11 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2808/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,
представника позивача - Предибайло А.І.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, третя особа: Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області , про стягнення податкового боргу.
14 серпня 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області /надалі по тексту - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 /надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_2/, третя особа: Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі по тексту - третя особа Лубенське ОДПІ/ , про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 308 819,39 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку фізичних осіб у розмірі 308 819,39 грн, що виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань по податковим деклараціям.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти наявності вищевказаної заборгованості не заперечував та зауважив, що має намір в найближчий час її погасити.
Третя особа участь уповноваженого представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду повідомлялися належним чином, клопотань або заяв не надсилали.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на вищевказану норму та відсутність обставин, які перешкоджають розгляду справи, суд вирішив слухати справу за даної явки.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстровано фізичною особою - підприємцем 13.11.2008 (а.с. 10-11) та перебуває на податковому обліку в Семенівському відділенні Лубенського ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області та є платником єдиного податку з фізичних осіб /а.с. 55-56/.
Заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 308 819,39 грн виникла за таких обставин.
ФОП ОСОБА_2 подано до Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (Семенівське відділення) податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця:
- № 9260758096 від 10.01.2017 із терміном сплати 19.02.2018, якою визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 47 296,00 грн /а.с. 35/;
- № 9082942760 від 10.05.2018 із терміном сплати 20.05.2017, якою визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 25 725,00 грн /а.с. 34/;
- № 9155804170 від 08.08.2017 із терміном сплати 19.08.2017, якою визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 92 128,25 грн /а.с. 32-33/;
- № 9233031540 від 07.11.2017 із терміном сплати 19.11.2018, якою визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 103 549,12 грн /а.с. 30-31/;
- № 9297145825 від 25.01.2018 із терміном сплати 19.02.2018, якою визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 27 707, 96 грн /а.с. 28/;
- № 9084777004 від 07.05.2018 із терміном сплати 20.05.2018, якою визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 16 606,21 грн / а.с. 26/.
Отже згідно вказаних декларацій платником самостійно визначено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 313 012, 54 грн, що підлягає сплаті до бюджету.
Згідно витягу з інтегрованої картки відповідача по єдиному податку з фізичних осіб сума самостійно визначеного грошового зобов'язання згідно вказаних декларацій зменшено за рахунок наявної переплати на 4 193,15 грн, у зв'язку із чим сума недоїмки станом на момент звернення до суду із даним позовом складала 308 819,39 грн, що підтверджується відомостями з облікової картки платника податків (а.с. 54).
Позивач, вважаючи узгодженою суму зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового грошового зобов'язання 308 819,39 грн (з урахуванням наявної переплати), яку зазначив платник податків у податкових деклараціях з єдиного податку, вважається узгодженою.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаної норми ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ф" від 23.03.2017 № 49-17 на суму 43 102,85 грн, яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримання останнім 18.04.2017 /а.с. 36/.
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судом не встановлено.
Відповідно до відомостей витягу з інтегрованої картки платника єдиного податку з фізичних осіб податковий борг не переривався та станом на момент розгляду справи становить 308 819,39 грн /а.с. 54/.
Таким чином, оскільки наявність у відповідача податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість в розмірі 308 819,39 грн підтверджено матеріалами справи в їх сукупності, то така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 вищевказаного Кодексу. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
В розумінні Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці прирівнюються у своєму статусі до юридичних осіб, до яких застосовуються однакові процедури стягнення податкового боргу, а вимоги ст. 87 даного Кодексу, якою встановлено особливості порядку стягнення податкового боргу платників податків - фізичних осіб у порівнянні з порядком погашення податкового боргу юридичних осіб, на фізичних осіб - підприємців не поширюється.
Згідно підпунктів 20.1.34 та 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Тобто, приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу фізичної особи - підприємця: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У випадку відсутності у платника податків коштів на рахунках або їх недостатності, п. 95.3 ст. 95 Кодексу визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Згідно довідки від 1/16-26-05-16 від 24.07.2018 ФОП ОСОБА_2 має відкриті розрахункові рахунки у банківських установах, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути борг з відповідача з дотриманням порядку черговості стягнення податкового боргу, визначеного вищевикладеними нормами Податкового кодексу України, а саме з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують.
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 39461639) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 38200, рнокпп НОМЕР_1), третя особа: Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Ярослава Мудрого, 21, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 38728800) про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 308 819,39 грн (триста вісім тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень тридцять дев'ять копійок) на р/р 31411699016575, одержувач платежу - Семенівське УК/ОТГ Семенівка, код платежу 18050400, код одержувача: 37541502, банк одержувача : Казначейство України, МФО 899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 12 вересня 2018 року.
Суддя Л.О. Єресько