04 вересня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/1204/15-г/6
Господарський суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Шумського І.П. , судді Андрусик Н.О. , судді Бурди Н.М.
розглянув заяву Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" б/н від 04.07.2018
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову
у справі №921/1204/15-г/6
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет" (вул. Вербицького, 6/107, м. Тернопіль, 46020)
до відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" (вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький, 29000)
третя особа №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Тернопільська міська рада (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46000)
третя особа №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" (с. Олешин, Хмельницький р-н, Хмельницька область, 31312)
про визнання недійсним договору забудови земельної ділянки від 26.09.2015
та за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" (вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький, 29000)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет" (вул. Вербицького, 6/107, м. Тернопіль, 46020)
про стягнення штрафу в сумі 1000000 грн.
За участю від:
ТОВ "Комунсервіс-Серет" - Горба В.В.
ЖБК "Файне місто 2" - Катрук Є.А.
третьої особи №1 - Гірняк В.М.
третьої особи №2 - не з'явився
Суть справи:
04.07.2018 Житлово-будівельний кооператив "Файне місто 2" звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 04.07.2018 (вх. № 328 від 06.07.2018) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016 у справі №921/1204/15-г/6 (Головуючий суддя Шумський І.П., судді Стопник С.Г та Бурда Н.М.), в якій просить суд:
- переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016 у справі №921/1204/15-г/6 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет" про стягнення штрафу;
- скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016 у справі №921/1204/15-г/6 у цій частині;
- прийняти нове рішення, яким задоволити зустрічний позов Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет" штрафу в сумі 1000000 грн.
В обґрунтування поданої заяви Житлово-будівельний кооператив "Файне місто 2" зазначає, що нововиявленими обставинами є викладені у постанові Верхового Суду від 05.06.2018 обставини, які стали підставою для скасування судових рішень всіх інстанцій у господарській справі №921/1204/15-г/6 в частині задоволення первісного позову, а відтак - чинність договору від 26.09.2015, яка виключає підстави для відмови у задоволенні зустрічного позову.
Ухвалою суду від 12.07.2018 заяву Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" б/н від 04.07.2018 було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв'язку з недотриманням ним вимог ст. 172 ГПК України, при її подачі до суду. Цією ж ухвалою заявнику було встановлено визначений ч.2 ст. 174 ГПК України строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення заяви без руху.
В подальшому, Житлово-будівельним кооперативом "Файне місто 2", подано до матеріалів справи заяву б/н від 26.07.2018 (вх. №14475) про усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 12.07.2018. А за результатами розгляду судом цих матеріалів, ухвалою суду від 31.07.2018 (Суддя Шумський І.П.) відкрито провадження по перегляду рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016 у справі №921/1204/15-г/6 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову за нововиявленими обставинами та призначено заяву б/н від 04.07.2018 до розгляду в судовому засіданні на 04.09.2018, в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.1 ст. 323 ГПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається (ч.15 ст.32 ГПК України).
Ухвалою суду від 02.08.2018 вищевказану заяву прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Шумський І.П., судді: Андрусик Н.О. та Бурда Н.М., судове засідання призначено на 04.09.2018.
В судовому засіданні 04.09.2018 представником Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" підтримано подану ним заяву б/н від 04.07.2018, з підстав наведених у ній.
Повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет" в судовому засіданні 04.09.2018 в усному порядку заперечено щодо задоволення заяви б/н від 04.07.2018. З цього приводу ним зазначено, що постанова Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №921/1204/15-г/6 стосується скасування судових рішень всіх інстанцій у справі №921/1204/15-г/6 лише в частині задоволення первісного позову. Судові рішення у даній справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову набрали законної сили, та не переглядались Верховним Судом на предмет відповідності нормам чинного законодавства, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви ЖБК "Файне місто 2" від 04.07.2018.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Тернопільської міської ради в судовому засіданні 04.09.2018 підтримано позицію, висловлену представником ТОВ "Комунсервіс-Серет", з тих же підстав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота середина" в судове засідання 04.09.2018 не прибув, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому ст. 120 ГПК України порядку.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.
Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ 20 UG 21 D 8070504 T 1.
Розглянувши заяву Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" б/н від 04.07.2018 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016 у справі №921/1204/15-г/6 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд встановив наступне:
У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" про визнання недійсним договору забудови земельної ділянки від 26.09.2015, укладеного між сторонами.
Позовна заява обґрунтована посиланням на невідповідність оспорюваного договору положенням ст. 238 Цивільного кодексу України, Закону України "Про інвестиційну діяльність" в частині визначення механізму фінансування будівництва житла, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про оренду землі", оскільки: представники, уповноважені головою ЖБК "Файне місто 2" діяти від імені ТОВ "Комунсервіс-Серет", вчиняють дії не в інтересах Товариства, а в інтересах Кооперативу, що суперечить відносинам доручення з видачею довіреності; за договором оренди землі від 16.04.2015 ТОВ "Комунсервіс-Серет" не було надано право передавати земельну ділянку в користування іншим особам без згоди на те орендодавця - Тернопільської міської ради; право на забудову ділянки (бути замовником будівництва) мають лише особи, що оформили право власності чи користування землею та отримали технічні умови і обмеження, а до їх числа ЖБК "Файне місто 2" не належить.
В січні 2016 року ЖБК "Файне місто 2" подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просив суд стягнути з ТОВ "Комунсервіс-Серет" 1000000 грн. штрафу за відкликання (скасування) ТОВ "Комунсервіс-Серет" довіреності, передбаченої оспорюваним договором.
Судовим рішенням від 14.04.2016 у справі 3921/1204/15-г/6, серед іншого, встановлено наступне:
- 26.09.2015 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 оформлено меморандум, згідно якого ОСОБА_7 вважаючи себе представником ТОВ "Комунсервіс-Серет" повинен був сприяти у надані іншій стороні (ОСОБА_8.) права на використання земельної ділянки площею 3,6300 га у АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 під будівництво багатоквартирного житлового будинку. Того ж дня між сторонами по справі укладено договір про забудову земельної ділянки котрий, як зазначено в його тексті, від ТОВ "Комунсервіс-Серет" підписав ОСОБА_7, а від ЖБК "Файне місто 2"- ОСОБА_8;
- згідно з умовами договору про забудову земельної ділянки від 26.09.2015 (п.п. 1.1,1.2, 2.1, 3.1) його предметом є здійснення посекційного будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано - прибудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці площею 3,6300 га у АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1;
- за умовами спірного за первісним позовом договору забудови земельної ділянки б/н від 26.09.2015, а саме п.п. 4.1.4, 4.2.2 угоди ТОВ "Комунсервіс-Серет" передавало, а ЖБК "Файне місто 2" приймало на себе функції "Замовника будівництва" об'єкта в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Для цього ТОВ "Комунсервіс-Серет" видавало на ім'я представника кооперативу довіреність згідно додатку №2;
- довіреністю від 26.09.2015, що є частиною договору про забудову земельної ділянки, ТОВ "Комунсервіс-Серет" уповноважувало ЖБК "Файне місто 2" від імені товариства: підписувати та подавати до територіальних органів архітектури, земельних ресурсів та держземагенства необхідні для будівництва документи та отримувати технічні умови і дозволи; затверджувати від імені товариства проект будівництва об'єкту; підписувати та подавати до держархбудінспекції декларацію про готовність об'єкту будівництва до експлуатації; підписання та подання від імені товариства заяв про присвоєння адреси об'єкту будівництва, тощо;
- у п.6.5 спірного за первісним позовом правочину вказано, що у випадку безпідставного відкликання/скасування цієї довіреності, при належному виконані кооперативом своїх зобов'язань за цим договором, ТОВ "Комунсервіс-Серет" зобов'язується на протязі 10-ти днів сплатити ЖБК "Файне місто 2" штраф у розмірі кошторисної вартості об'єкта.
