10 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2368/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу №1640/2368/18 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної у м.Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення,
10 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківської районної у м. Полтаві ради (надалі - відповідач) , в якому просить визнати протиправною відмову у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0049 га земель комунальної власності для будівництва індивідуального гаражу в межах населеного пункту м. Полтава, що викладена у листі Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 28.12.2017 №Соц.1-16/2278 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у власність.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неправомірну, як на його думку, поведінку відповідача, що перешкоджає у реалізації права особи на отримання у власність земельної ділянки.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
26.07.2018 відповідач надав заяву, в якій просив залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 З посиланням на частину третю статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України доводить, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки оскаржуваний лист виданий відповідачем 28.12.2017, а до суду позивач звернувся лише 10.07.2018 (а.с. 27-28).
За клопотанням позивача від 07.09.2018 ухвалою суду від 10.09.2018 строк звернення до адміністративного суду поновлено.
Відповідач отримав копію ухвали 17.07.2018 (а.с. 17).
У строк, встановлений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відзиву на позов не подав, що розцінюється судом як визнання позову.
На підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1, реалізуючи своє право на отримання земельної ділянки у власність відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, звернувся до Шевченківської районної у м. Полтаві ради з клопотанням (заява) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0049 га земель комунальної власності для будівництва індивідуального гаражу в межах населеного пункту м. Полтава (а.с. 8).
До заяви додав викопіювання з бажаним місцем розташування земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража (а.с. 22).
Листом від 28.12.2017 № Соц.1-16/2278 заступник голови ради Ачкасов М.І. надав відповідь, якою повідомлено, що згідно з Порядком розміщення та будівництва гаражів для легкових автомобілів у м. Полтаві, затвердженого рішенням Полтавської міської ради сорок другої сесії п'ятого скликання від 13.08.2009, будівництво індивідуальних боксових гаражів поза межами існуючих автогаражних кооперативів та приватних домоволодінь, на землях комунальної власності забороняється. Враховуючи викладене, зазначене питання не може бути розглянуто позитивно (а.с. 20).
Не погоджуючись із такою позицією відповідача, вважаючи відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою протиправною бездіяльністю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як встановлено судом, листом від 28.12.2017 № Соц.1-16/2278 заступник голови Шевченківської районної у м. Полтаві ради фактично відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з посиланням на Порядок розміщення та будівництва гаражів для легкових автомобілів у м. Полтаві, затверджений рішенням Полтавської міської ради сорок другої сесії п'ятого скликання від 13.08.2009.
У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону та інше.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.
Визначений міськими радами обсяг повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів не може змінюватися міською радою без згоди відповідної районної у місті ради протягом даного скликання.
Рішенням позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 визначено, що до повноважень Октябрської, Ленінської та Київської районних у місті Полтаві рад належить вирішення питань надання, передачі у власність або користування, припинення права користування або права власності та вилучення земельних ділянок, зокрема для індивідуального гаражного будівництва.
Рішенням четвертої сесії сьомого скликання Октябрської районної у м. Полтаві ради від 03.03.2016 прийнято до виконання повноваження в обсягах та межах визначених рішеннями Полтавської міської ради відповідно до рішення другої сесії Полтавської міської ради "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" від 25.02.2016 та рішення другої сесії Полтавської міської ради "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад" від 25.02.2016.
Рішенням п'ятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 16.06.2016, змінено назву Октябрської районної у місті Полтаві ради на Шевченківську районну у місті Полтаві раду.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
З аналізу викладеного, суд приходить до висновку, що вирішення клопотання (заява) позивача має здійснюватися лише в порядку визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Шевченківської районної у м. Полтаві ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража передбачений законодавством.
Як видно з матеріалів справи, Шевченківська районна у м. Полтаві рада не розглянула звернення ОСОБА_1 про надання дозволу па розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у строк та в порядку, встановленому статтею 118 Земельного кодексу України, зокрема районною у місті радою не було розглянуто звернення позивача на черговому пленарному засіданні сесії Шевченківської районної у м. Полтаві ради у місячний строк та не прийнято відповідного рішення, а заяву розглянуто в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".
Відсутність же належним чином оформленого рішення Шевченківської районної у м. Полтаві ради про не / надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на факт надіслання відповідачем заявнику листа від 28.12.2017 № Соц.1-16/2278, свідчить про те, що орган не прийняв рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Суд, з огляду на вищезазначене, вважає, що лист відповідача від 28.12.2017 №Соц.1-16/2278 у відповідь на заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за змістом та формою не може вважатися "рішенням про відмову" у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача суд визнає зобов'язання Шевченківської районної у м. Полтаві ради прийняти відповідне рішення на її пленарному засіданні, тобто рішення про надання або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1473,00 грн за дві вимоги немайнового характеру, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 05.07.2018 № 0.0.1077033892.1 (а.с. 3).
Разом з цим, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи ту обставину, що заявлені позивачем дві позовні вимоги по суті є нерозривними та спрямовані на відновлення єдиного порушеного права, суд розцінює такі як одну вимогу, у зв'язку з чим позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Тож сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 704,80 грн підлягає стягненню з відповідача, решта надміру сплаченої суми судового збору в розмірі 768,20 грн підлягає поверненню позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36011, РНОКПП НОМЕР_1) до Шевченківської районної у м. Полтаві ради (вул. І.Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 05384695) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Шевченківської районної у м. Полтаві ради у вирішенні клопотання (заяви) ОСОБА_1 від 26.12.2017 (зареєстрована 26.12.2017 за №С02.1-16/2278) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0049 га для будівництва індивідуального гаража, в межах населеного пункту м. Полтава.
Зобов'язати Шевченківську районну у м. Полтаві раду (вул. І.Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 05384695) розглянути клопотання (заяву) ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36011, РНОКПП НОМЕР_1) від 26.12.2017 (зареєстрована 26.12.2017 за №С02.1-16/2278) з урахуванням правової оцінки спірного питання, наданої судом у даному рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36011, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківської районної у м. Полтаві ради (вул. І.Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 05384695).
Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36011, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок коштів Державного бюджету України частину сплаченого відповідно до квитанції від 05.07.2018 №0.0.1077033892.1 судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун