10 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5568/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (суддя Качур Р.П., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просив визнати протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов'язати відповідача, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснити з 01.10.2017 перерахунок пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (прийнятого в порядку спрощеного провадження) в задоволенні позу відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом порушено й неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції і задовольнити позов.
В апеляційній скарзі зазначає, що при розгляді судом першої інстанції справи не враховано, що відповідно до «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженому постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», доповнено пунктом 9-1-1- такого змісту: « 9-1. За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Конструкція цього пункту викладена в такий спосіб, що словосполучення «під час проходження дійсної строкової служби" не відноситься до словосполучення "осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи».
Апелянт зазначає, що отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії відповідно до статті 54 Закон № 796-ХІІ в розмірі відшкодування фактичних збитків як інвалід 2 групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Крім того, під час участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був військовозобов'язаний, який був призваний на збори Самбірським ОМВК, тобто відносився до переліку осіб військовослужбовців, що є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно статті 10 Закону № 796 - XII. Тобто, у період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, він, у розумінні Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», був військовослужбовцем, оскільки був призваний на військові збори у межах яких і приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на вказаний факт та зробив помилковий висновок, що він не має права на перерахунок пенсії у відповідності до положень статті 59 Закону України «Про статує і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідом ІІ групи. Згідно архівної довідки № 38011 від 05.07.2007 Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, у травні 1986 позивача призвано на спеціальні військові збори Самбірським ОМВК Львівської області та направлено до в/ч № НОМЕР_1 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації для виконання особливого урядового завдання з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 08.05.1986 по 27.08.1986. Згідно експертного висновку № 8967 від 21.10.2005 після повернення з виконання військової служби з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС стан здоров'я позивача погіршився та 21.10.2004 Львівська регіональна міжвідомча експертна комісія встановила, що наявні у позивача захворювання пов'язані з виконанням обов'язку військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 06.01.2005 Львівської обласною МСЕК позивача визнано інвалідом ІІІ групи захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно з довідкою МСЕК серії 10ААБ № 887713 від 04.08.2016 позивача безтерміново визнано інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язку військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
29.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, тобто, з урахуванням положень постанови КМУ № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 17.04.2018 за № 939/02.05-11 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало ОСОБА_1 відповідь у формі листа за результатами розгляду цієї заяви та відмовив йому у такому перерахунку пенсії, оскільки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він не проходив дійсну строкову службу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.
Статтею 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 231-V від 05.10.2006, передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Законом України «Про несення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» статтю 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в такій редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону суд дійшов висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).
Частина 2 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Згідно статті 10 цього Закону до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
Враховуючи вищенаведене, для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Також судом першої інстанції з'ясовано, що згідно протоколу № 4 від 07.04.2018 ОСОБА_1 одержував пенсію по інвалідності III групи в розмірі відшкодування фактичних збитків (втрата працездатності 50 %), а з 14.07.2016 призначена пенсія по інвалідності II групи в розмірі відшкодування фактичних збитків (втрата працездатності 70 %) згідно із Законом № 796-ХІІ та Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011. ОСОБА_1 обчислено пенсію із середньомісячної заробітної плати за червень - липень 1986 - 1602 крб., яку враховано на виконання постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2013, якою зобов'язано управління провести перерахунок та виплату пенсії за фактично відпрацьований час за дні роботи в зоні відчуження з 08.05.1986 по 27.08.1986 з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на підставі поданої довідки № 25 від 10.09.2013, виданої ТзОВ «Самбірська спецбаза МТП», взявши для обчислення пенсії суми за бажанням відповідно: травень - 1100,34 крб., червень - 1591,20 крб., липень - 1612,74 крб., серпень - 1418,58 крб., відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону 796-ХІІ. Коефіцієнт заробітку - 8,94972.
Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 17.10.1979 по 25.10.1981 проходив військову строкову службу, з 10.05.1986 по 27.08.1986 виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 працював в ТзОВ «Самбірська спецбаза МТП» з 10.12.1981 по 01.10.1991 Згідно із довідкою Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату від 31.03.2005 № 281 дійсно був призваний на збори Самбірським ОМВК і приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 10.05.1986 по 27.081986 при в/ч НОМЕР_3 . ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний, який був призваний на збори Самбірським ОМВК, набув інвалідність внаслідок участі у ліквідації наслідків цієї аварії, однак, така участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС здійснювалась не під час проходження ним дійсної строкової служби.
Суд першої інстанції вірно вважав, що у ОСОБА_1 право для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII не виникло, оскільки не встановлено усіх трьох вищевказаних умов в сукупності, а тому підставно відмовив в задоволенні позову.
Тому апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року по справі № 813/1934/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Н.В. Ільчишин
Т.І. Шинкар
Повний текст складено 10.09.2018