Провадження № 2-а/760/1232/18
В справі № 753/10517/18
20 серпня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Гак Г.М.
позивача- Нецвітаєва А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Бучковського Олексія Олексійовича, 3-я особа: Управління патрульної поліції в м.Києві про про визнання дій протиправними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі, суд
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР №509958 від 22 лютого 2018 року.
Посилається в позові на те, що 22 лютого 2018 року, близько 18 год. 30 хв. він, знаходячись в транспортному засобі «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2, стояв на вул. Хрещатик, 28, а його автомобіль було припарковано на краю тротуару згідно з пунктом 15.10 «в» ПДР України.
Зазначив, що співробітник патрульної поліції підійшов до нього та почав вимагати надати документи на транспортний засіб.
На прохання пояснити причину перевірки його документів, відповідач заявив про порушення ним п. 3.34 ПДР України.
У порушення ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» відповідач не представився та не засвідчив свою особу.
На прохання надати докази на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення та ознайомлення з матеріалами справи, відповідач відповів відмовою.
Після зазначеного він отримав оскаржувану постанову серії АР №509958 від 22 лютого 2018 року, відповідно до якої його було визнано винним у порушенні п. 3.34 Правил дорожнього руху та притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З даною постановою він не погоджується, а дії інспектора вважає протиправними.
Так, згідно п. 15.10 «в» Правил дорожнього руху стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри.
Його дії не порушували ПДР України, оскільки транспортний засіб не перешкоджав руху пішоходів, так само як і інші транспортні засоби, припарковані поряд. Правомірність дій водіїв інших транспортних засобів не викликала питань у відповідача.
Зазначив, що відповідно до положень КУпАП посадова особа перед тим, як прийняти рішення по справі (винести постанову) зобов'язана здійснити розгляд такої справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Однак, відповідач повністю пропустив етап розгляду справи, у тому числі не роз'яснив його права, передбачені як Конституцією України так і Кодексом України про адміністративні правопорушення, чим позбавив його можливості отримати кваліфікований правовий захист.
У зв'язку із вищезазначеним, вважає, що постанова відповідача про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу є незаконною.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач неодноразово в судові засідання не з'являвся, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи також не з'явився в судове засідання, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
За таких обставин, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності належним чином повідомленого відповідача та представника третьої особи.
Ухвалою судді від 11 квітня 2018 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно зі ст. 162 КАС України позивачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а третій особі - для надання письмових пояснень.
Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач та представник 3-ї особи своїм правом не скористалися, відзив та письмові пояснення суду не надали.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 22 лютого 2018 року відповідачем винесено постанову серії АР № 509958 у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що 22 лютого 2018 року позивач в м. Києві по вул. Хрещатик, 24, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку під знак 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги знаку 3.34 р. 33 ПДР України.
Диспозиція частини 2 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Так, з оспорюваної позивачем постанови вбачається, що він, у порушення знаку 3.34 р. 33 ПДР, здійснив зупинку в зоні дії знаку «Зупинку заборонено».
Відповідно до п. 3.34 ПДР України забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Позивач зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував, а здійснив зупинку транспортного засобу відповідно до п. 15.10 ПДР України, яким передбачено, що зупинка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри.
Його транспортний засіб знаходився на тротуарі, не перешкоджав руху пішоходів, а також інших автомобілів.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно статті 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно ч. 1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1)чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2)чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3)чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4)чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5)чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно частини першої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Порядок розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності передбачений також Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, відповідно до розділу ІV якої розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.
Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач, не з?явившись до суду, заперечень проти вимог позивача та викладених ним обставин, не надав, приведені ним твердження не спростував.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 3, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Бучковського Олексія Олексійовича.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 509958 від 22 лютого 2018 року, винесену Інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Бучковським Олексієм Олексійовичем відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17 вересня 2018 року.
Суддя : Л.А.Шереметьєва