11 вересня 2018 року Справа 0440/6826/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт» про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків, -
11 вересня 2018 року об 11 годині 55 хвилин Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт» (код ЄДРПОУ 32974593).
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, що повинно також бути застосовано і до статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно частини 2 наведеної статті, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;
3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків (частина 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України).
Перевіривши заяву щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків на відповідність вимогам статті 160-161, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана заява подана з порушенням вимог закону.
Так, згідно частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).
За змістом вимог Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області просить суд підтвердити адміністративний арешт майна платника податку, отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, звертаючись до суду з немайновими вимогами заявник повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 1762,00 грн., тобто, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів заяви вбачається, що заявником в порушення частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подання, що містить вимоги немайнового характеру, в сумі 1762,00 грн., до матеріалів заяви не надано.
Таким чином, Головному управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог, у розмірі 1762,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” встановлено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Згідно зі статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Також, слід зазначити, що з урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Заявником до клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано жодного доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками
Отже, клопотання заявника не містить обґрунтувань відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податку не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт» про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.
Заявнику надати строк для усунення недоліків подання до 11 год. 30 хв. 12 вересня 2018 року, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн., із заявлених немайнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Роз'яснити заявнику, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1