ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
18 вересня 2018 року м. Київ № 826/14892/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва, в порядку адміністративного судочинства, з позовом до Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві, в якому просила:
-визнати бездіяльність Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві (місцезнаходження : 02217, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 9 Б) щодо не розгляду заяви (повідомлення) про допомогу від домашнього насильства та вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї згідно Закону України «Про запобігання дії домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017 ОСОБА_1 від 25.01.2018 та заяви (повідомлення) про допомогу від домашнього насильства (доповнення до заяви від 25.01.2018) від 22.02.2018 - протиправною;
-зобов'язати Деснянське управління поліції ГУ НП у м. Києві (місцезнаходження : 02217, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 9 Б) розглянути заяву (повідомлення) ОСОБА_1 від 25.01.2018 про допомогу від домашнього насильства та вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї згідно Закону України «Про запобігання дії домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017 та заяву (повідомлення) ОСОБА_1 від 22.02.2018 про допомогу від домашнього насильства (доповнення до заяви від 25.01.2018) - відповідно до Закону України «Про запобігання дії домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017, про прийняття процесуального рішення щодо повідомлених фактів домашнього насильства повідомити ОСОБА_1.
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
З позову ОСОБА_1 та доданих до нього матеріалів вбачається, що позивачка, як постраждала від домашнього насильства особа, звернулась до уповноваженого органу Національної поліції із відповідною заявою про вжиття до кривдника відповідних заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, однак уповноважений орган Національної поліції проявив, на думку позивачки, протиправну бездіяльність, не вчинивши заходів у відповідності до Закону України «Про запобігання дії домашньому насильству», а лише повідомив листом від 21.03.2018 №46/4899/125/49-2018 про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, а відтак неможливість внести відповідну інформацію до єдиного реєстру досудових розслідувань.
Закон України «Про запобігання дії домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017 (редакція якого діє з 07.01.2018) визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Статтею 6 Закону визначені суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема, відповідно до пункту 2 частини третьої якої, до таких суб'єктів належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 цього Закону до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України.
Згідно статті 31 Закону №2229-VIII посадові та службові особи, визнані винними у порушенні вимог законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, несуть відповідальність відповідно до закону.
Постраждала особа та кривдник мають право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 15 Закону №2229-VIII визначені норми щодо взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Порядок взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, затверджується Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 15 Закону).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №658 затверджено Порядок взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі (редакція діє з 05.09.2018).
У відповідності з пунктом 12 Порядку, до запровадження Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства і насильства за ознакою статі заяви та повідомлення про насильство реєструються в журналах, форми яких наведено в додатках 1-6 до цього Порядку. Також до цих журналів вноситься інформація про заходи, вжиті суб'єктами до постраждалих осіб та кривдників.
Пунктом 36 Порядку встановлено, що у разі звернення до уповноваженого підрозділу органу Національної поліції особи, яка заявляє, що постраждала від насильства, посадова особа такого органу, зокрема: 1) приймає заяву від постраждалої особи та реєструє її в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.
З системного аналізу положень Закону України «Про запобігання дії домашньому насильству» та Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству слідує, що відносини між суб'єктами, на яких розповсюджується дія цих актів, знаходяться поза межами публічно-правого спору, який вирішується за правилами, врегульованими Кодексом адміністративного судочинства України.
Отже, такий спір між ОСОБА_1 та Деснянським управлінням поліції ГУ Національної поліції у місті Києві не є публічно-правовим.
Зважаючи на характер правовідносин та склад учасників у цій справі, на думку суду, розгляд справи має здійснюватися у порядку кримінального судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко