15 січня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Кіянової С.В. , Бондаренко Л.І.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ДП «Донецька залізниця» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 11 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Держане підприємство «Донецька залізниця» про поновленні на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 11 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 до ДП «Донецька залізниця» про поновленні на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - задоволено частково.
Визнано наказ від 18.08.2009 року №725/ос ДП «Донецька залізниця» про звільнення ОСОБА_1 провідника пасажирського вагона резерву провідників дільниці 1 групи за п.8 ст.36 КЗпП України - не законним та поновлено ОСОБА_1 на посаді провідника пасажирського вагону резерву провідників дільниці 1 групи ДП «Донецька залізниця».
Стягнуто з ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.08.2009 року по 11.11.2009 року у сумі 6858 гривні 28 коп., у відшкодування моральної шкоди 1000 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 30 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 1000 гривень, а всього 8888 гривні 28 коп.
Стягнуто з ДП «Донецька залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 77 гривень 08 коп.
В апеляційній скарзі Держане підприємство «Донецька залізниця» просить рішення скасувати та ухвалити нове, відмовивши в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушені норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що 08.09. 2009 року позивачка звернулась в суд з позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що наказом № 310/ос від 13.06.2003 року з 16.06.2003 р. вона була переведена провідником пасажирських вагонів 4 розряду вагонного депо станції Донецьк ДП «Донецька залізниця», а пізніше, 06.06.2008 р. в.о. начальника вагонного депо Донецьк ОСОБА_4 зобов'язав її підписати контракт № 5218, який був складений на 5 аркушах. Підписи сторони поставили тільки на 5 аркуші контракту. З наказом про прийняття на роботу по контракту, з посадовою Інструкцією провідника пасажирських вагонів, Правилами внутрішнього трудового розпорядку її не знайомили.
13 квітня 2009 р. при перевірці поїзду №113 Москва-Донецьк ревізорами ДП «Донецька залізниця» на дільниці Артемівськ-Горлівка були складені акти про безбілетний провіз у вагоні № 7 від станції Артемівськ до ст..Микитівки інспектора патрульної служби ЛВ на станції Донецьк прапорщика міліції ОСОБА_3
З 24.04.2009 р. по 17.08.2009 р. знаходилась на лікарняних листах.
18 серпня 2009 р. за №725/ос в. о. начальника вагонного депо ОСОБА_4 видав наказ про звільнення її з роботи з 18.08.2009 р. по п.8 ст.36 КЗпП України на підставі, передбаченої п.18 «а» контракту, п. 3.9.5. Інструкції провідника пасажирських вагонів.
З наказом про звільнення вона не згодна у зв»язку з тим, що: 1) наказ на звільнення підписаний не повноважною особою; 2) з посадовою Інструкцією провідника пасажирських вагонів та Правилами внутрішнього трудового розпорядку її не ознайомили; 3) контрактом не було передбачено звільнення за встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі; 4) 13.04.2009 року по факту перевезення безквиткових пасажирів була проведена оперативна нарада, на якій начальник поїзду і деякі провідники поїзду просили керівництво депо оскаржити неправомірність актів, складених ревізорами в порушення вимог Інструкції про проведення контрольно - ревізійної роботи на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Укрзалізниці від 30.06.1999 р. №197-Ц, Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затвердженої наказом МТУ від 27.12.2006 р. №1196, зареєстрованої в МЮУ №310/13577 від 04.04.97 р., але в цьому було відмовлено і наказом № 35/ос від 13.04.2009 року начальник вагонного депо ОСОБА_5 її та інших провідників цього поїзду перевів на інші роботи, не пов'язані з обслуговуванням пасажирів.
Просила визнати наказ від 18 серпня 2009 р. за №725/ос про її звільнення незаконним, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду за незаконне звільнення у сумі 2000 гривень, та витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень.
У судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_6 підтримували позовні вимоги.
Представник відповідача Єлетенко Т.О. позов не визнала.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом № 310/ос від 13.06.2003 року ОСОБА_1 була переведена з 16.06.2003 р. провідником пасажирських вагонів 4 розряду вагонного депо станції Донецьк ДП «Донецька залізниця».
06.06.2008 р. з позивачкою був укладений контракт № 5218, який був складений на 5 аркушах. Підписи сторони поставили тільки на 5 аркуші контракту. Контракт не прошитий та кількість листів не скріплена печаткою.
13 квітня 2009 р. при перевірці поїзду №113 Москва-Донецьк ревізорами ДП «Донецька залізниця» на дільниці Артемівськ-Горлівка були складені акти про безбілетний провіз у вагоні № 7 (провідник ОСОБА_1) від станції Артемівськ до ст..Микитівка безквиткового пасажира.
