Справа № 22- 612 Головуючий в 1 інстанції - Заруцька Г.М.,
Категорія 32 Доповідач - Барсукова О.І.
Іменем України
27 січня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої: Червинської М.Є.,
суддів: Барсукової О.І.,
Лісового О.О.,
при секретарі : Ледовській О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4 до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4 до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. На користь кожного з позивачів із відповідача на відшкодування моральної шкоди стягнуто по 100 000гр.
Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі - ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» ) звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» доводи апеляційної скарги підтримала і просила скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4 , їх представник - адвокат ОСОБА_5. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, рішення суду залишити без змін.
Третя особа - ОСОБА_6 в судове засідання не з*явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку. В телеграмі на адресу апеляційного суду просив розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, позивачів, їх представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом установлено, що 13.08.2007 року приблизно о 20-30год. автомобіль НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8, після чого водій покинув місто пригоди на вказаному автомобілі.
Від отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди травм ОСОБА_8 помер.
Власником автомобіля НОМЕР_1 на час дорожньо-транспортної пригоди є ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» ( а.с.32-37).
Під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди автомобіль знаходився під керуванням водія ОСОБА_6, який знаходився з власником у трудових відносинах відповідно до наказу № 1480-4 від 18.08.2005р.
Постановою слідчого по УВС відділу з розслідувань ДТП при МУВС України в Донецькій області від 23 листопада 2007 року кримінальна справа за фактом дорожньо-транспортної пригоди, якою завдано смерть пішоходу ОСОБА_8, 1972 року народження, закрито за відсутністю складу злочину в діях водія ОСОБА_7
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним трудових (службових) обов*язків.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, довіреності тощо).
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув завдану позивачам моральну шкоду з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».
Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Доводи апеляційної скарги про те, що відшкодування моральної шкоди можливо лише за наявності вини, особи, яка її заподіяла, не грунтуються на законі.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд виходив з засад розумності та справедливості з урахуванням конкретних обставини справи, характеру та ступеню моральних страждань позивачів. За вказаних обставин розмір моральної шкоди визначено у відповідності до фактичних обставин справи та вимог закону, а доводи апелянта не мають правового значення.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, повно та всебічно дослідив надані сторонами докази, яким дав належну правову оцінку.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: