12 вересня 2018 року справа №234/436/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Сіваченка І.В., суддів: Гайдара А.В., Шишова О.О., секретар судового засідання Романченко Г.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Філоник В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 червня 2018 року (повне судове рішення складено 4 червня 2018 року в м. Краматорську) у справі № 234/436/18 (суддя в І інстанції Нейло І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі - УПСЗН Краматорської міської ради, Управління), в якому просила: визнати протиправною відмову УПСЗН Краматорської міської ради від 29.11.2017 у взятті на облік як внутрішньо переміщеної особи та зобов'язати відповідача видати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи (а.с. 2-3).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона проживає у м. Краматорську та зареєстрована в м. Українську Донецької області. Разом з чоловіком проживала у м. Донецьку, де з 2010 по 2014 роки працювала медсестрою в Донецькому протитуберкульозному диспансері, але у зв'язку із проведенням у місті антитерористичної операції та страхом за власне життя, вона була вимушена залишити місце свого проживання та переїхати у м. Кілія Одеської області, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа.
Після переїзду з м. Кілія до м. Краматороська звернулась до Управління з заявою про реєстрацію як внутрішньо переміщеної особи, але відповідач відмовив у задоволенні її заяви посилаючись на те, що м. Українськ не відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відмову у взятті її на облік як особу, яка переміщена з району проведення антитерористичної операції, висловлену відповідачем у листі від 29.11.2017, вважає неправомірною, оскільки на час виїзду з м. Донецька в місті проводилась антитерористична операція і до теперішнього часу органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 4 червня 2018 року у справі №234/436/18 позов було задоволено повністю, внаслідок чого: визнано неправомірними дії УПСЗН Краматорської міської ради Донецької області щодо відмови у взятті на облік ОСОБА_1, як особу, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України; зобов'язано Управління з 29.11.2017 взяти на облік ОСОБА_1, як особу, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції (а.с. 52-53).
Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів посилався на те, що оформлена неналежним чином трудова книжка не є допустимим доказом факту проживання позивача у м. Донецьку, оскільки записи в ній зазначені не у хронологічному порядку та містять виправлення, у зв'язку з чим відсутні підстави для взяття позивача на облік як внутрішньо переміщену особу (а.с. 55-56).
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував позивач.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, вивчив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
Згідно копії паспорта позивача, місцем її постійного проживання (реєстрації) є м. Українськ Донецької області.
У зв'язку із проведенням антитерористичної операції ОСОБА_1 залишила місце свого проживання та переїхала до м. Кілія Одеської області, де була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
УПСЗН Кілійської районної державної адміністрації з 15.08.2014 року зареєструвала позивача як особу, що перемістилася з м. Українська Донецької області у зв'язку з тим, що на той час зазначена територія була окупована та проводилась антитерористична операція, що підтверджується довідкою від 04.11.2014 № НОМЕР_1.
Згідно довідки УПСЗН Кілійської районної державної адміністрації, термін дії довідки про взяття ОСОБА_1 на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території було продовжено з 10.05.2016.
Як вбачається з довідки Краматорської міської лікарні № 1, позивач прибула до Краматорська та з 06.12.2017 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні патології вагітності.
Листом УПСЗН Краматорської міської ради від 29.11.2017 позивачеві було відмовлено у взятті на облік як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території у зв'язку з тим, що м. Українськ не відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р.
Спірним у справі є наявність правових підстав для взяття позивача на облік як внутрішньо переміщену особу.
Механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - довідка), та надання цим особами щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р.№ 509 (в редакції, чинній на момент переміщення позивачки з тимчасово окупованої території), та Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (в редакції, чинній на момент переміщення позивачки з тимчасово окупованої території).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 509, довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.
За приписами пункту 2 Порядку № 509 від 01.10.2014 для отримання довідки особа, яка переміщується, звертається із заявою встановленої форми до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад (далі - уповноважені органи).
Підставами для відмови у видачі довідки наведені в пункті 8 Порядку № 509, ними є: відсутність обставин, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції; втрата або викрадення документів, що посвідчують особу, яка переміщується, та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.
Щомісячна адресна допомога надається особам, які переміщуються, після взяття їх на облік та отримання довідок про взяття на облік в уповноважених органах. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю (пункти 2, 3, 5 Порядку № 505).
Статтею 1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Пунктом 5 статті 11 Закону № 1669-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення, та у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік.
На виконання вимог Закону, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого віднесено і м. Українськ Донецької області.
На час реєстрації позивача УПСЗН Кілійської районної державної адміністрації, 04.11.2014, як особи яка переміщується з тимчасово окупованої території, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р діяло та було чинним.
Дію цього розпорядження було зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р.
Враховуючи відсутність м. Українська Донецької області в затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, відповідач відмовив позивачці у взятті на облік як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території.
З висновком УПСЗН Краматорської міської ради погодитись не можна, оскільки м. Українськ Донецької області з 30.10.2014 по 05.11.2014, тобто, в період переміщення позивачки до м. Кілія Одеської області, входила в Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. При цьому відсутність з 05.11.2014 на рівні підзаконного нормативного акту механізму реалізації прав та свобод громадян, закріплених у законі, не може бути підставою для відмови у їх захисті. (Вказана позиція висловлена в постанові ВАС від 13.08.2015 № 233/6408/14-а).
Крім того позивач згідно довідки УПСЗН Кілійської районної державної адміністрації, 04.11.2014 вже має статус особи, яка переміщена з тимчасово окупованої території, і звернулась до відповідача з заявою про реєстрацію у зв'язку з зміною місця проживання з території України, на якій здійснюється державна влада.
Більш того, статтею 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VIІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) визначено поняття внутрішньо переміщеної особи. Так, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1706-VIІ факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.
Зокрема, у день подання заяви безоплатно видається довідка за формою, наведеною у додатку, яка роздруковується на папері формату А4 і підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою відповідного уповноваженого органу.
Згідно пункту 8 цього Порядку заявнику може бути відмовлено у видачі довідки, якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставини, що раніше існували, істотно змінилися;
2) втрачено або викрадено документи, що посвідчують внутрішньо переміщену особу та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.
У разі відмови у видачі довідки на вимогу заявника письмово повідомляється про підстави для такої відмови.
З наведених вище положень законодавства слідує, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.
Відомостями трудової книжки позивача підтверджується факт її роботи в КЛПУ «Міський протитуберкульозний диспансер м. Донецька» в період з 16.11.2010 по 30.10.2014 (а.с.13).
26.04.2014 позивач уклала шлюб з ОСОБА_5, який є уродженцем м. Донецька та відповідно до відмітки місця проживання з 2011 року зареєстрований в Петровському районі м. Донецька (а.с.5-8).
Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою, доводить, що позивач проживав у м. Донецьку і вимушено покинув своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, отже підпадає під дію Закону № 1706-VIІ та має бути взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 по справі № 428/1126/17 (номер в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 74007853).
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання неправомірними дій УПСЗН Краматорської міської ради Донецької області щодо відмови у взятті на облік ОСОБА_1, як особу, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України та зобов'язання УПСЗН Краматорської міської ради Донецької області з 29.11.2017 взяти на облік ОСОБА_1, як особу, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції.
Отже, спір за суттю вимог судом вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ч.5 ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 червня 2018 року у справі № 234/436/18 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 12 вересня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий І.В. Сіваченко
Судді А.В. Гайдар
О.О. Шишов