05 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3076/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бегунца А.О.
суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2018, суддя Рубан В.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 01.06.18 по справі № 820/3076/18
за позовом Приватного підприємства "ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про скасування рішення,
Позивач, Приватне підприємство "ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області (далі - відповідач), у якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 0004031309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято рішення № 0004031309 від 13.02.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.03.2017 по 11.09.2017 року, яким ПП "ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ", нараховано штраф у розмірі 18 160,10 грн. та пеню у розмірі 1 947,23 грн., проте, на думку позивача, порушень строку сплати єдиного внеску чи неповної його сплати ним не допускалося.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 вказаний позов задоволено. Скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області від 13.02.2018 р. № 0004031309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.02.2018р. Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено Рішення № 0004031309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.03.2017р. до 11.09.2017р., яким ПП "ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ" нараховано штраф у розмірі 18 160,10 грн. та пеню у розмірі 1 947,23 грн. загалом на суму - 20 107,33 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч. 2 ст.8 та ст.12 вищевказаного Закону єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до п.1 ч.10 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне) перерахування єдиного внеску стала несвоєчасна сплата єдиного внеску позивачем за період з 21.03.2017 по 11.09.2017 року.
Так, позивачем задекларовано у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів єдиний соціальний внесок з ЄСВ за лютий - серпень 2017 року в сумі 159 606,76 грн.
Колегія суддів зауважує, що за вказаний період, а саме з 21.03.2017р. до 11.09.2017р., порушень строку сплати єдиного внеску чи неповної його сплати позивачем не допущено, що підтверджується Звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за звітні періоди та відповідними платіжними дорученнями ПАТ "Перший Український міжнародний банк".
Крім того, згідно відомостей, наявних у розділі "Стан розрахунків з бюджетом" електронного кабінету платника податків, відповідачем суми ЄСВ, сплачені Приватним підприємством "ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ" за періоди лютий - березень 2017р. зараховано лише 26.09.2017р., що й призвело до помилкового висновку, про наявність заборгованості Позивача зі сплати ЄСВ та, відповідно, нарахування штрафу й пені.
Доказів існування у позивача податкового боргу відповідачем не надано.
Отже, судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів порушення позивачем умов та порядку нарахування і сплати єдиного внеску за період з 21.03.2017 до 11.09.2017.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено факт несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем, а тому рішення № 0004031309 від 13.02.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.03.2017 по 11.09.2017 року, яким ПП "ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ", нараховано штраф у розмірі 18 160,10 грн. та пеню у розмірі 1 947,23 грн. правомірно скасовані судом першої інстанції.
З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 по справі № 820/3076/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) В.В. Старостін С.С. Резнікова
Повний текст постанови складено 10.09.2018.