Провадження № 11-сс/774/1134/18 Справа № 201/8945/18 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. КПК України
07 вересня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
перекладач ОСОБА_7
захисник ОСОБА_8
підозрюваний ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Діпропетровська від 17 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12018040650001983 відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Грузія, маючої середню освіту, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що прокурор не надав суду переконливих доказів недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Суд першої інстанції не врахував в повній мірі те, що ОСОБА_12 має постійне місце проживання, де мешкає разом з батьками, постійне місце роботи де працює неофіційно та це дає підстави вважати, що підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки, що гарантує виконання покладених на нього обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Діпропетровська від 17 серпня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 жовтня 2018 року, визначено заставу у розмірі 528 600 грн. та покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що можливий ризик у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; незаконного впливу на потерпілого та свідків з цих же підстав; можливого вчинення іншого корисливого злочину, так як він раніше вже був засуджений за вчинення корисливого злочину проти власності фізичної особи, що свідчить про певну соціальну спрямованість його дій та динаміку у вчиненні ним злочину. Тому вважаю, що для запобігання доведеним у суді ризикам, спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу.
В ході апеляціійного розгляду захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу захисниа та просили її задовольнити в повному обсязі.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника оскільки вважав ухвалу суду законною та обгрунтованою.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.
Як вбачається з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України, а саме, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, відомостей про його особу наданих органом досудового розслідування, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_13 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики, з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання..
Умисні дії ОСОБА_9 , які виявилися у розбої - нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, кваліфікується за ч.4 ст.187 КК України.
За даним фактом розпочато досудове розслідування відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650001983 від 13.08.2018, про вчинення кримінального правопорушення за ст.185 ч.4 КК України.
17.08.2018 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю Грузії, громадянину Грузії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КПК України..
Що стосується доводів підозрюваного про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_14 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Колегія суддів вважає, що на даний час є усі підстави, виходячи з наданих слідчим матеріалів, прийти до того висновку, що ОСОБА_14 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Ваажає також доведеними, наданими у судовому засіданні поясненнями прокурора у суді першої інстанції та матеріалами справи у їх сукупності, є ризик у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; незаконного впливу на потерпілого та свідків з цих же підстав; можливого вчинення іншого корисливого злочину, так як він раніше вже був засуджений за вчинення корисливого злочину проти власності фізичної особи, що свідчить про певну соціальну спрямованість його дій та динаміку у вчиненні ним злочину. Тому вважаю, що для запобігання доведеним у суді ризикам, спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу.
Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційні скарзі доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання ОСОБА_14 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_13 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді