05 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1349/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
представника позивача - Мусієнко І.В.,
представника відповідача - Яловець М.А.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом
позивача Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат"
до відповідача Управління Держпраці у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування постанови
24.04.2018 Державне підприємство "Лохвицький спиртовий комбінат" (надалі - ДП "Лохвицький спиртовий комбінат", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі - Управління Держпраці, відповідач) про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області № ПЛ734/157/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 12.04.2018.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" не здійснює робочої діяльності з 2009 року. Позивач указує, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.07.2015 у справі № 917/1230/15 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Лохвицький спиртовий комбінат", введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів. За твердженнями позивача, на підприємстві відсутні обігові кошти; наказами ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" № 1-О від 02.01.2018 та № 9/1-О від 02.04.2018 за відсутністю виробничої необхідності, за їх згодою, встановлено неповний робочий день для працівників; підприємство по мірі можливості виплачує заробітну плату працівникам та добровільно намагається усунути порушення вимог законодавства про працю; 20.03.2018 проведене виплата заробітної плати за листопад 2017 року; 20.04.2018 проведена виплата заробітної плати за грудень 2017 року та виплачена заборгованість за щорічну відпустку майстру КВПіА Савченку С.І. За доводами позивача, ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" у зв'язку з тяжким фінансовим становищем не має можливості сплатити штраф, накладений на нього Управлінням Держпраці.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 позов залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 816/1349/18 та призначено підготовче засідання на 04.07.2018.
26.06.2018 до суду надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, які виникли після введення мораторію, тому, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Відповідач також указує, що до Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Головного управління статистики у Полтавській області від 05.03.2018 № 8.1-34/59 для опрацювання та вжиття заходів щодо підприємств-банкрутів, які мали заборгованість із виплати заробітної плати. Так, враховуючи надходження указаного листа, Управлінням проведено інспекційне відвідування, за результатами якого складено акт перевірки позивача, у якому відображено порушення позивачем трудового законодавства. Враховуючи встановлення порушень, Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення на позивачу штрафу /а.с. 94-97/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 відкладено підготовче засідання на 26.07.2018.
23.07.2018 до суду позивачем надано відповідь на відзив, у якій зазначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги. Позивач указує, що як слідує з оскаржуваної постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу від 12.04.2018 № ПЛ734/157/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС, указана постанова прийнята на підставі абзацу 3 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом, та містить вимоги майнового характеру. Зазначено, що у пункту 5 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" наведений чіткий перелік вимог кредиторів, на який не поширюється мораторій. За доводами позивача, у вказаному пункті не зазначено про нарахування неустойки (штрафу, пені) та не передбачено нарахування інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання вимог поточних кредиторів /а.с. 143-144/.
24.07.2018 до суду відповідачем надано заперечення, у яких визначено, що позивачем допущено ряд порушень вимог трудового законодавства, у зв'язку з чим на позивача накладено штраф /а.с. 151-152/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів /а.с. 157-158/.
У підготовчому засіданні 26.07.2018 оголошено перерву до 09.08.2018.
02.08.2018 до суду відповідач надав письмові пояснення, у яких зазначено, що посилання позивача на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та дію мораторію на задоволення вимог кредиторів є безпідставним, оскільки Управління не є кредитором та жодних вимог до ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" не пред'являло /а.с. 162-163/.
07.08.2018 позивач надав до суду письмові пояснення з огляду на заперечення відповідача, у яких указано, що в пункті 5 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" наведений чіткий перелік вимог кредиторів, на який не поширюється мораторій. Позивачем зазначено, що у вказаному пункті не сказано про нарахування неустойки (штрафу, пені) та не передбачено нарахування інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання вимог поточних кредиторів /а.с. 143-144/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.09.2018.
У судовому засіданні 05.09.2018 представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити вимоги.
У судовому засіданні 05.09.2018 представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2018 до відповідача надійшов лист ГУ статистики у Полтавській області від 05.03.2018 № 8.1-34/59, у якому зазначено перелік підприємств-банкрутів області, які мали заборгованість із виплати заробітної плати станом на 01.02.2018. У вказаному переліку, зокрема зазначено - ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" (сума заборгованості - 58,4 тис. грн) /а.с. 63, 164-165/.
Наказом Управління Держпраці у Полтавській області від 16.03.2018 № 32П наказано посадовим особам Управління провести інспекційне відвідування ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" щодо відповідності вимогам законодавства про працю у зв'язку з надходженням листа ГУ статистики у Полтавській області - головним державним інспектором відділу з питань додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів /а.с. 64/.
Управлінням Держпраці у Полтавській області 19.03.2018 видано направлення на проведення заходу державного контролю у період з 26.03.2018 по 27.03.2018 /а.с. 62/.
У період з 27.03.2018 по 27.03.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області проведено перевірку, за результатами якої складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, № ПЛ734/157/АВ від 27.03.2018 /а.с. 65-86/.
Так, у вищевказаному акті встановлено наступне:
- порушення вимог частин першої, другої, третьої статті 115 КЗпП України та частин першої та третьої статті 24 Закону України "Про оплату праці", а саме: нарахування та виплата заробітної плати проводиться 1 раз на місяць, без виплати заробітної плати за 1 половину місяця. Остання виплата заробітної плати 12 працівникам проведена 23.03.2018 за листопад 2017 року, про що свідчать "Розрахункові листи" за листопад 2017 року, "Відомість на виплату зарплати №1"та "Відомість на виплату заробітної плати №2" від 23.03.2018 на загальну суму 30,5 тис. грн; заробітна плата за грудень 2017 року - лютий 2018 року нарахована 10 працівникам у розмірі 56,0 тис. грн, але станом на 27.03.2018 не виплачена;
- порушення частини четвертої статті 115 КЗпП України, а саме: заробітна плата за весь час щорічної відпустки виплачується не за три дні до її початку;
- порушення частини першої статті 116 КЗпП України, а саме: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, проводиться не в день звільнення;
- частини третьої статті 15 Закону України "Про оплату праці" та частини п'ятої статті 97 КЗпП України, а саме: оплата праці здійснюється не в першочерговому порядку; згідно з довідками про надходження та використання коштів підприємства за період з 01.12.2017 по 26.03.2018 сальдо на 01.12.2017 становить - 10,0 тис. грн, на рахунок підприємства всього надійшло - 106,0 тис. грн, використано за цей же період - 111,8 тис. грн, використано на виплату заробітної плати 60.2 тис. грн, сплачено податків та інших обов'язкових платежів на суму - 41,6 тис. грн, інше - 1,1 тис. грн, розрахунок з постачальниками - 5,0 тис. грн, господарські матеріали - 3,9 тис. грн.
28.03.2018 Управлінням Держпраці у Полтавські області складено припис про усунення порушень № ПЛ734/157/АВ//П, у якому зобов'язано директора ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" усунути в строк до 27.06.2018 порушення, які зазначені в акті перевірки № ПЛ734/157/АВ від 27.03.2018 /а.с. 87-88/.
30.03.2018 Управлінням Держпраці у Полтавські області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ПЛ734/157/АВ/П/ПТ/ЗБ/ІП, яким призначено розгляд справи про накладення штрафу відповідно до частини другої статті 365 КЗпП на ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" за порушення законодавства про працю на 12.04.2018 в Управлінні Держпраці у Полтавській області, за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 119 /а.с. 89/.
Указане рішення направлено позивачу листом Управління Держпраці у Полтавській області від 30.03.2018 № 02-12/1449 та отримано позивачем 03.04.2018 /а.с. 90-91/.
12.04.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ 734/157/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС, якою за порушення:
- вимог частини першої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" щодо виплати заробітної плати працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;
- частини четвертої статті 115 КЗпП України, статті 21 Закону України "Про відпустки" щодо виплати заробітної плати за весь час щорічної відпустки не пізніше ніж за три дні до початку відпустки;
керуючись статтею 259 КЗпП України, пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509, та на підставі абзацу третього частини другої статті 265 КЗпП України накладено на ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" штраф у розмірі 11169,00 грн /а.с. 92/.
