Справа 22ц-825 Головуючий у 1 інстанції Руденко Л.М.
Категорія 43 Доповідач Біляєва О.М.
21 січня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,
при секретарі Суліма Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «ЖЕК № 1» м. Слов'янська до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2009 року,
В серпні 2009 року Комунальне підприємство «ЖЕК № 1» м. Слов'янська (далі - КП «ЖЕК № 1») пред'явило позов до відповідачів про стягнення заборгованості по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території, посилаючись на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1, але плату за утримання будинку та прибудинкової території не вносять, чим порушують права позивача.
Позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 2340 гр. 82 коп., яка утворилася станом на 01 серпня 2009 року.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 04 грудня 2009 року позов задоволено.
Відповідач ОСОБА_2 не погодився з рішенням і звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм матеріального права.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що суд порушив вимоги ст.257 ЦК України щодо позовної давності, не встановивши період, за який виникла заборгованість, оскільки із розрахунку позивача вбачається, що стягнута судом сума утворилася з вересня 2004 року по 01 серпня 2009 року. Крім того, суд не зважив на те, що у відповідачів не виникло обов'язку по сплаті наданих послуг, оскільки між сторонами не укладено відповідний договір. Також в судовому засіданні достовірно встановлено, що фактично позивачем послуги з обслуговування будинку № 56 не надаються.
В судове засідання відповідачі не з'явилися; направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності; просили задовольнити апеляційну скаргу.
Представник позивача Білоус Є.М. просила відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з пп. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Розглядаючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не оплачують надані позивачем послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, в зв'язку з чим станом на 01 серпня 2009 року утворилася заборгованість в сумі 2340 гр. 82 коп.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначив спірні правовідносини.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1, - в якій проживають.
Послуги, що надані позивачем по утриманню будинку та обслуговуванню прибудинкової території, відповідачі не оплачували в повному обсязі, в зв'язку з цим утворилася заборгованість станом на 01 серпня 2009 року в загальній сумі 2340 гр. 82 коп. (ас. 4).
Висновок суду про те, що діями відповідачів порушені права КП «ЖЕК № 1» і відповідачі мають нести відповідальність по сплаті заборгованості, є обґрунтованим.
Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків в редакції, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
Апеляційний суд визнає, що доводи скарги про відсутність договору між сторонами та відповідно обов'язку відповідачів на оплату наданих позивачем послуг не ґрунтуються на законі.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості відповідачів з урахуванням витрат на експлуатацію будинку, а також розрахунки витрат підприємства на утримання будинку та прибудинкової території (ас. 4, 27-49, 93).
Однак, стягуючи заборгованість в сумі 2340 гр. 82 коп. станом на 01 серпня 2009 року, суд не врахував, що позов пред'явлений в суд в серпні 2009 року, а заборгованість у зазначеній сумі утворилася з вересня 2004 року, що підтверджується розрахунком позивача та поясненнями представника КП «ЖЕК № 1» Білоус Є.М.
Відповідно до вимог статей 257, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Позивач мав дізнатися про невнесення відповідачами плати за утримання будинку та прибудинкової території наступного місяця після невнесення такої плати.
Враховуючи, що позов пред'явлено в серпні 2009 року, а відповідачі зробили заяву про застосування позовної давності в письмових запереченнях на позов (ас. 57-58), то заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території не може бути стягнута після закінчення строку позовної давності, яка обраховується у даному випадку з серпня 2006 року.
У порушення зазначених вимог закону місцевий суд стягнув заборгованість з 01 вересня 2004 року, не визнавши поважною причину пропуску позовної давності.
За таких підстав судове рішення підлягає зміні, а сума стягнення - зменшенню на суму заборгованості по оплаті з вересня 2004 року по липень 2006 року включно (12 гр. 48 коп. х 8 місяців + 24 гр. х 15 місяців = 459 гр. 84 коп.), тобто сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів, складає 1880 гр. 98 коп. (2340 гр. 82 коп. - 459 гр. 84 коп.).
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.3, ст.309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2009 року змінити: стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «ЖЕК № 1» м. Слов'янська заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території з 01 серпня 2006 року по серпень 2009 року включно в сумі 1880 гр. 98 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуючий
Судді