Справа № 303/932/18
Іменем України
11 вересня 2018 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю.
з участю секретаря Микуляк Є. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 3 квітня 2018 року, ухвалене суддею Курах Л. В., повний текст рішення складено 4 квітня 2018 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Закарпатгаз» про зобов'язання укласти договір та під'єднати до газорозподільної мережі, -
В лютому 2018 року ОСОБА_1 пред'явила позов до ПАТ «Закарпатгаз» про зобов'язання укласти договір та під'єднати до газорозподільної мережі.
Свої вимоги мотивувала тим, що 29 січня 2018 року вона звернулася до відповідача з заявою про приєднання до газорозподільної мережі та до умов договору про розподіл природного газу до об'єкту побутового споживача, а саме житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. До заяви було додано копію договору оренди житла від 30 грудня 2017 року.
Однак, відповідачем було надано відповідь, в якій він відмовив в укладенні договору про розподіл природного газу, встановлені вузла обліку природного газу та пуску газу до житлового будинку, оскільки в наданому договорі оренди відсутні повноваження орендаря щодо врегулювання договірних відносин з оператором ГРМ стосовно забезпечення орендованого об'єкта або його частини природним газом.
Позивач вважає таку відмову протиправною, а тому просить зобов'язати відповідача укласти з ним договір про розподіл природного газу та під'єднати об'єкт позивача (житловий будинок по АДРЕСА_1) до газорозподільної мережі.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 03 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.
На це рішення позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Зазначає, що вона має право на укладення договору про розподіл природного газу, а місцевий суд безпідставно відмовив в задоволенні її позовних вимог. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
У судовому засіданні в апеляційній інстанції позивачка ОСОБА_1 скаргу підтримала та просила задовольнити. Представник ПАТ «Закарпатгаз» Бочкор А. П. проти скарги заперечив та просив її відхилити.
Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з таких підстав.
З матеріалів справи слідує, що 30 грудня 2017 року між власником житла ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 строком на п'ять років було укладено договір оренди житла за адресою: АДРЕСА_1.
Пунктом 4.5 даного договору передбачено, що усі витрати за користування комунальними послугами, телефонами, послугами Інтернет оплачуються орендарем самостійно, на підставі укладених орендарем договорів з відповідними постачальниками комунальних послуг.
29 січня 2018 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про приєднання до газорозподільної мережі та до умов договору про розподіл природного газу до об'єкту побутового споживача, а саме житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. До заяви було додано копію договору оренди житла від 30 грудня 2017 року.
12 лютого 2018 року відповідачем було надано відповідь про відмову в укладенні договору про розподіл природного газу, встановлені вузла обліку природного газу та пуску газу до житлового будинку, оскільки в наданому договорі оренди відсутні повноваження орендаря щодо врегулювання договірних відносин з оператором ГРМ стосовно забезпечення орендованого об'єкта або його частини природним газом. Крім того, у відмові відповідача вказано, що такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно п. 9 розділу 3 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2496 у разі звільнення займаного приміщення (остаточного припинення користування природним газом) побутовий споживач зобов'язаний повідомити про це діючого постачальника не пізніше ніж за двадцять робочих днів до дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно з ним розрахуватись за договором на постачання природного газу до вказаного споживачем дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем діючого постачальника про звільнення приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов'язаний здійснювати оплату за договором на постачання природного газу, виходячи з умов договору. При цьому договір постачання природного газу з новим споживачем укладається після розірвання договору на постачання із споживачем, який звільняє приміщення.
За однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу. У разі коли об'єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні (п. 10 розділу 3 Правил постачання природного газу).
В даному випадку власник житла ОСОБА_3 повідомлення про припинення користування природним газом не робив, заяви про розірвання договору не подавав. Крім того, за адресою: АДРЕСА_1, має місце заборгованість власника житла ОСОБА_3 за спожитий природний газ в розмірі 22 981, 41 грн., про що свідчить пред'явлений до нього позов та ухвала про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частинами першою та третьою статті 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Найм будівлі або іншої капітальної споруди врегульовано параграфом 4 глави 58 ЦК України.
За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Частиною другою статті 793 ЦК України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до вимог ст. 794 ЦК України, право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
В даному випадку договір оренди житла від 30 грудня 2017 року, зі строком дії більше трьох років, нотаріально не посвідчений.
За цих обставин місцевий суд обґрунтовано вказав про недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, нікчемність договору, а тому відмовив в задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 3 квітня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2018 року.
Головуючий
Судді