Указану постанову направлено на адресу позивача та отримано ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" - 17.04.2018 /а.с. 93/.
Не погоджуючись із указаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (надалі - Закон № 877-V).
Частиною першою статті 1 Закону № 877-V (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частиною першою статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Положеннями частини другої статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Згідно з приписами частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (надалі - Порядок № 295).
Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема за інформацією Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).
Відповідно до пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (пункт 20 Порядку № 295).
Положеннями пунктів 23, 24 Порядку № 295 визначено, що припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
З акта перевірки вбачається, що з актом перевірки ознайомлено директора - Савченко Н.В., примірник акта отримала 28.03.2018 /а.с. 86/.
У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку № 295).
Як вищезазначено, 28.03.2018 Управління Держпраці у Полтавські області складено припис про усунення порушень № ПЛ734/157/АВ//П, у якому зобов'язано директора ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" усунути в строк до 27.06.2018 порушення, які зазначені в акті перевірки № ПЛ734/157/АВ від 27.03.2018 /а.с. 87-88/.
Пунктом 29 Порядку № 295 передбачено, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Абзацом третім частини другої статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Відповідно до пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Згідно з пунктом 8 цього Порядку розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Так, відповідно до зазначених норм за вищевказані порушення постановою Управління Держпраці у Полтавській області від 12.04.2018 № ПЛ 734/157/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС правомірно накладено штраф на ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" у розмірі 11169,00 грн /а.с. 92/.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (частина четверта статті 115 КЗпП України).
Указані положення частини четвертої статті 115 КЗпП України кореспондуються з частиною першою статті 21 Закону України "Про відпустки".
До матеріалів справи долучено копії доказів, які доводять невчасну виплату заробітної плати працівникам ДП "Лохвицький спиртовий комбінат". Факт несвоєчасної сплати працівникам заробітної плати не оспорюється позивачем.
Водночас позивач вважає, що оскільки ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.07.2015 у справі № 917/1230/15 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Лохвицький спиртовий комбінат", введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів, то відповідач позбавлений можливості прийняти постанову про накладення штрафу за порушення позивачем вимог трудового законодавства.
Водночас надаючи оцінку указаним доводам ДП "Лохвицький спиртовий комбінат", суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що борг виник не з вини позивача, оскільки підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, і щодо нього ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.07.2015 у справі № 917/1230/15 порушено провадження у справі про банкрутство. Позивач зазначає, що ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" не має грошових коштів, які можливо спрямувати на виплату заборгованості по заробітній платі.
Стосовно вказаного суд зазначає, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Крім того, чинне законодавство України не містить норм, які б визначали поважні причини невиплати заробітної плати працівникам не у строк, передбачений чинним законодавством.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Стаття 23 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 закріплює, що кожна особа має право на працю, на вільний вибір праці, на справедливі та належні умови праці та на захист від безробіття. Кожна особа, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожен працюючий має право на справедливу та задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування для нього самого та його сім'ї та доповнюване, за необхідності, іншими засобами соціального забезпечення.
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що відсутність коштів у роботодавця не може бути підставою для звільнення підприємства від відповідальності, оскільки позивачем факт затримки розрахунків не заперечується.
Суд погоджується з доводами відповідача, що посилання позивача на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та дію мораторію на задоволення вимог кредиторів є безпідставним, оскільки Управління не є кредитором у справі про банкрутство.
Також суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 19 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідачем доведено відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовної вимоги.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.
Доказів щодо понесення інших судових витрат сторонами не надано.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" (вул. Червоноармійська, 10, м. Заводське, Полтавська область, 37240, ідентифікаційний код 00374806) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повний текст рішення складено 17.09.2018.
Суддя Т.С. Канигіна