пр. № 2/759/1536/18
ун. № 759/4868/13-ц
13 вересня 2018 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 759/4868/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину нерухомого майна,
Позивачка у квітні 2013 р. звернулася до суду з вказаним вище позовом.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду від 24.05.2017 р. рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.01.2016 р. та рішення Апеляційного суду м. Києва від 17.08.2016 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину нерухомого майна, скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 14.08.2018 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони на відчуження домоволодіння по АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, заборонити проведення будь-яких дій щодо оформлення (переоформлення) на проведенні будівельні роботи та проведення будівельних робіт в даному домоволодінні, а також щодо його відчуження. Заявниця вказувала суду на те, що є підстави вважати що існує загроза щодо утруднення чи не виконання рішення суду.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 2. ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, у відповідності до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», враховує докази, надані позивачами на підтвердження своїх позовних вимог, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність і співмірність способу забезпечення позову, який просить застосувати позивачка, позовним вимогам, в порядку забезпечення заявленого позову, суд вважає доцільним задовольнити дану заяву в частині заборони відчуження спірного нерухомого майна.
Проте, щодо заявлених вимог про заборону проводити реєстрацію та будівельні роботи в спірному домоволодінні суд вважає дані вимоги необґрунтованими та такими, що порушують права відповідача, а тому вважає занеобхідне в задоволенні даних вимог відмовити
Таким чином, враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що невжиття забезпечення позову у вказаній справі може порушити майнові права та інтереси позивачки до ухвалення судом рішення, у зв'язку з чим заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 353, 354, 355 ЦПК України,
Заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 759/4868/13-ц - задовольнити частково.
Накласти арешт на домоволодіння по провулку Павленка, 5 в місті Києві у вигляді заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження та оформлення (переоформлення) права власності на дане нерухоме майно до постановлення по даній справі судового рішення та набуття його чинності.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів .
Суддя: