Справа № 581/616/18
Провадження № 2-а/581/19/18
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
14 вересня 2018 року сел. Липова Долина
Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Бутенко Д.В., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_2 до Липоводолинської центральної районної лікарні про зобов'язання задовольнити вимогу про відмову від надання медичної допомоги,
12 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом, який мотивував тим, що 13 серпня 2018 року відповідач відмовив йому у реалізації його права на відмову від медичного втручання, передбаченого абз. 3-4 ст. 43 Основ законодавства України про охорону здоров'я. Просив суд зобов'язати відповідача задовольнити його вимогу про відмову від будь-яких медичних втручань без його згоди.
Вирішуючи питання про відмову у відкритті провадження у справі за вищевказаним позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 284 Цивільного кодексу України визначено поняття та зміст цивільного права на медичну допомогу, яке віднесено до різновиду особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують її природне існування. Механізми, умови та особливості реалізації права фізичної особи на медичну допомоги, а також перелік суб'єктів, які функціонують для практичної реалізації зазначеного права, закріплені у нормах Основ законодавства України про охорону здоров'я.
Абзацем третім ч.1 ст.3 Основ законодавства України про охорону здоров'я до закладу охорони здоров'я віднесена юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників. При цьому, згідно з ч.1 ст. 3 вищевказаних Основ під медичним обслуговуванням законодавець визначив діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов'язана з її наданням.
Відповідно до п.2,7 ч.1 ст.1 Кодексу адміністративного судочинства України та норм вищевказаних Основ відповідач при наданні медичної допомоги та медичного обслуговування не здійснює жодних публічно-владних і управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та не надає будь-які адміністративні послуги, а спір, який сформульований за позовними матеріалами, відповідно не є публічно-правовим, а випливає із реалізації особистого немайнового цивільного права.
Ураховуючи вищевикладене, суддя вважає, що поданий адміністративний позов ні за його предметом (прохальна частина позову), ні за його підставою (фактичні обґрунтування вимог), а також ні за суб'єктним складом (за залученими сторонами по справі) не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відмова у вікритті провадження за адміністративним позовом у даній справі не є порушенням права ОСОБА_2 на доступ до суду в аспекті ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в резолютивній частині ухвали позивача інформується про суд, до якого він може звернутися, для вирішення цивільного спору по суті, а також позивач має фактичну процесуальну можливість в подальшому у повноважному суді вирішити існуючий спір, тобто здійснити ефективний судовий захист порушеного цивільного права (про це зазначено у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини від 28 лютого 2008 року у справі «Церква села Сосулівка проти України»).
Керуючись ч.1 ст.170, ст. 248 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Липоводолинської центральної районної лікарні про зобов'язання задовольнити вимогу про відмову від надання медичної допомоги.
Дану ухвалу з доданими до неї матеріалами надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення. Копію позовної заяви залишити в матеріалах даної справи.
Роз'яснити ОСОБА_2 те, що розгляд справи за цивільним позовом про захист його особистого немайнового права з приводу надання чи ненадання медичної допомоги віднесено до юрисдикції Липоводолинського районного суду Сумської області (42500, сел. Липова Долина, вул. Роменська, 6) за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до частин четвертої - п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д. В. Бутенко