Ухвала
27 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 445/920/16-ц
провадження № 61-35634ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
встановив:
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якому, уточнивши вимоги, просила стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі - ТДВ «СК «Кредо») 25 тис. грн страхового відшкодування, 20 910 грн 28 коп. пені, 1 434 грн 25 коп. трьох відсотків річних від неотриманої суми страхового відшкодування; стягнути з ОСОБА_3 різницю між розміром шкоди та страховим відшкодуванням у сумі 2 904 грн 19 коп.
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 07 липня 2017 року у складі судді Сивак В. М. позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТДВ «СК «Кредо» на користь ОСОБА_5 суму страхового відшкодування у розмірі 25 тис. грн., пеню у розмірі 20 910 грн 28 коп., три відсотки річних у розмірі 1 434 грн 25 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю між розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 2 904 грн 19 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Мельничук О. Я., Савуляка Р. В., рішення Золочівського районного суду Львівської області від 07 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_6 у задоволенні позову.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій її представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (ОСОБА_7 Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 * 1 762 грн = 176 200 грн).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Предметом позову у даній справі є стягнення коштів у сумі 50 248 грн 72 коп., що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.
Враховуючи те, що оскаржуване судове рішення ухвалене у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на постанову апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Журавель