Рішення від 12.09.2018 по справі 922/2078/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2078/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів (31000, м. Красилів, вул. Щаслива, 1, код 14307831)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі Тур", м. Харків (61022, м. Харків, пров. Іванівський, б.5, оф. 1, код 37366371)

про стягнення 84000,00 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі Тур", в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 84000,00 грн., що виникла унаслідок не виконання відповідачем своїх зобов'язань по поставці товару, що виникли між сторонами згідно рахунків виставлених відповідачем та оплати проведеної позивачем у справі згідно платіжних доручень № 1167 від 24.04.2017р. та №1168 від 24.04.2017р. Також, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2078/18. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "29" серпня 2018 р. о (об) 11:00.

У судовому засіданні 29.08.2018р. розгляд справи було відкладено на 12.09.2018р. о 11:45.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію суду 10.09.2018р. заяву за вх.№26064 про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про відкриття провадження у справі повноважному представнику відповідача - 08.08.2018р.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представників сторін та відповідно задовольняє клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки у спрощеній формі, та згідно рахунків на оплату №06038 від 16.03.2017 та №06039 16.03.2017р. відповідач повідомив позивача про необхідність здійснення оплати на суму 105840,00 грн. за товар: сервер HP ProLiant DL 180 Gen9, та процесор HPE DL 180 Gen9E5-2620v4 Кіt, та після здійснення оплати позивачем відповідач мав поставити на його адресу продукцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 3 ст. 645 Цивільного кодексу України передбачено, що за згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.

Згідно рахунків на оплату №06038 від 16.03.2017 та №06039 16.03.2017р., що виставлені відповідачем у справі позивач: ДП "Красилівський агрегатний завод" (код ЄДРПОУ 14307831) перерахував відповідачу ТОВ "Лі Тур" (код ЄДРПОУ 37366371) передоплату за продукцію на суму 105 840,00 грн., відповідно до платіжних доручень - №1167 від 24.04.2017 та №1168 від 24.04.2017р.

Відповідач повернув позивачу частину перерахованих грошових коштів у розмірі 21840,00 грн., відповідно до платіжного доручення №578 від 19.03.2018р.

Однак на виконання рахунків відповідачем поставку товару здійснено не було та залишок перерахованої позивачем суми не здійснено, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 84000,00 грн.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого або повернення суми попередньої оплати.

Згідно до приписів ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

В розумінні зазначених норм, в разі невиконання продавцем своїх договірних зобов'язань, у покупця виникає можливість пред'явлення до виконавця альтернативних вимог або передати обумовлені договором товари, вже була здійснена попередня оплата, або вимагати повернення оплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 84000,00 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1762,00 грн. із врахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі Тур" (61022, м. Харків, пров. Іванівський, б.5, оф. 1, код 37366371) на користь Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" (31000, м. Красилів, вул. Щаслива, 1, код 14307831, р/р 26002318110796 у ТВБВ №10022/81 Хмельницької філії "Ощадбанк", МФО 315784, код 14307831) суму заборгованості у розмірі 84000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Позивач: Державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" (31000, м. Красилів, вул. Щаслива, 1, код 14307831, р/р 26002318110796 у ТВБВ №10022/81 Хмельницької філії "Ощадбанк", МФО 315784, код 14307831).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі Тур" (61022, м. Харків, пров. Іванівський, б.5, оф. 1, код 37366371).

Повне рішення складено 12.09.2018 р.

Суддя Ю.В. Светлічний

Попередній документ
76414311
Наступний документ
76414313
Інформація про рішення:
№ рішення: 76414312
№ справи: 922/2078/18
Дата рішення: 12.09.2018
Дата публікації: 17.09.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію