Справа № 761/25106/18
Провадження № 3/761/5725/2018
11 вересня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов Андрій Анатолійович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,
за ст.130 ч.3 КУпАП
29.06.2018 о 09 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Щусєва, 18/14, керував автомобілем марки «Daewoo Nexia» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, що кваліфікується судом, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
У судове засідання водій ОСОБА_1 не з'явився, про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Враховуючи строки розгляду справи та наявність у суду доказів належного повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про день, час та місце розгляду справи, беручи до уваги те, що справа перебуває у провадженні суду з 05.07.2018 року, судом тричі було здійснено виклик ОСОБА_1 на засідання, що були призначені на 19.07.2018 року, 23.08.2018 року, 11.09.2018 року, останній не повідомив про причини своєї неявки, що унеможливлює суд визнати їх поважними, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил).
Згідно ч. 1-3 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 29.06.2018р. серії БД № 168090, пояснення свідків, в яких останні підтвердили про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, диск з відеозаписом, на якому зафіксована відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння, довідку з інформаційно-облікової бази «АРМОР», в якій наявні відомості про притягнення двічі протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП, постанову Оболонського районного суду м. Києва від 08.09.2017 року та постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2017 року, дійшов висновку про доведеність винуватості водія ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного правопорушення.
З огляду на вище викладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та притягнути останнього до адміністративної відповідальності в межах санкції, передбаченої вказаною статтею.
При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, вважаю, що стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 грн. та позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленої законом на 1 січня календарного року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років
Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або місцем знаходження його майна.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Суддя: Осаулов А.А.