- порушення своїх прав і інтересів оспорюваним договором позивач за первісним позовом мотивує тим, що після виникнення між сторонами конфлікту, відповідач на підставі договору (та довіреності, що є додатком до угоди) продовжує від імені товариства вчиняти юридично значимі дії, що породжують для позивача наслідки;
- з'ясовано, що на виконання спірного договору по Акту приймання-передачі від 26.09.2015 ТОВ "Комунсервіс-Серет" надало ЖБК "Файне місто 2" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №523 від 28.05.2015, витяг з державного земельного кадастру, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі;
- 15.10.2015 Управлінням Держархбудінспекції у Тернопільській області зареєстровано декларацію подану ТОВ "Комунсервіс-Серет" про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці у АДРЕСА_1. В якості замовника будівництва у вказаній декларації зазначено саме ТОВ "Комунсервіс-Серет";
- рішеннями виконавчого комітету №1060 від 10.11.2015 та № 134 від 16.12.2015 скасовано раніше видані ТОВ "Комунсервіс-Серет" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №523 від 28.05.2015. Законність рішення виконкому підтверджено постановою Тернопільського міськрайонного суду від 21.12.2015 у справі №607/18235/15-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016;
- Наказом Управління Держархбудінспекції у Тернопільській області від 19.11.2015 № 14-Д скасовано реєстрацію поданої ТОВ "Комунсервіс-Серет" декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці у АДРЕСА_1;
- 15.12.2015, зазначивши себе в якості замовника будівництва, ЖБК "Файне місто 2" зареєструвало в Управлінні Держархбудінспекції у Тернопільській області декларацію про початок виконання будівельних робіт. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2016р. у справі №819/9/16 в задоволенні позову ТОВ "Комунсервіс-Серет" про визнання протиправною та скасуванні реєстрації цієї декларації відмовлено.
Посилаючись на скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а також реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, ТОВ "Комунсервіс-Серет" підготувало письмове повідомлення від 17.12.2015 № 17/12/15 про анулювання (скасування) довіреність від 26.09.2015 видану ЖБК "Файне місто 2" на виконання договору про забудову земельної ділянки. Повідомлення отримане представником ЖБК "Файне місто 2" - 21.12.2015.
Зустрічний позов Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет" стягнення штрафу в сумі 1000000 грн. обґрунтований безпідставним скасуванням (анулюванням) Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет" довіреності від 26.09.2015.
Свою вимогу позивач за зустрічним позовом мотивував п.6.5 спірного договору. На підтвердження обґрунтованості заявленої суми, ЖБК "Файне місто 2" представлено зведені кошториси будівництва станом на 20.10.2015 та станом на 20.12.2015.
При цьому, ТОВ "Комунсервіс-Серет" анулювання (скасування) довіреності від 26.09.2015 ТОВ "Комунсервіс-Серет" мотивувало скасуванням іншими особами виданих йому містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а також скасуванням реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, тому анулювання (скасування) ТОВ "Комунсервіс-Серет" довіреності не є безпідставною.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016, первісний позов задоволено. Визнано недійсним укладений між сторонами договір від 26.09.2015. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій, в частині задоволення первісного позову, мотивовані наявністю підстав для визнання недійсним договору від 26.09.2015, у зв'язку з наступним: 1) на час вчинення спірного правочину у ЖБК "Файне місто 2" були відсутні майнові права на земельну ділянку площею 3,6300га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану по АДРЕСА_1 у м. Тернополі; 2) чинним законодавством не передбачено передачу функцій замовника в порядку, передбаченому сторонами у договорі від 26.09.2015, тоді як за змістом статтей 8, 26, 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право замовника на забудову земельних ділянок може бути реалізовано виключно їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку; 3) з оспорюваного договору не вбачається, що забудова земельної ділянки мала здійснюватися на користь та від імені Товариства (орендаря земельної ділянки), адже в кінцевому результаті саме ЖБК "Файне місто 2" мав отримати майнові права на всі об'єкти нерухомості у багатоквартирних житлових будинках з правом реєстрації прав власності на них за членами Кооперативу; 4) житлово-будівельний кооператив не є управителем коштів і на нього не поширюється Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", внаслідок чого Кооператив не має права споруджувати житлові об'єкти та набувати право на них шляхом створення відповідних фондів на підставі членських внесків; 5) сторонами фактично ототожнено будівельний майданчик та орендовану позивачем земельну ділянку.
В свою чергу, недійсність положень спірного правочину в цілому виключає можливість стягнення з ТОВ "Комунсервіс-Серет" штрафу за безпідставне відкликання/скасування ТОВ "Комунсервіс-Серет" довіреності.
Також, судом першої інстанції, в обґрунтування відмови у задоволенні зустрічного позову, у рішенні від 14.04.2016 зазначено:
- рішеннями виконавчого комітету №1060 від 10.11.2015 та №134 від 16.12.2015 скасовано раніше видані ТОВ "Комунсервіс-Серет" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №523 від 28.05.2015. Законність рішення виконкому підтверджено постановою Тернопільського міськрайонного суду від 21.12.2015 у справі №607/18235/15-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016;
- Наказом Управління Держархбудінспекції у Тернопільській області від 19.11.2015 № 14-Д скасовано реєстрацію поданої ТОВ "Комунсервіс-Серет" декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці у АДРЕСА_1.
- право видавати безвідкличні довіреності на певний час може передбачатись лише законом, а не сторонами за договором. Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною - ст. 249 ЦК України.
В подальшому, ЖБК "Файне місто 2" звернулось до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 з підстав, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 111-16 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч.3 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 4 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" у подібних правовідносинах, з вимогою про скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 і постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 лише в частині задоволення вимог первісного позову про визнання недійсним договору від 26.09.2015 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову.
Постановою Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №921/1204/15-г/6 частково задоволено заяву ЖБК "Файне місто 2" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016; скасовано в частині задоволення первісного позову рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 і постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2016 у справі №921/1204/15-г/6; справу №921/1204/15-г/6 в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою суду від 17.07.2018 справу №921/1204/15-г/6 в частині розгляду первісного позову прийнято до провадження суддею Андрусик Н.О. Станом на 04.09.2018 розгляд даної справи в цій частині не завершено.
Як вже зазначалось, Житлово-будівельний кооператив "Файне місто 2", у своїй заяві б/н від 04.07.2018, в якості підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016 №921/1204/15-г/6 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, посилається на істотні для справи обставини, викладені у постанові Верхового Суду від 05.06.2018, що стали підставою для скасування судових рішень всіх інстанцій у господарській справі №921/1204/15-г/6 в частині задоволення первісного позову. З приводу існування вказаних обставин, заявником зазначено наступне:
«Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (в редакції від 06.11.2014, чинній на час вчинення спірного правочину) інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.
Таким чином, вказана норма хоча і є імперативною, але допускає можливість визначення іншими законами інших способів фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва.
Так, відповідно до статей 1, 2, 3, 6, 19, 22 Закону України "Про кооперацію" кооперація - це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів; кооперативна організація кооператив або кооперативне об'єднання; кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу. Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність із земель державної або комунальної власності відповідно до закону. Кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України.
Отже, в розумінні застереження, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", житлово-будівельний кооператив можна віднести до одного з альтернативних способів фінансування будівництва, врегульованих іншим законом, а саме Законом України "Про кооперацію".
Згідно з частиною 3 статті 4 та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" забудовником може бути особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об'єктів будівництва та уклала договір з управителем. Відносини щодо залучення коштів в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління ними регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами України в частині, що не суперечать цьому Закону.
Передчасно дійшовши висновку про невідповідність пункту 4.1.2 оспорюваного договору положенням Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", суди попередніх інстанцій не врахували того, що Кооператив, будучи неприбутковою організацією, не залучає кошти в управління з метою фінансування будівництва житла, так як не є управителем в розумінні статті 4 цього Закону, тому цей Закон на спірні договірні правовідносини за участю Кооперативу не поширюється.
Крім того, вирішуючи питання застосування судами попередніх інстанцій статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", слід зазначити таке.
Відповідно до частини 4 статті 26 та пункту 2 частини 3 статті 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку.
Суди обґрунтували недійсність спірного правочину також тим, що чинним законодавством не передбачено передачу функцій замовника в порядку, передбаченому договором від 26.09.2015, тобто функції та обов'язки замовника будівництва є нерозривно пов'язаними з його статусом користувача або власника земельної ділянки, а сторонами фактично ототожнено будівельний майданчик та орендовану позивачем земельну ділянку.
Натомість суди попередніх інстанцій не врахували зазначених положень законодавства та умов договору від 26.09.2015, з яких вбачається, що замовником будівництва та законним користувачем земельної ділянки виступає саме Товариство, тоді як Кооператив має виконувати функції замовника від імені та в інтересах ТОВ "Комунсервіс-Серет" саме як повірений на підставі довіреності від 26.09.2015, виданої Товариством та анульованої ним же у грудні 2015 року. Адже, у матеріалах справи відсутні докази про передання Кооперативу земельної ділянки у користування з метою забудови. Відтак, твердження позивача про те, що ЖБК "Файне місто 2" неправомірно зайняв будівельний майданчик, не будучи замовником чи підрядником будівництва, спростовується умовами договору від 26.09.2015, згідно з якими передається саме будівельний майданчик, а замовником будівництва виступає позивач.
Наведене підтверджується також достеменно встановленими судами обставинами про те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №523 від 28.05.2015 видавалися ТОВ "Комунсервіс-Серет" як замовнику будівництва, так само як і при реєстрації декларації 15.10.2015 про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у м. Тернополі в якості замовника будівництва зазначено ТОВ "Комунсервіс-Серет", яким і підписано декларацію від імені замовника.
Таким чином, передчасним є висновок судів про те, що сторонами фактично ототожнено будівельний майданчик та орендовану позивачем земельну ділянку.
Отже, з урахуванням положень статей 1, 2, 3, 6, 19, 22 Закону України "Про кооперацію" та встановлених обставин справи, колегія суддів враховує, що у справі, яка переглядається, та у справі №924/148/16 господарські суди дійшли зовсім протилежних висновків щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсним договору забудови земельної ділянки, укладеного між позивачем (орендарем земельної ділянки) та житлово-будівельним кооперативом, неоднаково застосувавши до подібних правовідносин норми частини 3 статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 4 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
За таких обставин, суди допустили неоднакове застосування норм матеріального права, подальші висновки судів про наявність правових підстав для задоволення вимог первісного позову є передчасними, тому ухвалені судові рішення у справі підлягають скасуванню в цій частині».
Як вже зазначалось, на підставі вищенаведеного, постановою Верховного Суду від 05.06.2018 судові рішення всіх інстанцій, в частині задоволення первісного позову, у справі №921/1204/15-г/6 скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Таким чином, заявник вказує, що викладені у постанові Верхового Суду від 05.06.2018 №921/1204/15-г/6 обставини, є істотними та мають значення для постановлення правильного рішення у справі, вони не були відомі на час розгляду справи № 921/1204/15-г/6 судом першої інстанції. Посилаючись на чинність, у зв'язку із скасуванням вищеперелічених судових рішень, договору від 26.09.2015, ЖБК "Файне місто 2" зазначає про відсутність підстав для відмови у задоволенні зустрічного позову.
Оцінивши підстави поданої Житлово-будівельним кооперативом "Файне місто 2" заяви б/н від 04.07.2018 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову у справі №921/1204/15-г/6, керуючись ст.ст. 320-321, 325 ГПК України, суд прийшов до висновку, що у задоволенні вказаної заяви слід відмовити, а рішення від 14.04.2016 у справі №921/1204/15-г/6 в цій частині - залишити в силі. При цьому суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно приписів ч.2 ст.320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до ч.4 ст.320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами ГПК України (п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").
Водночас, процесуальний закон передбачає право суду переглянути судове рішення лише в межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п.8.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").
Відповідно до п.1 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №17, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Згідно п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:
- по-перше, їх існування на час розгляду справи;
- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;
- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Про це ж зазначено і в Постанові Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.1981 (з подальшими змінами) "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили".
Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 13-14, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Однак, заявником не подано належних і допустимих доказів одночасної наявності згаданих умов для визнання обставин, на які він посилається в якості нововиявлених.
Як вже зазначалось, в заяві від 04.07.2018 про перегляд рішення від 14.04.2016 у справі №921/1204/15-г/6 Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2", як на нововиявлену обставину, посилається на обставини, викладені у постанові Верховного Суду від 05.06.2018, що мали наслідком скасування в частині задоволення первісного позову рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2018, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 та постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 у справі №921/1204/15-г/6.
