Провадження № 2-а/760/1297/18
В справі № 760/5490/18
30 серпня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Гак Г.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Мартинюк Н.М., третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі, суд
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову від 06 березня 2018 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, а справу закрити.
Посилається в позові на те, що 06 березня 2018 року він рухався на автомобілі НОМЕР_1, по трасі Одеса - Київ у бік міста Києва, де був зупинений відповідачем на КП 505.
Інспектор запитав його чи вживав він алкоголь, та після проходження тесту на вміст алкоголю в крові поліцейський повідомив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, а саме: розмова по мобільному телефону.
Проігнорувавши всі його пояснення, відповідач виніс постанову про застосування до нього адміністративного стягнення.
На прохання надати докази на підтвердження його вини, відповідач відповів відмовою.
Зазначив, що постанова була винесені без присутності свідків, а також йому не були роз'яснені його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Вважає постанову необґрунтованою, а підстави для застосування адміністративного стягнення у відповідача були відсутні.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Ухвалою судді від 16 липня 2018 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно зі ст. 162 КАС України позивачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а третій особі - для надання письмових пояснень.
Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив суду не надав, а третя особа - відповідні заперечення.
За таких обставин, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності належним чином повідомлених сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 06 березня 2018 року відповідачем винесено постанову серії АР № 292748 у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що 06 березня 2018 року позивач в м. Києві по трасі Київ - Одеса КП 505, керуючи транспортним засобом, розмовляв по телефону, тримаючи його в руці біля голови, чим порушив Правила дорожнього руху.
Диспозиція частини 2 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Так, з оспорюваної позивачем постанови вбачається, що він, у порушення Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем, розмовляв по телефону.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач, не з?явившись до суду, заперечень проти вимог позивача та викладених ним обставин, не надав, приведені ним твердження не спростував.
Не скориставшись своїм правом, визначеним ст. 162 КАС України, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності дій з боку відповідача, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 3, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення АР № 292748 від 06 березня 2018 року , винесену інспектором роти №4 батальйону №11 Управління патрульної поліції у м. Києві Мартинюк Н.М. відносно ОСОБА_1 ч.2 ст.122 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Л.А.Шереметьєва