Ухвала
Іменем України
17 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 471/499/18
провадження № 61-43863ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 20 серпня 2018 року в справі за заявою Першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову в інтересах держави до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області НехимчукКирило Борисович, фермерське господарство «Едем», про визнання недійсними договорів міни земельних ділянок,
В червні 2018 року Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору міни земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, укладеного
04 грудня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та визнання недійсним договору міни земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, укладеного 17 жовтня
2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4
Одночасно прокурором подано заяву про забезпечення його позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, заборони здійснення щодо них реєстраційних дій, заборони здійснення зміни цільового призначення, поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладення договорів, вчинення правочинів щодо неї, а також проведення будь-яких будівельних робіт.
Заява обґрунтована існуючою небезпекою подальшого відчуження спірних земельних ділянок, що унеможливить або ускладнить виконання судового рішення.
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2018 року в задоволенні заяви Першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову у справі за позовом Першого заступника прокурора Миколаївської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_4, третя особи: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Нехимчук К. Б., ФГ «Едем», про визнання недійсними договорів міни земельних ділянок, відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Перший заступник прокурора Миколаївської області оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 20 серпня
2018 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області задоволено частково.
Ухвалу Братського районного суду Миколаївської області від 22 червня
2018 року в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви.
Забезпечено позов Першого заступника прокурора Миколаївської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів міни земельних ділянок шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які розташовані в межах території Улянівської сільської ради Братського району Миколаївської області: площею 0,01 га з кадастровим номером НОМЕР_3 та площею 10,1831 га з кадастровим номером НОМЕР_4 та розташовану в межах Рощахівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області площею 9,5999 га з кадастровим номером НОМЕР_5.
В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
04 вересня 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Миколаївської області від 20 серпня 2018 року в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та залишити в силі в цій частині ухвалу Братського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2018 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Задовольняючи заяву Першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, суд апеляційної інстанції виходив із того, що між сторонами наявний майновий спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Негативним наслідком неналежного забезпечення позову про визнання правочинів недійсними є можливість реалізації спірних земельних ділянок під час вирішення спору, що призведе до затягування розгляду справи, оскільки виникає необхідність залучати до участі у справі нових власників та пред'являти додаткові позовні вимоги.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (пункт 2 частина четверта статті 394 ЦПК України).
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Саме з цього і виходив суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву Першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову шляхом накладення арешту. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, тому з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін обґрунтовано виходив із того, що доцільним буде забезпечення заявленого позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які розташовані в межах території Улянівської сільської ради Братського району Миколаївської області: площею 0,01 га з кадастровим номером НОМЕР_3 та площею 10,1831 га з кадастровим номером НОМЕР_4 та розташовану в межах Рощахівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області площею 9,5999 га з кадастровим номером НОМЕР_5.
Із оскаржуваного судового рішення, доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 20 серпня 2018 року в справі за заявою Першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову в інтересах держави до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчук Кирило Борисович, фермерське господарство «Едем», про визнання недійсними договорів міни земельних ділянок, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. П. Курило
В. М. Коротун
М. Є. Червинська