Також, за твердженнями заявника доказом, що підтверджує існування нововиявлених обставин є чинність договору від 26.09.2015.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, з врахуванням визначених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, викладене Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 № 921/1204/15-г/6 стосується лише перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а не встановленням тих чи інших обставин у справі №921/1204/15-г/6.
Таким чином, викладене у постанові суду касаційної інстанції, за своєю суттю не є встановленими матеріально - правовими фактами. Верховним Судом надано лише оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій у даній справі норм матеріального права.
Разом з цим, ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З врахуванням приписів ст. 204 ЦК України, ухваленої Верховним Судом постанови від 05.06.2018 у справі №921/1204/15-г/6, станом на 04.09.2018 договір забудови земельної ділянки від 26.09.2015 є чинним. Дану справу, в частині задоволення первісного позову скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду, який станом на 04.09.2018 не завершено.
Підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову у справі №921/1204/15-г-/6 стало не лише задоволення первісного позову про визнання недійсним договору забудови земельної ділянки від 26.09.2015, а також факт скасування містобудівних умов та декларації про початок виконання будівельних робіт, які видавались для ТОВ "Комунсервіс-Серет" (довірителю) як замовнику будівництва.
Виходячи з наведеного, скасування (анулювання) ТОВ "Комунсервіс-Серет" після таких дій своєї довіреності від 26.09.2015, на думку суду не було безпідставним.
Ці мотиви також враховувались судом при прийнятті рішення в частині відмови у задоволенні позову ЖБК "Файне місто 2" до відповідача ТОВ "Комунсервіс-Серет" про стягнення 1000000 грн. штрафу на підставі п. 6.5 договору про забудову земельної ділянки від 26.09.2015.
Судове рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016 залишене без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 та Вищого господарського суду України від 07.12.2016, в тому числі щодо вищенаведених підстав його прийняття та оцінки в цій частині доказів.
За ч.4 ст. 320 ГПК України та п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №17 не є підставами для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення, яке набрало законної сили, переоцінка доказів, оцінених судом, виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору.
Суд враховує, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає істотність даних обставин для розгляду справи (тобто врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
Крім того, суд враховує, що згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Зокрема, частиною 4 статті 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В свою чергу, в статті 6 Конвенції визначено процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за умови відсутності зловживання (п.п.27 - 28 рішення від 18 листопада 2004р. у справі «Праведная проти Росії» №69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005р. у справі «Попов проти Молдови» № 2).
Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі «Брумареску проти Румунії» від 28 жовтня 1999р.).
Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено, а судом не встановлено.
Попри чинність (станом на час звернення ЖБК "Файне місто 2" до суду із заявою б/н від 04.07.2018) договору забудови земельної ділянки від 26.09.2015 не відпало існування інших обставин, які стали підставою для відкликання довіреності від 26.09.2015, а відтак і для відмови у задоволенні зустрічного позову у справі №921/1204/15-г/6.
За таких обставин, в задоволені заяви про перегляд судового рішення від 14.04.2016 у справі №921/1204/15-г/6 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову за нововиявленими обставинами слід відмовити, а саме рішення від 14.04.2016 у даній справі в цій частині - залишити в силі (п.1 ч.3 ст. 325 ГПК України), про що постановляється ухвала (ч.4 вказаної статті).
Згідно з ст.ст.123,129 ГПК України судові витрати заявнику не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2,13, 32, 73-81, 86, 91,123,129, 232-235, 251-252, 320-321,325 ГПК України, суд -
1. В задоволенні заяви Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" б/н від 04.07.2018 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016 у справі №921/1204/15-г/6 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову - відмовити.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016 у справі №921/1204/15-г/6 в цій частині залишити в силі.
3. Ухвала, в порядку ч.1 ст. 235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її оголошення - 04.09.2018.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Враховуючи час перебування членів колегії суддів по даній справі у відпустках, повний текст ухвали складено 13 вересня 2018 року.
Головуючий суддя І.П. Шумський
Судді Н.О. Андрусик
Н.М. Бурда