Справа № 1540/3516/18
19 вересня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4-А, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код 41248812) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій просив суд: зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати до стажу громадянина ОСОБА_1 період його військової служби з 29.07.1972 року по 04.08.2000 рік у пільговому обчислені загальним строком 33 роки 10 місяців та 14 днів, у тому числі строк пільгової військової служби в періоди: з 13.10.1977 по 13.06.1978 p., з 13.06.1978 р. по 23.04.1982 p., з 23.04.1982 р. по 10.07.1984 p., з 10.07.1984 р. по 07.01.1985 p., з 07.01.1985 р. по 24.12.1985 p., з 24.12.1985 р. по 01.09.1988 p., 01.09.1990 р. по 08.12.1990 p., 08.12.1990 р по 28.06.1991 р. на пільгових умовах один місяць служби за півтора та провести з 22.02.2017 року перерахунок і виплату пенсії за віком враховуючи фактично сплачені суми коштів.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
ОСОБА_1 з 22.02.2017 року перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Одесі та отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 05.08.2000 року перебував на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців при головному управлінні ПФУ в Одеській області та отримував військову пенсію за вислугу років в статусі визначеному в пункті а) статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в якості особи офіцерського складу. В квітні 2018 року від працівників Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі позивач дізнався, що при нарахуванні пенсії за віком не зараховано періоди військової служби у пільговому обчислені. В результаті допущено заниження показника «Кс» - коефіцієнт стажу, у зв'язку з чим значно зменшується розмір пенсії. В розпорядженні органу пенсійного фонду № 843797 від 29.01.2018 року вказано військову службу в календарному обчислені 28 років 0 місяців 6 днів, тобто на 5 років 10 місяці та 14 днів менше. Відповідач аналогічно визначив військову службу в календарному обчислені 28 років 0 місяців 6 днів та у розпорядженні № 843797 від 01.06.2018 року. Позивач неодноразово звертався з письмовими заявами усунути порушення при виплаті пенсії та вказав на невідповідність стажу в розпорядженні пенсійного Фонду, а також зазначив про неприпустимість штучного заниження показника «Кс», що відбувається внаслідок безпідставного не зарахування військової служби у пільговому обчислені. За таких обставин позивач вважає, що кожного місяця починаючи з 22.02.2017 року розмір його пенсії протиправно занижується.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно даних пенсійної справи розмір пенсії позивача з 01.01.2018 року складає 10740,00 грн.: розмір пенсії за віком - 9748,11 грн., доплата за понаднормативний стаж (9 років) - 96,66 грн., підвищення за особливі заслуги перед Україною - 33,96 грн., доплата до розміру пенсії з 01.10.2017 року - 561,27 грн. Загальний страх позивача враховано з 31.12.2016 року та складає 44 роки 04 місяці 03 дні. Коефіцієнт стажу - 0,44333. Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.07.2000 враховано як « 0», з 01.08.2000 по 04.08.2000 з 04.09.2000 по 13.02.2007, з 05.03.2007 по 31.12.2016 з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2016 рік - 3764,40 грн. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення складає - 5,84114. Середньомісячний заробіток для обчислення - 21988,39 грн. У квітні 2018 року позивач звернувся до управління зі скаргою щодо порушеного права на пенсійне забезпечення. 07.06.2018 року вих. № 2128/09 управління надано обґрунтовану відповідь на звернення, якою позивачу відмовлено, оскільки пільгове обчислення строку військової служби передбачено ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та застосовуються до обчислення пенсії за вислугою, років. Проте, на підставі особистої заяви від 22.02.2017 року № 1358 позивач перейшов на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому вищевказана норма до розрахунку пенсії позивача не застосовується, оскільки не передбачена Законом. Розмір пенсії позивача встановлений та виплачується з дотриманням вимог абз.2 п.2 p. II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі, який було встановлено до 01.10.2017 року - 10740,00 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ОСОБА_1 з 05.08.2000 року перебував на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців при головному управлінні ПФУ в Одеській області та отримував військову пенсію за вислугу 33 років в статусі визначеному в пункті «а» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в якості особи офіцерського складу.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Одесі та з 22.02.2017 року на підставі особистої заяви отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із строком військової служби в календарному обчисленні повних 28 років (28 років 0 місяців 6 днів).
В квітні 2018 року ОСОБА_1 дізнався, що при нарахуванні пенсії за віком не зараховано періоди військової служби у пільговому обчислені, в результаті чого допущено заниження показника «Кс» - коефіцієнт стажу, в зв'язку з чим значно зменшується розмір пенсії.
З цього приводу 21.05.2018 року та 25.05.2018 року ОСОБА_1 звертався до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі та отримав відповідь, що пенсію обчислено вірно згідно матеріалів пенсійної справи та норм чинного законодавства.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.5 Розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.52 Закону СРСР від 14 липня 1956 року «Про державні пенсії» пенсійне забезпечення генералів, адміралів офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової служби і прирівняних до них осіб, а також пенсійне забезпечення їх сімей здійснюється в порядку і розмірах, встановлених Радою Міністрів СРСР.
Питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, було врегульовано Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590, указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.
Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 передбачалось, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих осіб здійснюється в порядку і розмірах, що встановлюються Радою Міністрів СРСР.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 року № 986 з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 Закону СРСР «Про державні пенсії» затверджено Положення, відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій, пенсія за віком призначається відповідно до вимог Закону СРСР «Про державні пенсії». Пунктом 55 цього ж Положення встановлено, що окремі періоди служби при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См * Вс / 100 % * 12), де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.
Відповідно до п. «в» ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з пп.3 п.2.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 року за № 1294/26071, особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому разі обчислюється в порядку, установленому законодавством СРСР, якщо цим Положенням не передбачено більш пільгових умов зарахування часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у період з 13.10.1977 року по 13.06.1978 року, з 13.06.1978 року по 23.04.1982 року, з 23.04.1982 року по 10.07.1984 року, з 10.07.1984 року по 07.01.1985 року, з 07.01.1985 року по 24.12.1985 року, з 24.12.1985 року по 01.09.1988 року, з 01.09.1990 року по 08.12.1990 року, з 08.12.1990 року по 28.06.1991 року проходив службу у Тихоокеанському пограничному окрузі (військово-адміністративному об'єднанні прикордонних військ КДБ СРСР з охорони Тихоокеанського узбережжя на ділянці від Приморського краю включно до Берингової протоки) та Північно-східному прикордонному окрузі (військово-адміністративному об'єднанні прикордонних військ з охорони кордонів СРСР від Калінінградскої області до Архангельської області).
Відповідно до пп.2 п.4 Додатку 2 до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей «Періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах» до переліку віддалених місцевостей СРСР, у яких служба осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової та строкової служби зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме віддалені місцевості СРСР, у яких служба зараховується до вислуги років на пільгових умовах, - один місяць служби за півтора місяця, належить служба в Архангельській області - у Виноградівському, Лешуконському, Мезенському, Новодвінському (Новодвінський район виділений зі складу Приморського району), Пінезькому, Онезькому, Плесецькому, Приморському, Соловецькому (Соловецький район виділений зі складу Приморського району) та Холмогорському районах, у містах Архангельськ, Онега, Северодвінськ з територією, яка перебуває в адміністративному підпорядкуванні Северодвінської міської ради народних депутатів, у місцевостях Ненецького автономного округу на південь від Полярного кола.
Згідно з п.5 Додатку 2 до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей «Періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах» перелік місцевостей СРСР, у яких прикордонна служба до 01 січня 1976 року зараховується особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах, - один місяць служби за півтора місяця: застави, комендатури та прирівняні до них підрозділи прикордонних військ (прикордонні пости, пости технічного нагляду, контрольні радіостанції та контрольно-пропускні пункти), що розташовувалися на державному кордоні СРСР на північ від Полярного кола, у Туркменській РСР, на узбережжі Японського моря від міста Находка і далі на північ узбережжям Татарської протоки та Охотського моря, у Чукотському автономному окрузі, Камчатській і Сахалінській областях, а також у високогірних районах на висоті 1500 та більше метрів над рівнем моря на державному кордоні СРСР у Грузинській РСР, Вірменській РСР, Азербайджанській РСР, Таджицькій РСР, Киргизькій РСР, Казахській РСР, Бурятській АРСР, Тувинській АРСР, Горно-Алтайській автономній області та Читинській області.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з наказу від 04.07.2000 року № 53-ос вислуга років ОСОБА_1 складає всього 33 роки 10 місяців 14 днів. Згідно відомостей автоматизованої системи Розрахунку пенсій по пенсійній справі № 8178 для ОСОБА_1 вислуга років складає повних 33 роки. Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України від 06.06.2018 року № 908/15пс.290 та розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 вислуга років на пенсію складає повних 33 роки. Факт повних 33 років вислуги підтверджено також посвідченням пенсіонера серія НОМЕР_2 капітана 1-го рангу ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абз. 9 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.
Згідно з п.5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» перегляду не підлягає.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ. Час перебування в партизанських загонах і з'єднаннях у період Великої Вітчизняної війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з'єднань). Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони. Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції приймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що загальна вислуга років ОСОБА_1 для призначення пенсії складає 33 роки 10 місяців 14 днів.
При цьому, оскільки вказана вислуга років для призначення пенсії вже була обчислена органами пенсійного фонду та підтверджується матеріалами справи, тому після переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з 22.02.2017 року її також необхідно розраховувати у пільговому обчислені, що в загальному складає 33 роки 10 місяців 14 днів.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до стажу позивача період військової служби з 29.07.1972 року по 04.08.2000 рік у пільговому обчислені загальним строком 33 роки 10 місяців 14 днів, у тому числі строк пільгової військової служби в періоди з 13.10.1977 року по 13.06.1978 року, з 13.06.1978 року по 23.04.1982 року, з 23.04.1982 року по 10.07.1984 року, з 10.07.1984 року по 07.01.1985 року, з 07.01.1985 року по 24.12.1985 року, з 24.12.1985 року по 01.09.1988 року, з 01.09.1990 року по 08.12.1990 року, з 08.12.1990 року по 28.06.1991 року на пільгових умовах один місяць служби за півтора та провести з 22.02.2017 року перерахунок і виплату пенсії за віком враховуючи фактично сплачені суми коштів.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 263 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4-А, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код 41248812) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати до стажу ОСОБА_1 період військової служби з 29.07.1972 року по 04.08.2000 рік у пільговому обчислені загальним строком 33 роки 10 місяців 14 днів, у тому числі строк пільгової військової служби в періоди з 13.10.1977 року по 13.06.1978 року, з 13.06.1978 року по 23.04.1982 року, з 23.04.1982 року по 10.07.1984 року, з 10.07.1984 року по 07.01.1985 року, з 07.01.1985 року по 24.12.1985 року, з 24.12.1985 року по 01.09.1988 року, з 01.09.1990 року по 08.12.1990 року, з 08.12.1990 року по 28.06.1991 року на пільгових умовах один місяць служби за півтора та провести з 22.02.2017 року перерахунок і виплату пенсії за віком враховуючи фактично сплачені суми коштів.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4-А, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код 41248812) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко