11 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12016100040012743 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженким. Харкова, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 04.11.2004 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки;
- 07.09.2005 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнена 30.06.2008 року по відбуттю строку покарання;
- 17.02.2010 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнена 25.08.2011 року на підставі п. «в» ст. 3 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року;
- 29.07.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- 06.06.2014 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- 27.11.2014 року Ірпінським міським судом Київської області
за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців _________________________________________________________________
Справа №11-кп/796/1143/2018 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_1
позбавлення волі;
- 21.05.2015 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнена 06.05.2016 року умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 20 днів,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2018 року,
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2018 року ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та їй призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.05.2015 року, і остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановив суд у вироку, ОСОБА_8 , 10.09.2016 року приблизно о 10 годині 20 хвилин, перебувала у приміщенні магазину «Jysk», який розміщений у торговому центрі «Квадрат», що належить ТОВ «ЮСК Україна», та знаходиться по бульвару Перова, 36 у місті Києві, де у неї виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, ОСОБА_8 , перебуваючи у вищевказаному магазині, скориставшись тим, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяла з торгівельної полиці комплект постільної білизни «Tween Dept London», комплект постільної білизни «Tween Dept Sheba» та комплект постільної білизни «Cronborg Laura», загальною закупівельною вартістю 724,14 грн., що належать ТОВ «ЮСК Україна», та сховала до своєї заздалегідь підготовленої сумки, яку тримала при собі, стінки якої укладені товстим шаром фольги. Продовжуючи свої злочинні дії та не маючи наміру розраховуватись за вказані три комплекти білизни, ОСОБА_8 пройшла сигнальні рамки, які знаходяться на виході з приміщення магазину «Jysk», таким чином виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, але злочин нею не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, так як відразу на виході з приміщення магазину за сигнальними рамками була затримана працівником магазину «Jysk».
Крім того, ОСОБА_8 , 02.02.2017 року приблизно о 14 годині 15 хвилин, зайшла до магазину «Jysk» ТОВ «ЮСК Україна», який розміщений у торгово-розважальному центрі «Квадрат», що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 36 у місті Києві, з метою викрадення товару із заздалегідь підготовленою сумкою, стінки якої вкриті товстим шаром фольги. Перебуваючи серед рядів із товарами у вказаному магазині, ОСОБА_8 на одній із полиць у торгових рядах побачила комплект постільної білизни «Signe» та в цей час у неї виник умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна. Переконавшись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб та працівників магазину не спостерігає, діючи таємно та з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_8 сховала до наявної у неї з собою сумки комплект постільної білизни «Signe», закупівельною вартістю 514,51 грн. та, не маючи наміру розплачуватись за вказаний товар, направилась на вихід з магазину. Проте, виконавши всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, злочин нею не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки за сигнальними рамками на виході вона була затримана представником вказаного магазину.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_8 , вважаючи вирок суду надто суворим в частині призначеного покарання, просить призначити їй більш м'яке покарання.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що міра покарання призначена судом першої інстанції не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та є занадто суворою, оскільки вона визнає вину в повному обсязі, щиро розкаюється, повністю усвідомлює ступінь своєї провини та має незадовільний стан здоров'я.
Також апелянт просить переглянути рішення суду щодо застосування відносно неї ч. 5 ст. 72 КК України та зарахування в строк відбування покарання строку попереднього її ув'язнення лише з 02.02.2017 року по 21.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Інші учасники судового провадження даний вирок не оскаржують.
Представник потерпілого ТОВ «ЮСК Україна» - ОСОБА_10 у запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченої, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки судом під час постановлення вироку у справі в повному обсязі враховано всі докази та матеріали справи, проведено повний судовий розгляд, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, судом під час розгляду справи дотримано вимог процесуального законодавства, правильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а призначене покарання відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, просить залишити вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2018 року відносно ОСОБА_8 без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої та її захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення прокурора проти її задоволення, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Перевіряючи законність та обґрунтованість вироку суду в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_8 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно, який не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, та кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, правильним, таким, що відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та повністю підтверджується сукупністю доказів, розглянутих у судовому засіданні та наведених у судовому рішенні, які суд першої інстанції проаналізував та дав їм належну оцінку, відповідно до положень ст. 94 КПК України.
Всупереч тверджень апелянта, міра покарання призначена ОСОБА_8 з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України.
Так, при призначенні обвинуваченій покарання суд першої інстанції, як це слідує з мотивувальної частини вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу ОСОБА_8 , яка незаміжня, не працює, за місцем попереднього відбування покарання характеризується з негативної сторони, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра, з 29.06.2016 року перебуває на диспансерному обліку в амбулаторно-поліклінічному відділенні Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності. Належним чином при цьому враховано судом і обставину, що обтяжує покарання, - рецидив злочинів, а також відсутність обставин, що його пом'якшують.
З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність призначити ОСОБА_8 покарання саме у виді позбавлення волі, так як її виправлення, перевиховання та попередження вчинення нею нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства, а з урахуванням того, що ОСОБА_8 не відбула покарання, призначене вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.05. 2015 року, остаточне покарання визначив ОСОБА_8 на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Вимоги обвинуваченої щодо врахування стану її здоров'я, повного визнання своєї вини та її щирого розкаювання, як підстав для пом'якшення призначеного їй судом покарання, не можуть бути задоволені, оскільки наявність обставин, що пом'якшують покарання, судом першої інстанції обґрунтовано не було встановлено, в т.ч. і щирого каяття обвинуваченої, у зв'язку з відсутністю такого, а стан здоров'я обвинуваченої було враховано судом при призначенні покарання, яке до того ж визначено з урахуванням того, що ОСОБА_8 новий злочин вчинила протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком, а тому таке покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для її виправлення та перевиховання.
Тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_8 в цій частині.
В той же час, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29.08.2018 року у справі №663/537/17, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Тому, оскільки ОСОБА_8 вчинила злочин до 20 червня 2017 року та з 02.02.2017 року утримується в умовах попереднього ув'язнення, то їй у строк покарання слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з 02.02.2017 року по 11.09.2018 року, тобто по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року).
За викладеним, вирок суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, а апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_8 - частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2018 року відносно ОСОБА_8 змінити.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції 26.11.2015 року), зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 02.02.2017 року по 11.09.2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою в той же строк з моменту отримання її копії.
Судді:
___________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3