07 вересня 2018 року Справа № 915/352/18
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1 - ордер серії МК № 030063 від 10.04.18,
за участю представника відповідача - Іванковська Ю.В. - дов.№ 21 від 03.09.2018,
розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3, поштова адреса: 54017, АДРЕСА_1
до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 27/1
про: визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15 грудня 2016 року №53-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
23.04.2018 Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №02/04-18 від 23.04.2018 в якій просить суд визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15 грудня 2016 року №53-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відділення не з'ясувало обставин, необхідних для прийняття рішення, а саме - не встановило, чи було отримано позивачем вимогу №2-292/80-1065 про надання інформації і не встановило факт наявності або відсутності правопорушення. Вказує, що притягнення його до відповідальності за неподання інформації є безпідставним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства. Зазначає, що про наявність вказаного рішення позивачу стало відомо лише 29.03.2018 з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №915/33/18 за позовом Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу та пені у розмірі 204 000,00 грн. та зобов'язання виконати рішення. Вимогу №2-292/80-1065 про надання інформації та рішення №53-ріш не отримував тому не мав жодної можливості виконати вимогу відповідача та надати йому необхідну інформацію. Згідно клопотання №03/04-18 від 23.04.2018 позивач просить суд витребувати у відповідача вимогу №2-292/80-1065 від 01.08.2016 докази її надсилання та отримання; - рішення №53-ріш від 15.12.2016 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» докази його направлення та отримання позивачем.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29 травня 2018 року, о 12 год. 30 хв. Суд зобов'язав Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у строк до 15.05.2018 надати до суду належним чином засвідчені копії: - вимоги №2-292/80-1065 від 01.08.2016 про надання інформації; - доказів надсилання вимоги №2-292/80-1065 від 01.08.2016 на адресу позивача; - рішення №53-ріш від 15.12.2016 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" - доказів надсилання рішення №53-ріш від 15.12.2016 на адресу позивача та докази його отримання позивачем для залучення до матеріалів справи та оригінали для огляду в судове засідання.
Відповідач у наданому до суду відзиві №2-292/91-394 від 10.05.2018 та запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вказує, що позивачем пропущений строк на оскарження рішення відділення від 15.12.2016 №53-ріш, який є присічним (не підлягає відновленню). Відповідно до частини першої ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, орган) адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення було надіслано на адресу ФОП ОСОБА_3, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (АДРЕСА_3), рекомендованим листом від 26.12.2016р. №2-292/80-1897 із повідомленням вручення поштового відправлення №5400129507663. Вказаний лист не було отримано Позивачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення конверт із відміткою «закінченням терміну зберігання». Враховуючи, що Рішення не було вручено ФОП ОСОБА_3, Відділенням, на виконання вимог статті 56 Закону, була оприлюднена інформація про прийняте Рішення в офіційному друкованому виданні Миколаївської обласної ради (випуск №7 (3451) газети "Рідне прибужжя" від 16.02.2017, то рішення вважається врученим ФОП ОСОБА_3 26.02.2017. Вказує, що Відділенням було у повній мірі дотримано встановлених Законом вимог щодо порядку надання рішення для виконання. Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Отже, Закон містить імперативну норму, яка визначає присічність (неможливість поновлення в незалежності від причин) строку на оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України. ФОП ОСОБА_3 мав право оскаржити Рішення у строк 27.02.2017р. по 27.04.2017р. включно. У визначений Законом термін Рішення Позивачем оскаржено не було, є чинним та не може бути переглянуто судом (змінено, скасовано чи визнав недійсним).
Позивач у наданій до суду відповіді на відзив зазначає, що надані відповідачем докази не підтверджують факту відсутності позивача за місцем проживання (місцем реєстрації). Посилання відповідача на норму статті 56 Закону, відповідно до якої рішення вважається врученим відповідачу після його оприлюднення в газеті "Рідне Прибужжя", є безпідставним. Статтею 60 Закону встановлено, що "заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення". За таких обставин, твердження відповідача про пропущення строку на оскарження рішення від 15.12.2016р. №53-ріш не ґрунтується на нормах права. Позивач фактично не отримував вимогу відповідача про надання інформації і про необхідність надання інформації не знав і не міг знати, у нього не виникло обов'язку надати відповідну інформацію, а отже склад правопорушення за таких обставин відсутній, що виключає притягнення позивача до юридичної відповідальності.
Крім того, позивач вважає, що вказані у відзиві правові позиції відповідача суперечать п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.
У підготовчому засіданні 29.05.2018 оголошувалась перерва.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/352/18 до судового розгляду по суті на 24 липня 2018 року о 11 год. 30 хв.
