Справа № 758/8830/18
Категорія 23
17 вересня 2018 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Васильченка О. В. ,
вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки, відшкодування моральної шкоди, стягнення грошової суми,
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки, відшкодування моральної шкоди, стягнення грошової суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, у відповідності до ст. 28 ЦПК України позивачі, у встановлених законом випадках, наділені правом вибору підсудності справи. У ст. 30 ЦПК України встановлені випадки виключної підсудності позовів.
Зі змісту поданого позову вбачаються, що позивач зазначає, що є споживачем послуг з укладення плитки, які надавались відповідачем. У зв'язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку, моральну шкоду та сплачену суму грошових коштів.
Проте, суд вважає безпідставним посилання позивача на положення Закону України «Про захист прав споживача», адже в даному випадку виникли цивільно-правові відносини між сторонами на підставі угоди.
Згідно п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживача» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 21 вказаної норми робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Зі змісту позову вбачається виконання послуг з укладення плитки.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
Відтак, в розумінні вказаного Закону відповідач не є виконавцем послуг, адже не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Враховуючи викладене вище, до вирішення даного спору має бути застосоване загальне правило визначення підсудності спору, передбачене ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Згідно відомостей позовної заяви відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1
Таким чином, правових підстав для розгляду даної справи Подільським районним судом м. Києва не вбачається.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про необхідність направлення справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки, відшкодування моральної шкоди, стягнення грошової суми до Рівненського міського суду Рівненської області.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 353, п. 15.5 перехідних положень ЦПК України,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки, відшкодування моральної шкоди, стягнення грошової суми передати для розгляду за підсудністю до Рівненського міського суду Рівненської області.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. В. Васильченко