Іменем України
12 вересня 2018 року
м. Київ
справа №815/7063/14
адміністративне провадження №К/9901/2573/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кравчука В.М., суддів: Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 (суддя Завальнюк І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 (колегія суддів: Запорожан Д.В., Коваль М.П., Шеметенко Л.П.)
у справі №815/7063/14
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області,
третя особа ОСОБА_2,
за участю прокуратури Київського району м. Одеси
про визнання дій протиправними та скасування рішення.
І. ПРОЦЕДУРА
1. В грудні 2014 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2, за участю прокуратури Київського району м. Одеси, в якому просила:
- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо скасування реєстрації декларації № 18212144078 від 17.08.2012 про готовність об'єкту - реконструкції житлового будинку літ. «А», будівництва гаражу літ. «М», будівництва вбиральні-душу літ. «Н» за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 - до експлуатації;
- визнати нечинним рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування реєстрації декларації № 18212144078 від 17.08.2012 про готовність об'єкту - реконструкції житлового будинку літ. «А», будівництва гаражу літ. «М», будівництва вбиральні-душу літ. «Н» за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 - до експлуатації.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 в задоволенні позову відмовлено повністю.
3. 10.09.2015 ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення, просить їх скасувати, а справу направити для нового розгляду.
4. Клопотань від учасників справи про розгляд справи за їхньої участю до Суду не подано.
5. Ухвалою від 14.09.2015 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.
6. 10.01.2018 справу передано на розгляд до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Згідно з рішеннями Київського районного суду м. Одеси від 14.07.2006 та від 29.01.2007 ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_3.
8. Згідно з договором купівлі-продажу від 10.10.1969 ОСОБА_2 є власником 9/25 частин зазначеного житлового будинку. Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками одного житлового будинку.
9. У вересні 2011 ОСОБА_1 розпочала будівельні роботи з будівництва житлового будинку (реконструкцію), не маючи дозволу Інспекції ДАБК в Одеській області, у зв'язку із чим постановою від 06.09.2011 № 2214 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП у вигляді штрафу (а.с.56) на підставі протоколу від 06.09.2011.
10. 15.12.2011 ОСОБА_2 звернувся до прокуратури Київського району м. Одеси із заявою про захист його прав у зв'язку із тим, що його сусідка ОСОБА_3 захопила частину його земельної ділянки та здійснює реконструкцію житлового будинку без дозвільної документації. За результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, за результатами якої складено акт від 25.01.2012, встановлено, що ОСОБА_1 не виконала припис інспекції від 06.09.2011, не усунула порушення, встановлені у протоколі про притягнення її до адміністративної відповідальності від 06.09.2011, та продовжує здійснювати реконструкцію житлового будинку без дозвільної документації.
11. 17.08.2012 Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано за № ОД 18212144078 Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації: реконструкція житлового будинку літ. «А», будівництво гаража літ. «М», будівництво вбиральня-душ літ. «Н», за адресою: АДРЕСА_4, ІІ категорія складності, код об'єкта 1110.3, замовник ОСОБА_1 (а.с. 6-8).
12. На підставі вимоги прокуратури Київського району м. Одеси від 26.05.2014 про проведення перевірки (а.с. 95-99) Інспекцією проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено акт від 04.06.2014. Перевіркою встановлено, що у ОСОБА_1 відсутні документи, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою. В акті також зазначено, що оскільки під час здійснення перевірки був відсутній власник, Інспекції не вдалося скласти відповідний протокол про адміністративне правопорушення. На даний час вживаються заходи для розшуку забудовників та притягнення їх до адміністративної відповідальності.
13. На підставі вищезазначеного акту перевірки Інспекцією прийнятий наказ від 11.06.2014 № 67 «СК», яким скасовано реєстрацію декларації від 17.08.2012 № ОД 18212144078 про готовність до експлуатації об'єкта з реконструкції житлового будинку літ. «А», будівництво гаража літ. «М», будівництво вбиральня-душ літ. «Н», за адресою: АДРЕСА_4, ІІ категорія складності, код об'єкта 1110.3, замовник ОСОБА_1
14. Відповідно до повторного висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №4219 від 18.02.2014, співвласниками домоволодіння АДРЕСА_2, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1, між якими склався порядок користування вказаним житловим будинком, однак належним чином такий порядок не затверджений. Загальна площа самовільно збудованих приміщень ОСОБА_1 у будинку під літ. «A-1», складає 161,8 кв.м., жила площа - 88,1 кв.м.
15. Листом від 04.01.2012 ГУ Держкомзему у Одеській області стверджено, що у ОСОБА_1 відсутнє право власності, користування, в т.ч. на умовах оренди на земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2
16. Між тим, згідно із договором від 20.02.1950 на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою, житлове управління відвело забудовнику ОСОБА_4 ділянку комунальної землі площею 592,0 кв.м. під індивідуальну забудову житлового будинку по АДРЕСА_5. В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.1953 ОСОБА_5 купив, а ОСОБА_6 продав недобудоване домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2. В свою чергу, ОСОБА_1 (позивач) є рідною донькою ОСОБА_5, який помер у 1957 році, після чого відкрилась спадщина.
17. Крім того, в матеріалах справи наявні судові рішення у цивільній справі за позовом Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Іінспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про знесення за власний рахунок самовільно збудованого об'єкту нерухомості. Так, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05.05.2015, скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 25.06.2014 та прийнято нове рішення, яким позов Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про знесення за власний рахунок самовільно збудованого об'єкту нерухомості - задовольнено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 за власний рахунок знести самовільно добудовані приміщення: "1-1", жиле, площею 8,8 кв.м., "3-1", жиле, площею 8,3 кв.м., "3-2", жиле, площею 13,0 кв.м., "3-3", жиле, площею 26,6 кв.м., "3-4", коридор, площею 15,0 кв.м., "3-5", кухня, площею 21,2 кв.м., "3-6", санвузол, площею 5,4 кв.м., "3-7", жиле, площею 26,6 кв.м., "3-8", коридор, площею 15,0 кв.м., "3-9", кабінет, площею 17,8 кв.м., "3-10", санвузол, площею 4,1 кв.м., загальною площею 161,8 кв.м., жилою площею 88,1 кв.м., у житловому будинку під літ "а-1" за № 3-"А", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до розробленої та узгодженої проектної документації.
18. Також, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 (справа №815/3296/15) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Київського району м. Одеси, треті особи Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Одеська міська рада, ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності щодо не сприяння департаменту ДАБК в Одеській області у проведенні перевірки дотримання законності у сфері містобудування при проведенні ОСОБА_2 будівельних робіт за адресою АДРЕСА_2 та зобов'язання забезпечити присутність ОСОБА_2 для проведення перевірки.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
19. Позивач стверджує, що ІДАБК у Одеській області безпідставно скасувала декларацію про готовність об'єкта будівництва, оскільки не зазначено, які саме недостовірні дані виявлено. Перевірка безпосередньо на об'єкті будівництва не проводилась, тому висновок про недостовірність даних, внесених в декларацію, зареєстровану 17.08.2012, зроблено майже через два роки після її реєстрації, що порушує право власності ОСОБА_1
20. Представник Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області позовні вимоги не визнавав, з тих підстав, що реєстрація декларації скасована в результаті встановлення перевіркою порушень, зазначених в акті від 04.06.2014. У декларації відсутні документи, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою. Під час перевірки власник був відсутній, у зв'язку із чим Інспекції не вдалося скласти відповідний протокол про адміністративне правопорушення.
21. Третя особа проти задоволення позову заперечувала. Вважає, що спірною декларацією введено в експлуатацію самочинно реконструйований об'єкт, який не відповідає ряду нормативно-правових актів (вимогам ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень») та порушує права та інтереси ОСОБА_2, який згоди на проведення реконструкції частини домоволодіння не давав.
22. Представник прокуратури проти задоволення позову заперечував з аналогічних підстав.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову про скасування наказу відповідача, яким скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкту, виходили з того, що проведення реконструкції ОСОБА_1 здійснювалося самовільно.
24. До такого висновку суди дійшли з огляду на те, у графі Декларації «Документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою» зазначено «Договір на право будівництва будинку і безстрокове користування: Дата « 20» лютого 1950 року». Зазначеним договором Виконком Одеської міської ради депутатів трудящих право безстрокового користування земельною ділянкою 592,0 кв.м. під індивідуальну забудову житлового будинку по АДРЕСА_2 надав ОСОБА_4 Отже зазначеним документом не передбачено право власності або користування ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 У Договорі передбачено зведення одноповерхового буднику, тоді як реконструйований об'єкт представляє собою двоповерховий будинок.
25. Згідно з технічним паспортом (інв. справа 11818, реєстровий номер 7-344-139) на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, виготовленим станом на 18.08.2011, реконструкція розпочата не була. Натомість в графах Декларації «початок будівництва» зазначено « 2007 рік», а в графі «закінчення будівництва» « 2009 рік». Інспекцією ДАБК у Одеській області залишено поза увагою те, що будівництво будинку по АДРЕСА_2 проводилося без дозволу та мало місце після 31.12.2009. ОСОБА_1 не надала суду доказів подання нею повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що з огляду на встановлене судом закінчення будівництва після 31.12.2009 (що в свою чергу унеможливлювало прийняття в експлуатацію споруди за спрощеним Порядком № 91), також свідчить про самовільний характер будівництва, яке введено в експлуатацію спірною Декларацією.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
26. ОСОБА_1 не погоджується з рішеннями судів, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, не взято до уваги докази, які мають значення для правильного вирішення спору.
27. Неправомірність дій відповідача по скасуванню декларацію виявилась у тому, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05.05.2015 та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 по аналогічній справ підтверджено факт наявності у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення перевірки.
28. Суди не встановили, яка саме інформація, вказана в декларації, на час її реєстрації не відповідала дійсності; дослідили лише технічний паспорт на частину домоволодіння, що належить ОСОБА_2; технічного паспорту на частину домоволодіння, що належить ОСОБА_1, у матеріалах справи немає.
29. Суди безпідставно досліджували в межах цього спору правомірність дій ОСОБА_1, замість правомірності дій відповідача.
30. Інші учасники справи заперечень проти касаційної скарги не подали.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність скасування відповідачем декларації про готовність об'єкта реконструкції, що належить позивачеві до експуатації, а його підставами - внесення до декларації недостовірних даних в частині, що стосується права користування земельною ділянкою.
32. Предметом касаційного оскарження є правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права при постановленні судами рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.
33. Згідно з ч.1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
34. Згідно з ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
35. Відповідно до абз.1, 2 п.29 Порядку № 461 у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією. Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
36. Аналізуючи наведені законодавчі норми, колегія суддів зазначає, що за умови наявності належним чином зареєстрованої декларації, виявлення у цих деклараціях недостовірних даних, які дозволяють кваліфікувати об'єкт як самочинне будівництво, є підставою для скасування реєстрації цих декларацій самою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
37. Тобто підставами для скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт чи про готовність об'єкта до експлуатації є виявлення у деклараціях недостовірних даних, внесених замовником, які дають підстави кваліфікувати об'єкт будівництва як самочинне будівництво.
38. Частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
39. Із встановлених судами фактів, вбачається, що відповідач наказом від 11.06.2014 № 67 СК (а.с.164) скасував декларацію про готовність об'єкту до експлуатації № ОД 18212144078 від 17.08.2013 з причин відсутності у забудовника (позивача) документів, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою. Ці дані виявлено за результатами позапланової перевірки від 04.06.2014.
40. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач зазначила у декларації недостовірні дані про її право власності чи користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, оскільки на підставі зазначеного у декларації договору на право будівництва будинку безстрокове користування від 20.02.1950, таке право мав ОСОБА_4, а не ОСОБА_1
41. Проте Суд не погоджується з таким висновком судів з огляду на таке.
42. Виходячи з підстав та предмету позову, судам слід було з'ясувати права позивача на земельну ділянку, на якій нею ведеться будівництво. Встановлення цих фактів належить до юридичного складу підстав, за яких відповідач може скасувати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
43. Колегія судів бере до уваги, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05.05.2015, скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 25.06.2014 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_1 за власний рахунок знести самовільно добудовані приміщення.
44. У зазначеній цивільній справі підставами визнання об'єкту самочинним будівництвом було відсутність у ОСОБА_1 відповідної дозвільної документації, а також відсутність у неї документів на земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2
45. У цій цивільній справі суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право користуватися земельною ділянкою. Це право дійсно підлягає переоформленню з встановленням правового режиму, передбаченого вже чинним законодавством, проте виключає застосування ст. 376 ЦК України за цієї підставою. Водночас, підставою для задоволення позову про знесення самочинного будівництва стала відсутність у ОСОБА_1 дозволу на проведення будівельних робіт та відсутність проектної документації.
46. Зазначені обставини стосуються одних і тих самих сторін, одного і того самого об'єкту і є преюдиційними фактами у даній адміністративній справі. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
47. Таким чином, зазначаючи у декларації № 18212144078 від 17.08.2012 у графі «Документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою» про договір на право будівництва будинку і безстрокове користування земельною ділянкою, позивачка не наводила недостовірних даних.
48. Отже, суд першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про відсутність у позивача документів, що посвідчують її право власності чи користування земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_2 і як наслідок, необґрунтовано відмовили ОСОБА_1 в позові про скасування наказу, яким скасовано декларацію про готовність об'єкта будівництва до експлуатації.
49. Судове рішення Апеляційного суду Одеської області від 05.05.2015 у вказаній цивільні справі існувало на час прийняття ухвали Одеським апеляційним адміністративним судом від 19.08.2015, якою залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2015, але враховано не було.
50. Також Суд бере до уваги і те, що обставини, за яких суд першої інстанції визнав самочинним об'єкт будівництва, зведеного позивачем, не є підставою для відмови в позові, оскільки декларацію № 18212144078 від 17.08.2012 про готовність об'єкту до експлуатації відповідач скасував з інших підстав, - відсутність у замовника будівництва документів, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.
51. Оскаржуваний наказ Інспекції ДАБІ в Одеській області від 11.06.2014 № 67 «СК», яким скасовано реєстрацію декларації від 17.08.2012 № ОД 18212144078 про готовність до експлуатації об'єкта з реконструкції житлового будинку літ. «А», будівництво гаража літ. «М», будівництво вбиральня-душ літ. «Н», за адресою: АДРЕСА_4, ІІ категорія складності, код об'єкта 1110.3, замовник ОСОБА_1, є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке стосується прав та інтересів цієї особи. При прийнятті цього рішення Інспекція ДАБІ в Одеській області повинна дотримуватися Конституції України та законів України, а Суд, виконуючи вимоги ч. 2 ст. 2 КАС України, зобов'язаний перевірити, чи прийняте таке рішення:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
52. Оцінюючи відповідність наказу відповідача цим вимогам, Суд дійшов висновку, що такий внесений безпідставно, а отже його слід визнати протиправним та скасувати.
53. Відповідно ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
54. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції та ухвалення нового судового рішення про визнання наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 11.06.2014 № 67 «СК» протиправним та його скасування.
55. Водночас, не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо скасування реєстрації декларації № 18212144078 від 17.08.2012. Такі дії, самі по собі, не мають самостійного правового значення та не порушують права та інтереси позивача. Оцінку цих дій Суд надає під час оцінки правового акту, прийнятого внаслідок таких дій.
56. Відповідно до частин 1 та 6 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
57. За подання позову до суду першої інстанції позивачем сплачено 73,08 грн., за подання апеляційної скарги - 36,54 грн. та за подання касаційної скарги - 585 грн.
58. Оскільки, суд касаційної інстанції задовольнив позовні вимоги Позивача частково, то на користь позивача слід стягнути половину сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 347,31 грн. ((73,08 + 36,54 + 585) / 2).
Керуючись ст.341, 343, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 11.06.2014 № 67 «СК». У задоволенні іншої позовної вимоги відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати в сумі 347,31 грн. (триста сорок сім гривень, тридцять одна копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (м. Одеса, проспект Адміральський, 33-а).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М. Кравчук
Суддя Т.О. Анцупова
Суддя О.П. Стародуб