Справа №760/5406/17
№1-кп/760/472/18
20 липня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва:
у складі головуючого - судді - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання доцільності продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
за участю сторін та інших учасників провадження
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 1-кп/760/472/18, що зареєстроване в ЄРДР 24.01.2017 року за № 12017100090000765 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 травня 2018 року продовжено строк тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вартою до 22 липня 2018 року, а по провадженню ще тільки розпочатий судовий розгляд і остаточне рішення не прийняте судом.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існуючі ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Захисники заперечували проти доводів прокурора. Просили звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з під варти на більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачені підтримали своїх захисників та заперечували проти доводів прокурора, просили звільнити їх з під варти.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від клопотань суд обов'язаний розглянути питання доцільності продовження строку тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу.
Так, перевіривши наявність існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та врахувавши відповідно до ст. 178 КПК України всі обставини, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку про достатність даних, якими підтверджується вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії тяжких, однак існуючі ризики, на даний час зменшилися, оскільки під час розгляду даного кримінального провадження у суді свідки та потерпілий неодноразово без поважний причин не з'являлися в судові засідання, тому вплив на них на даний час відсутній, ризик іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні також не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним змінити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання.Покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступні обов'язки: прибувати за кожним викликом суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи
Керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, статтями 331, 177, 178 КПК України, суд, -
Змінити обвинуваченим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюна особисте зобов'язання.
Звільнити з-під варти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в залі суду негайно
Покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступні обов'язки: прибувати за кожним викликом суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання в частині обов'язків відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 закінчується 20 вересня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1