Справа № 22-338 Головуючий у 1 інстанції Єрьомін Д.О.
Категорія 6 Доповідач Санікова О.С.
26 січня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі Руденко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2009 року за позовом Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Донспецметалпром», треті особи Донецька міська рада, Управління житлового господарства Донецької міської ради про приведення приміщення у первісний стан і за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька», треті особи Донецька міська рада, Управління житлового господарства Донецької міської ради про визнання права власності,-
У червні 2008 року Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідачка на підставі договору купівлі-продажу від 25 лютого 2008 року є власником нежилого вбудованого приміщення у жилому будинку АДРЕСА_1, загальною площею 311,7 кв.м.
Відповідачка ОСОБА_2 самостійно, без проектної документації і дозволу органів місцевого самоврядування здійснює перепланування нежилого приміщення; в зазначеному приміщенні демонтовані внутрішні перегородки, а також демонтовані дерев»яна підлога і лаги; в несучій стіні виконані два окремих входи в нежиле приміщення; на території газону по всій довжині фасаду виконана прибудова (шириною 1,5 м), ; під прибудовою виконане поглиблення фундаменту на 1,5 м.
До наступного часу документація на переобладнання не надана, скарги жильців будинку на незручності продовжуються.
КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька» просило зобов'язати відповідачку звільнити прибудинкову територію і привести нежиле приміщення у первісний стан.
29 січня 2009 року до суду з позовом до Комунального підприємства «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька» звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що на підставі договору дарування від 30 вересня 2008 року він є законним власником вбудованих приміщень у жилому будинку №148 по вул.. Челюскінцев, 148, загальною площею 441,6 кв.м. На підставі Конституції України та норм цивільного законодавства він має право на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Проте, як йому стало відомо, КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька» шляхом подання безпідставного позову, незаконно втручається в його право приватної власності та намагається демонтувати належні йому вбудовані нежилі приміщення.
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 січня 2009 року ОСОБА_1 залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні позовні вимоги.
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 квітня 2009 року до участі у справі залучені як треті особи Донецька міська рада з самостійними позовними вимогами та Управління житлового господарства м. Донецька без самостійних позовних вимог.
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 липня 2009 року до участі у справі залучено ТОВ «Завод Донспецметалпром» в якості співвідповідача.
Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2009 року позовні вимоги Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» до ОСОБА_2 задоволені частково: зобов'язано ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецметалпром» привести нежиле приміщення площею 441,6 кв.м, розташоване у жилому будинку за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 148 у первісний стан; у задоволенні позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» про визнання права власності відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права і, зокрема на те, що в порушення вимог ЦПК України суд не повідомив його про час та місце судового засідання 13 жовтня 2009 року; при ухваленні рішення суд не врахував висновок експертних установ, пояснення свідків, яких суд не викликав і не допитав; суд також не врахував, що КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька» є неналежним позивачем і не має в даному випадку права звернення з позовом, оскільки право приватної власності на вбудовані приміщення не стосується цього комунального підприємства, оскільки воно не є власником приміщень.
У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 і ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити; при цьому не підтримав доводи апеляційної скарги в частині неналежного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Представник позивача - КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька», а також представники третіх осіб - Донецької міської ради і Управління житлового господарства Донецької міської ради заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення законним і обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька» суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_2 самочинно, без отримання дозволу здійснила перепланування належних їй нежилих приміщень, що знаходяться у жилому будинку, в результаті чого збільшилася загальна площа, чим зачіпаються інтереси комунального підприємства; ТОВ «Завод Донспецметалпром», ставши власником цих приміщень, також порушує інтереси комунального підприємства.
Проте, ухвалюючи таке рішення, суд допустив неправильне застосування норм матеріального права і порушив норми процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом згідно договору купівлі-продажу від 25 лютого 2008 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купила вбудовані приміщення площею 311,7 кв.м в жилому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Під час володіння, розпорядження та користування зазначеним нерухомим майном ОСОБА_2 здійснила перепланування належних їй нежилих приміщень, а саме: самочинно створила вбудовані приміщення, визначені літераю «А-1» площею 116,7 кв.м (з влаштуванням дверних та віконних прорізів у капітальній стіні, з прибудовами до приміщень вітринами) у цокольному поверсі та за рахунок зносу перегородок збільшила загальну площу належного їй приміщення на 13,2 кв.м, в результаті чого у теперішній час площа нежилого приміщення, що розташоване у будинку літер «А-1» за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 148, становить 441,6 кв.м. За отриманням дозволу на початок виконання будівельних робіт та виготовленням дозвільної документації до компетентних органів вона не зверталася.
За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).
Згідно ст. 30 ЦК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. При цьому відповідач - це особа, яку притягують до відповіді у зв'язку із заявою позивача про те, що порушуються, не визнаються або оспорюються права, свободи чи інтереси.
