13 вересня 2018 року м. Київ
Справа № 22-ц/796/6972/2018
Унікальний номер 757/38045/17-ц
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
при секретарі - Слободяник Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Остапчук Т.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -
У липні 2017 року позивач звернувся із зазначеним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що 27 лютого 2007 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір №014/2547/73/52772, відповідно до умов якого позивач отримав кредит в сумі 17 700,00 доларів США на 84 місяці, тобто з 27 лютого 2007 року по 27 лютого 2014 року.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2008 року по справі № 2-6048/2008 було стягнуто на користь Банку заборгованість станом на 29 вересня 2008 року у розмірі 22 343,29 доларів США, що за курсом НБУ становить 111 917,94 грн., та звернуто стягнення на автомобіль марки HYUNDAI модель MATRIX, 2007 року випуску, який зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 24 лютого 2007 року за позивачем. Деснянським районним судом міста Києва 23 грудня 2008 року був виданий виконавчий лист №2-6048 про стягнення на користь Банку боргу в сумі 111 917,94 грн. У зв'язку зі сплатою позивачем боргу за вказаним рішенням суду, постановою від 22 січня 2010 року було закінчено виконавче провадження ВП № 11209167, а ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2010 року знято арешт з автомобіля HYUNDAI MATRIX, 2007 року випуску.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17 березня 2011 року по справі №2-1737/2011 на користь Банка було стягнуто заборгованість у розмірі 1166,21 доларів США, що становить 9201,63 грн., з яких: заборгованість за відсотками - 575,48 доларів США, що за курсом НБУ становить 4540,65 грн.; пеня по простроченим відсоткам - 590,73 доларів США, що за курсом НБУ становить 4660,98 грн., яка виникла під час судового розгляду справи та до набрання законної сили рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2008 року по справі №2-6048.
14 квітня 2011 року Деснянським районним судом міста Києва був виданий виконавчий лист №2-1737/2011 про стягнення на користь Банку боргу в сумі 9201,63 грн. і постановою про закінчення виконавчого провадження від 23 серпня 2012 року ВП №26994428 було встановлено, що рішення виконане.
У рішенні від 02 листопада 2015 року по справі №754/3587/15-ц Деснянським районним судом міста Києва зроблено висновок, що судами було стягнуто кредитну заборгованість у повному обсязі, у тому числі і суму кредиту достроково, тому нарахування заборгованості станом на 13 лютого 2015 рік у розмірі 50624,07 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України по курсу НБУ становить 1312101,12 грн. є безпідставним.
Таким чином, зобов'язання за кредитним договором №014/2547/73/52772 від 27 лютого 2007 року були виконані позивачем в повному обсязі, що й було встановлено рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року по справі №754/3587/15-ц.
Вважаючи, що зобов'язання за вказаним кредитним договором були виконані в повному обсязі і такі обставини встановлено рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року по справі №754/3587/15-ц, позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив видати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором №014/2547/73/52772 від 27 лютого 2007 року, однак, у відповідь отримав лист №151-2-7/2083 від 18 травня 2016 року про відмову у задоволенні його прохання.
Відмова відповідача у видачі довідки та подальші дії, телефонні дзвінки, смс-повідомлення, листи з погрозами, призвели до погіршення стану здоров'я позивача та моральних переживань, внаслідок чого позивач був змушений звернутися за медичною допомогою.
За таких обставин, посилаючись на те, що відповідачем здійснюється психологічний тиск на позивача та членів його родини у телефонних дзвінках, смс-повідомленнях, листах з погрозами, позивач просив зобов'язати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» видати ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором №014/2547/73/52772 від 27 лютого 2007 року та зобов'язати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн. (а.с.4-9, 63-66)
Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Пеньківська К.В. у відзиві на позовну заяву просила відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що кредитним договором не передбачено умов для відшкодування моральної шкоди, крім того, позивачем не зазначено в чому полягає моральна шкода, не доведено неправомірність дій банку та не підтверджено доказами розмір заявленої для відшкодування шкоди. Вважала безпідставною вимогу позивача щодо зобов'язання видати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором із посиланням на те, що кредитний договір набуває чинності з часу надання позичальнику кредитних коштів та діє до повного погашення кредитної заборгованості. (а.с.103-104)
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року в позові ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди відмовлено. (а.с.129-132)
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На обґрунтування скарги зазначив, що суд неповно з'ясував обставини справи, не врахував фактичних обставин та доказів, які викладені на обґрунтування заявленого позову та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Вказував, що факт відсутності заборгованості за кредитним договором №014/2547/73/52772 від 27 лютого 2007 року є безспірним та встановлений набравшим законної сили рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року у справі №754/3587/15-ц. Крім цього, у позовній заяві позивачем детально обґрунтовано в чому саме полягає моральна шкода завдана відповідачем, долучено до матеріалів справи документи на підтвердження стану здоров'я та суми коштів, які витрачені позивачем на ліки, а також докази на підтвердження того, що саме відповідач здійснює втручання в його особисте та сімейне життя. Зазначив, що оскаржуване рішення не містить оцінки аргументів та доказів, які містяться в матеріалах справи, а також в рішенні не вказано на які норми посилався суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог. (а.с.138-143)
Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - адвокат Бєлінський О.В. направив до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року без змін. (а.с.158-164)
Зважаючи на положення пункту 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакціїЗакону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ Апеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.
Відповідно до пункту 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 підтримала скаргу і просила її задовольнити. Представник відповідача - адвокат Мавроді О.Ю. заперечувала проти скарги і просила її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. ОСОБА_1 був сповіщений врученням повідомлення його представнику адвокату ОСОБА_5, цього остання не заперечувала в апеляційному суді.(а.с. 154-157, 181-182)
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 лютого 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», назва якого змінена на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/2547/73/52772, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 17700,00 доларів США, строком на 84 місяці - з 27 лютого 2007 року по 27 лютого 2014 року. (а.с.105-106)
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року по справі №754/3587/15-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2008 року позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено, на його користь с ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість станом на 29 вересня 2008 року у розмірі 22343,29 доларів США, що за курсом НБУ становить 111917,94 грн., з яких: 14718,95 доларів США - основна сума боргу, що за курсом НБУ становить 71550,29 грн.; 1357,65 доларів США - заборгованість по відсотках, що за курсом НБУ становить 6599,67 грн.; 2350,23 доларів США - пеня за прострочення сплати кредиту, що за курсом НБУ становить 11424,29 грн.; 4596,34 доларів США - пеню за прострочення сплати відсотків, що за курсом НБУ становить 22343,29 грн.; звернуто стягнення на автомобіль марки HYUNDAI, модель MATRIX, 2007 року випуску, шасі № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, який зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 24.02.2007 р. за ОСОБА_1
Деснянським районним судом міста Києва 23.12.2008 року був виданий виконавчий лист №2-6048 про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_1 боргу в сумі 111917,94 грн.
Постановою про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2010 року ВП №11209167 було встановлено, борг було сплачено.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10.03.2010р. скасовано ухвалу від 25.11.2008 року, арешт з автомобіля HYUNDAI MATRIX, номерний знак НОМЕР_1, було знято у зв'язку з фактичним виконанням.
У зв'язку з виконанням зобов'язань згідно виконавчого листа №2-6048 від 23.12.2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 03.02.2010 року був підписаний Акт прийому-передачі застави, заставленої за кредитним договором №014/2547/73/52772 від 27.02.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було передано заставне майно, а саме автомобіль марки HYUNDAI, модель MATRIX, 2007 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1
Таким чином, факт виконання ОСОБА_1 рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02.12.2008 року було встановлено судом, що не потребує доказуванню.
У 2011 році ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №014/2547/73/52772 від 27.02.2007 року у розмірі 9201,63 грн.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17.03.2011 року на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість у розмірі 1166,21 доларів США, що станом на 18.08.2010 року, становить 9201,63 грн., з яких: заборгованість за відсотками - 575,48 доларів США, що за курсом НБУ становить 4540,65 грн.; пеня по простроченим відсоткам - 590,73 доларів США, що за курсом НБУ становить 4660,98 грн., яка виникла під час судового розгляду справи та до набрання законної сили рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02.12.2008 року по справі №2-6048, що також не потребує доказуванню.
Деснянським районним судом міста Києва 14.04.2011 року був виданий виконавчий лист справа №2-1737/2011 про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_1 боргу в сумі 9201,63 грн.
Постановою про закінчення виконавчого провадження від 23.08.2012 року ВП №26994428 було встановлено, що рішення виконане.
Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у рішенні від 02 листопада 2015 року по справі №754/3587/15-ц Деснянським районним судом міста Києва зроблено висновок, що судами було стягнуто кредитну заборгованість у повному обсязі, у тому числі і суму кредиту достроково. (а.с.10-11)
З огляду на положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України, колегія суддів визнала вказані обставини встановленими.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про зобов'язання надати довідку про відсутність зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором №014/2547/73/52772 від 27.02.2007 р. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не є конкретизованими. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки моральна шкода при порушенні зобов'язання підлягає відшкодуванню, тільки у випадках, коли таке передбачено договором або законом. Укладений між сторонами кредитний договір не містить відповідних умов, підстави для відшкодування моральної шкоди на користь позивача відсутні. В позовній заяві не зазначено, в чому саме полягає моральна шкода, недоведена неправомірність дій Банку, та з яких міркувань виходив позивач визначаючи розмір шкоди, якими доказами це підтверджується. (а.с.129-132)
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодилась, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах матеріального закону з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги в частині зобов'язання відповідача видати довідку про відсутність заборгованості, позивач посилався на звернення Банку та уповноважених ним осіб до позивача і суду з вимогами погашення кредитної заборгованості.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
До суду не надано доказів, що укладеним між сторонами кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 014/2547/73/52772 було передбачено видачу довідки кредитором на підтвердження виконання позичальником кредитних зобов'язань, не встановлено таких і на пропозицію колегії суддів апеляційного суду.(а.с. 105-107)
При цьому, на думку колегії суддів апеляційного суду, таким ефективним способом захисту права позивача було рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року у справі № 754/3587/15-ц, яким відмовлено в задоволенні позову ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому, Деснянським районним судом міста Києва зроблено висновок, що судами було стягнуто кредитну заборгованість у повному обсязі, у тому числі і суму кредиту достроково. (а.с.10-11)
Доводи апелянта про необхідність витребувати у ПрАТ «КИЇВСТАР» інформації про абонентів зазначених позивачем телефонних номерів, не стосуються предмету доказування по справі, тому колегія суддів їх відхилила.(а.с. 93-94)
До суду не надано об'єктивних доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між наявними у позивача захворюваннями, погіршенням стану здоров'я, проведеною операцією на серці та діями відповідача про які зазначав позивач, не встановлено таких і судом.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав задоволення позову.
Доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 17 вересня 2018 року.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
В.М.Ратнікова
О.В.Борисова