У судовому засіданні 10.08.2018 судом оголошувалась перерва до 07.09.2018.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи №2-26.250/73-2016 прийняла рішення від 15 грудня 2016 року №53-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", згідно з яким вирішено:
1. Визнати дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, які полягали у неподанні Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України інформації на питання пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 вимоги про надання інформації від 01.08.2016 №2-292/80-1065 у встановлені головою територіального відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.
2. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, штраф відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу четвертого частини другої та частини п'ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
3. Визнати дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3, які полягали у неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на питання пунктів 8 (8.1, 8.2, 8.3), 9, 10 (10.1, 10.2), 11, 12, 13 (13.1, 13.2), 14 вимоги про надання інформації від 01.08.2016 №2-292/80-1065 у встановлені головою територіального відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.
4. За порушення, зазначене в пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний кодНОМЕР_4, штраф відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу четвертого частини другої та частини п'ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
5. Визнати дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_5, які полягали у неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на питання 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 вимоги про надання інформації від 01.08.2016 №2-292/80-1065 у встановлені головою територіального відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.
6. За порушення, зазначене в пункті 5 резолютивної частини цього рішення, накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_6, штраф відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу четвертого частини другої та частини п'ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
7. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_7, надати Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України інформацію на питання пунктів вимоги від 01.08.2016 №2-292/80-1065 у 15-ти денний строк з дня отримання даного рішення.
В останньому абзаці рішення №53-ріш зазначено, що рішення може бути оскаржено до господарського суду Миколаївської області у двомісячний строк з дня його одержання.
У відповідності до ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.12.2016 №53-ріш у справі №2-26.250/73-2016 було направлено на юридичну адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3: АДРЕСА_3, супровідним листом №2-292/80-1897 від 26.12.2016. Вказаний лист не було отримано позивачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та конверт із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 39).
Відповідач оприлюднив інформацію про прийняття рішення №53-ріш в офіційному друкованому виданні Миколаївської міської ради «Рідне прибужжя» (випуск №7 (3451) від 16.02.2017 (а.с.40).
У подальшому, Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 штрафу та пені згідно рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.12.2016 № 53-ріш. та зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 виконати пункт 7 резолютивної частини рішення від 15.12.16 №53-ріш.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2018 у справі №915/33/18 позов Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь загального фонду Державного бюджету України на рахунок, відкритий в Управлінні Держказначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", штраф в сумі 102000 (сто дві тисячі) грн. згідно рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.12.2016 № 53-ріш та пеню в сумі 102000 (сто дві тисячі) грн.
Зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 виконати пункт 7 резолютивної частини рішення від 15.12.16 №53-ріш.
Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду оскаржив його до Одеського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №915/33/18 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Миколаївської області від 19.03.2018 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.
Згідно ч.1 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок:
- відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем
реєстрації);
- відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою,
рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Судом встановлено наступне.
Як свідчить описово - мотивувальна частина Рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.12.2016 №53-ріш у справі №2-26.250/73-2016, територіальним відділенням проводиться дослідження ринків продуктів харчування, продовольчих товарів, лікарських засобів, продуктів хімічних різноманітних та виробів медичного призначення та здійснюється контроль щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Відділенням було направлено вимогу від 15.04.2016 №2-292/80-550 Миколаївському обласному протитуберкульозному диспансеру про надання оригіналів документації конкурсних торгів (зі змінами та доповненнями), в тому числі звітів, протоколів, реєстрів, оголошень, пропозицій конкурсних торгів та заяв на отримання документації конкурсних торгів учасників, повідомлення учаснику тощо, проведених у 2015-2016 роках.
Листом від 05.05.2016 №13-757-05 замовником надана відповідь на вищевказану вимогу територіального відділення. Здійснивши аналіз наведених матеріалів, у відділення виникла необхідність одержати інформацію та пояснення від фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.
Відділенням на адресу ФОП ОСОБА_3, як одного із учасників процедури закупівлі масла вершкового та молочних паст, проведеної вказаним закладом у 2015 році, була надіслана вимога про надання інформації від 01.08.2016 №2-292/80-1065.
Вимога була направлена на юридичну адресу позивача (АДРЕСА_3) рекомендованим листом з повідомленням №5400128353794. Згідно отриманої картки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вимога не була отримана адресатом та повернута до Відділення по причині, вказаній у довідці об'єкту поштового зв'язку ф.20 «закінчення терміну зберігання».
Відповідач у відзиві зазначив, що оскільки у встановлені головою територіального відділення строки, так само як і після їх спливу, інформації до Відділення Позивачем надано не було, що і стало підставою для прийняття розпорядження про початок розгляду справи №2-26.250/73-2016.
Як свідчать матеріали справи, Рішення було надіслано на юридичну адресу позивача, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (АДРЕСА_3), супровідним листом від 26.12.2016р. №2-292/80-1897 (копія в матеріалах справи) із повідомленням про вручення поштового відправлення №5400129507663.
Вказане поштове відправлення (вищезазначений лист, додатком до якого було Рішення) не було отримано ФОП ОСОБА_3, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №5400129507663 із відміткою об'єкту поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Як вбачається з наданої до суду Миколаївським обласним протитуберкульозним диспансером, на виконання вимог ухвали суду, тендерної документації №437 від 19.02.2015 (а.с.86-158), яка подавалась ФОП ОСОБА_3 для участі у відкритих торгах в 2015 році, в розділі Форма «пропозиція конкурсних торгів» зазначено дві адреси учасника, а саме: юридична (54017, м.Миколаїв, вул. Фалєєвська, 24А) та фактична адреса (54020, АДРЕСА_1).
Вказана тендерна документації обласним протитуберкульозним диспансером була також надана Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні. Отже, головному територіальному відділенню була відома інформація щодо наявності у позивача, окрім юридичної адреси ще й фактичної адреси (54020, АДРЕСА_1). При цьому доказів направлення вимоги та оскаржуваного рішення на фактичну адресу позивача суду не надано.
Разом з тим статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не доведено належними засобами доказування неможливості вручення оскаржуваного рішення за фактичною адресою (54020, АДРЕСА_1), яка була зазначена позивачем в тендерній документації, та яка надавалась Миколаївським обласним протитуберкульозним диспансером Антимонопольному комітету на їх вимогу, що призвело до передчасних дій з боку відділення щодо оприлюднення інформації про прийняття рішення в офіційному друкованому органі, оскільки приписами абз.2 ч.1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначено, що оприлюднення інформації про рішення №53-ріш у друкованих виданнях здійснюється у разі, якщо вручити рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України немає можливості, зокрема за відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації).
Як вказує позивач у позовній заяві про наявність оскаржуваного рішення №53-ріш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» позивачу стало відомо лише 29 березня 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №915/33/18. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено строк на оскарження рішення від 15.12.2016 №53-ріш.
Щодо визнання недійсним рішення від 15 грудня 2016 року №53-ріш суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:
збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;
отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Відтак, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Кваліфікація цього правопорушення передбачає встановлення та доведення органом Антимонопольного комітету України одночасно (у комплексі) двох складових: факту неподання суб'єктом господарювання інформації та факту порушення суб'єктом господарювання встановлених головою територіального відділення строків надання інформації.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" № 15 від 26.12.2011 року у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.
Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.
Вказані обставини (факти) не були у повній мірі доведені територіальним відділенням в ході розгляду даної справи, що підтверджено матеріалами справи. В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення суб'єкта господарювання за фактичною адресою, про необхідність надання ним відомостей.
Враховуючи, що позивач фактично не отримував вимогу відповідача про надання інформації і про необхідність надання інформації позивач не знав, отже обов'язку надання інформації не виникло, таким чином правопорушення за таких обставин відсутнє, що виключає притягнення позивача до відповідальності за порушення антимонопольного законодавства.
Більш того, як вбачається з матеріалів справи, позивач після отримання в травні 2018 року від відповідача вимоги №2-292/80-1065 від 01.08.2016 «Про надання інформації» повністю її виконав, тобто позивач не ухилився від виконання вимоги після її фактичного отримання, що зокрема підтверджується заявою Антимонопольного комітету №2-292/91/506 від 05.06.2018 про фактичне та повне виконання боржником п.7 резолютивної частини рішення від 15.12.2016 №53-ріш. наданою до Центрального ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області, на підставі якої державним виконавцем Центрального ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області 08.06.2018 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №56318032, що також підтвердженого представниками сторін у судовому засіданні 07.09.2018.
Посилання відповідача на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2018 у справі №915/33/18, як на встановлення факту отримання ФОП ОСОБА_3 рішення №53-ріш від 15.12.2016 є безпідставним, оскільки рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2018 у справі №915/33/18 оскаржено ФОП ОСОБА_3 до апеляційної інстанції та не набрало законної сили.
Решта доводів та заперечень відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.
Відповідачем належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст. 73, 74, не доведено факту неможливості вручення оскаржуваного рішення №53-ріш та вимоги №2-292/80-1065 від 01.08.2016 за фактичною адресою позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 73, 74, 76-80, 86, 91, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Миколаївського
обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 27/1, код ЄДРПОУ 22440366) від 15 грудня 2016 року №53-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 07.09.2018, повний текст рішення складено 17.09.2018.
Суддя Н.О. Семенчук