Звертаючись до суду з позовом у червні 2008 року Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» просило зобов'язати ОСОБА_2 звільнити прибудинкову територію і привести нежиле приміщення за адресою:АДРЕСА_1 у первісний стан, обґрунтовуючи позовні вимоги нормами ст. 383 ЦК України та Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій (п.п. 1.4.1 та 1.4.6).
Проте стаття 383 ЦК України регулює права власника житлового будинку, квартири . А як вбачається з матеріалів справи предметом спору між сторонами є вбудоване нежитлове приміщення. Відповідно до п. 1.4.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 1.4.6. зазначених Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку. Виконавець послуг згідно зазначених Правил - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
З матеріалів справи вбачається, що згідно розпорядження Донецького міського голови №1454 від 28 грудня 2006 року будинок АДРЕСА_1 переданий у господарське ведення комунальному підприємству «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька».
Відповідно до Статуту комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька», затвердженого розпорядженням Донецького міського голови від 4 липня 2003 року №773 підприємство є юридичною особою і відповідно до предмету і мети діяльності поряд з іншою діяльністю здійснює технічний нагляд за реконструкцією, капітальним ремонтом будинків і споруд, проведення проектно-кошторисних робіт.
Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» є неналежним позивачем є безпідставними.
Разом з тим, висновок суду про те, що відповідачкою ОСОБА_2 порушені права Комунального підприємства або інших споживачів, не відповідає зібраним по справі доказам. Так, надані сторонами висновок про технічний стан основних несучих будівельних конструкцій вбудованих приміщень з прибудовою вітрин у житловому будинку по вул.. Челюскінцев, 148 в м. Донецьку, виконаний АТЗТ «Донбасреконструкція» у 2008 році (а.с.219-229) за замовленням ОСОБА_2, висновок про технічний стан основних несучих будівельних конструкцій жилого будинку АДРЕСА_1, виконаний АТЗТ «Донбасреконструкція» у 2009 році за замовленням КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька», а також науково-технічний звіт ДП «Науково-дослідний і проектний інститут «Донецький Промбудндіпроект» про можливість реконструкції і переобладнання нежитлового вбудованого приміщення за адресою: м. Донецьк, вул.. Челюскінцев, 148 під торгівельний центр з прибудовою вітрин не містять висновків про порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту або погіршення технічного стану жилого будинку № 148 по вул. Челюскінцев в м. Донецьку в цілому та порушення прав інших споживачів.
Посилання суду першої інстанції на ст. 376 ЦК України і доведення факту здійснення відповідачкою ОСОБА_2 самочинного будівництва нерухомого майна є безпідставним, оскільки позовні вимоги про знесення самочинного будівництва з підстав, зазначених у ст. 376 ЦК України позивачем не заявлялися. Не заявлялися такі вимоги і Донецькою міською радою, залученою до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами, в той час коли ч.1 ст. 34 ЦПК України передбачає, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступати у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін.
Крім того, з матеріалів справи вбачається і встановлено судом, що згідно договору дарування, посвідченого 30 вересня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу і зареєстрованого в реєстрі за №13354, ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар вбудовані приміщення площею 441,6 кв.м у житловому будинку АДРЕСА_1.
Таким чином на час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_2 вже не була власником спірного приміщення, тому не може бути належним відповідачем у спірних правовідносинах. За таких обставин суд першої інстанції безпідставно, всупереч вимогам п. 1.4.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, яка передбачає, що саме власник (а не особа, яка здійснила переобладнання, як вважав представник Донецької міської ради) зобов'язаний привести приміщення до попереднього стану, зобов'язав ОСОБА_2 привести нежитлове приміщення у первісний стан.
З матеріалів справи також вбачається, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 23 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу і зареєстрованого в реєстрі за № 14660 ОСОБА_1 продав Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Донспецметалпром» вбудовані приміщення площею 441,6 кв. м в житловому будинку №148 по вул.. Челюскінцев у м. Донецьку. Таким чином на день ухвалення судом рішення ОСОБА_1 не був власником спірного приміщення і тому не є належним позивачем по даній справі. За таких обставин висновок суду про те, що пред'явленням позову комунальним підприємством «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» ніяким чином не порушуються права ОСОБА_1 є правильним.
Разом з тим, рішення суду в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Донспецметалпром» привести нежиле приміщення площею 441,6 кв.м, яке розташоване у житловому будинку за адресою: м. Донецьк, вул.. Челюскінцев, 148 у первісний стан ухвалене з порушенням норм процесуального права, оскільки спір між КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Донспецметалпром» щодо приведення нежилого приміщення у первісний стан не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, бо сторонами у справі є дві юридичні особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин провадження по справі за позовом Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Донспецметалпром» про приведення нежилого приміщення у первісний стан підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч. 1, 314 ч.2, 316, 317 ЦПК України,- апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2009 року в частині спору за позовом КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Донспецметалпром», треті особи Донецька міська рада, Управління житлового господарства Донецької міської ради, скасувати.
Відмовити Комунальному підприємству «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про приведення приміщення у первісний стан.
Провадження по справі за позовом Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Донспецметалпром» про приведення приміщення у первісний стан закрити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Судді: