12 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 924/6/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :
Булгакової І.В (головуючий), Львова Б.Ю. і Пількова К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"
на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2018 та
постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор"
до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (далі - Товариство)
про стягнення 801 612,60 грн,
30.07.2018 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 зі справи № 924/6/18.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 09.08.2018 касаційну скаргу Товариства на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 зі справи № 924/6/18 залишено без руху, оскільки касаційна скарга була подана з пропуском строку на її звернення, а скаржником питання про поновлення строку на касаційне оскарження не порушувалось. Водночас судом зазначалось, що копія першого аркушу постанови з реєстраційно-контрольною карткою не є належним доказом який підтверджує отримання оскаржуваної постанови Товариством саме 10.07.2018.
07.09.2018 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Товариством направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому просить поновити строк на звернення з касаційною скаргою на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 зі справи № 924/6/18.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник звернувся з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі № 924/6/18, повний текст якої складено 05.07.2018, отже останній день строку, встановлений для оскарження зазначеної постанови в касаційному порядку, припадав на 25.07.2018.
В даному випадку, касаційну скаргу було подано скаржником 30.07.2018 безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, підтвердженням чого є відмітка на поштовому конверті, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження.
При цьому згідно з приписами частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Клопотання обґрунтоване тим, що Товариством копію судового рішення отримало 10.07.2018, а відтак на їх думку звернулося до суду у межах двадцятиденного строку визначеного для звернення з касаційною скаргою. При цьому скаржник посилається на надану з касаційною скаргою копію першого аркушу постанови з реєстраційно-контрольною карткою підприємства та штампом підприємства про отримання копії такої копії постанови 10.07.2018.
Водночас надана з касаційною скаргою копія першого аркушу постанови з реєстраційно-контрольною карткою підприємства не є належним доказом, який підтверджує отримання оскаржуваної постанови Товариством саме 10.07.2018. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 скаржником не надано.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Виходячи з викладеного, суд касаційної інстанції визнає наведені у клопотанні Товариства доводи про причини пропуску строку на касаційне оскарження неповажними, а тому відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 зі справи № 924/6/18.
Керуючись статтями 234, 288, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 зі справи № 924/6/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя К. Пільков