Наказом № 35/С від 13.04.2009 року по розбору результатів перевірки потяга № 113 сполученням „Москва-Донецьк" (ЛНП ОСОБА_8), було встановлено, що при перевірці потягу №113 Москва-Донецьк ревізорами ДП «Донецька залізниця» на дільниці Артемівськ-Горлівка були складені акти про провіз у вагонах безбілетних пасажирів та надлишкової ручної поклажі 50 кг. Службовим розслідуванням встановлено, що у вагонах проїжджало 5 чоловік залізничників (вагон 4-3 чоловіка, № 6-2 чоловіка) до місця роботи, у яких були проїзні форми, а із-зі відсутності часу, як вони пояснили, вони не встигли взяти посадочні талони, а також 4 чоловік робітників транспортної міліції ( №6-2 чол., №7-1 чол. (провідник ОСОБА_1), №5-1 чол.). Провідники вагонів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1 грошей з залізничників та робітників міліції не брали, та ніякої корисної мети не переслідували. Цим наказом за порушення п. 6.1. Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених Наказом Міністра транспорту України № 1196 від 27.12.06 р„ п. 3.9.5. Інструкції провідника пасажирських вагонів ЦЛ-0038, наказано прийняти заходи по розірванню контракту та переведення, у тому числі, ОСОБА_1 на роботу, не пов"язаною з обслуговуванням пасажирів.
Наказом від 21.04.2009 року № 1040/ЛВЧД по розбору результатів перевірки потяга № 113 сполученням „Москва-Донецьк" (ЛНП ОСОБА_8), без посилання на причини перегляду наказу № 35/С від 13.04.2009 року, без встановлення додаткових даних, якими обумовлено скасування деяких пунктів наказу № 35/С, начальником вагонного депо Донецьк ОСОБА_11 скасований п.1.2.2 наказу № 35/С, та за порушення п. 7.2, 7.З., 18.6 Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених Наказом Міністра транспорту України № 1196 від 27.12.06 р., п. 3.9.5. Інструкції провідника пасажирських вагонів ЦЛ-0038, наказано прийняти заходи з розірвання контракту з ОСОБА_1
Наказом від 18 серпня 2009 р. за №725/ос позивачка звільнена з роботи з 18.08.2009 р. за п.8 ст.36 КЗпП України на підставі передбаченої п.18 «а» контракту, п. 3.9.5. Інструкції провідника пасажирських вагонів.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки, місцевий суд виходив із того, що як наказом № 35/С від 13.04.2009 року, так і наказом від 21.04.2009 року № 1040/ЛВЧД по розбору результатів перевірки потяга № 113 сполученням „Москва-Донецьк", встановлено, що у вагоні № 7 - від станції Артемівськ до Микитівки провідник ОСОБА_1 перевезла робітника міліції - інспектора ПС ЛВ на станції Донецьк прапорщика міліції ОСОБА_3, про що свідчить, крім того, його рапорт, який наявний у матеріалах справи.
Згідно п. 25 ст.11 Закону України «Про міліцію», робітник міліції має право користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом. Працівники підрозділів міліції на транспорті у межах обслуговуваних дільниць, крім цього, мають право на безплатний проїзд у поїздах, на річкових і морських суднах. Під час службових відряджень працівники міліції мають право на позачергове придбання квитків на всі види транспорту і розміщення в готелях при пред'явленні службового посвідчення і посвідчення про відрядження. В разі невідкладних службових поїздок вони забезпечуються квитками на проїзд незалежно від наявності місць.
З урахуванням вищенаведених нормативних актів, суд обгрунтовано вважав незаконним звільнення позивачки за перевезення безквиткового пасажира - робітника міліції на транспорті, який згідно з Законом України «Про міліцію» має право на такий проїзд.
Крім того, приймаючи до уваги доводи позивачки про те, що контрактом не було передбачено звільнення за встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі, суд обгрунтовано посилався на те, що наданий суду контракт № 5218 укладений з позивачкою 06.06.2008 р. був складений на 5 аркушах, підписи сторони поставили тільки на 5 аркуші контракту, контракт не був прошитий та кількість листів не скріплена печаткою.
Відповідачем не було надано суду першої інстанції доказів того, що він знайомив позивачку з посадовою інструкцією, а довід апеляційної скарги з цього питання та посилання на те, що при переведенні на роботу позивачка складала іспити відносно знання Інструкції провідника пасажирського вагону № ЦЛ - 0038 та інших локальних актів будь - якими доказами не підтверджений.
Крім того, на момент скасування п. 1,1.,1,1.2,2 наказу № 35 /С від 13.04.09 року, якими, наказано прийняти заходи по розірванню контракту та переведення, у тому числі, ОСОБА_1 на роботу, не пов"язаною з обслуговуванням пасажирів та прийняття наказу від 21.04.2009 року № 1040/ЛВЧД про прийняття заходів з розірвання контракту з ОСОБА_1, наказ № 35 /С від 13.04.09 року був виконаний і ОСОБА_1 була переведена іншу роботу.
Це свідчить про те, що за один і той же проступок на неї було накладено два дисциплінарних стягнення.
У зв'язку з цим апеляційний суд вважає, що позовні вимоги позивачки були задоволені обгрунтовано.
Суд не приймає доводів апеляційної скарги про підставне відшкодуванні позивачці моральної шкоди, у зв'язку із тим, що при звільнення з роботи були порушені трудові права, що й встановлено судом першої інстанції.
Розмір суми у відшкодування моральної шкоди в 1000 грн. відповідає положенням, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди” № 4 від 31 березня 1995 року ( із подальшими змінами).
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, також, не спростовують висновків суду.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов'язкового їх скасування.
Керуючись ст., ст. 308,313, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Держане підприємство «Донецька залізниця» відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 11 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: