину потерпілого, не доведено наявність у потерпілого черепно-мозкової травми, спростовуються наведеним та задоволенню не підлягають.
Інші доводи апеляційної скарги також не впливають на правильні правові висновки суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції були одночасно застосовані норми Кодексу законів про працю України і статті 1167, 1187, 268 ЦК України.
Однак з висновком суду першої інстанції щодо застосування статей 1167, 1187 ЦК України погодитись неможливо, оскільки між сторонами на час виникнення права на відшкодування моральної шкоди існували трудові відносини, а тому із мотивувальної частини рішення суду підлягає виключенню посилання на статті 1167, 1187 ЦК України.
В іншій частині рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права та не підлягає зміні.
Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, на підставі статей 153, 233, 237-1 КЗпП України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшахтострой» задовольнити частково.
Виключити із мотивувальної частини рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2009 року посилання на статті 1167, 1187 ЦК України.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: