10 вересня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1428/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів від 20.04.2018 № 033/18 та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 039271 від 19.06.2018,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 20.04.2018 № 033/18;
визнати протиправною та скасувати постанову № 039271 від 19.06.2018 Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу.
07.08.2018 р. ухвалою суду задоволено клопотання позивача, замінено первинного відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті на належних відповідачів: Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області та Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
У судове засідання сторони не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень. Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області надало відзив на позовну заяву.
Суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив в позовній заяві, що 20.04.2018 р. на території Миколаївського морського торгівельного порту проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля з причепом, яким керував водій ОСОБА_2. Актом встановлено перевищення вагових параметрів. Вказаний автомобіль належить позивачу на праві приватної власності, але передав його у користування відповідно до доручення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_3 є власником причепу. На підставі довідки та акту, що були складені посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, позивачу була визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 433,35 євро, а в подальшому Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки накладено штраф у сумі 1700,00 грн. Оскільки відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть перевізники, а не власники транспортного засобу, то застосовані фінансові санкції є неправомірними. Крім того, справу про притягнення до відповідальності розглянуто у його відсутність.
Відповідач - Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, у своєму відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог і вважає, що під час вагового контролю не було допущено жодних порушень та встановлено перевищення вагових параметрів, які відображені в довідці та акті. Щодо притягнення до відповідальності власника транспортного засобу ОСОБА_1 відповідач зазначив, що товарно-транспортна накладна, надана водієм, не містить повної інформації про автомобільного перевізника. Посилаючись на ст.ст. 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 7 Постанови КМУ від 07.09.1998 № 1388 "Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", вважає правомірним притягнення до відповідальності саме власника транспортних засобів.
Судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 належить автомобіль КАМАЗ 55102, реєстраційний номер 15978X0, якого він згідно нотаріально посвідченого доручення передав фізичним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з правом керування, користування та відчуження.
ОСОБА_3 належить відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобільний причеп KOGEL AN 24, реєстраційний номер НОМЕР_1.
20 квітня 2018 року цими транспортними засобами водій ОСОБА_2 здійснював транспортування пшениці згідно товарно-транспортної накладної № 916377 від 19.04.2018 року. Автомобільним перевізником в накладній зазначений ПП Тіхий.
Цього ж дня, на території Миколаївського морського торгівельного порту проведено габаритно-ваговий контроль вказаних транспортних засобів, за результатами якого працівниками управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області на підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0012918 та акта без номера від 20 квітня 2018 року встановлено перевищення нормативних вагових параметрів.
На підставі вищевказаних довідки та акта Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області складено розрахунок № 033/18 від 20.04.2018 року, яким ОСОБА_1 визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від у розмірі 433,35 євро.
19 червня 2018 року Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки за порушення частини 1 абзацу 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" винесена постанова № 039271 про накладення на ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що він не може нести відповідальність за виявлені контролюючими органами порушеннями, оскільки такі не вчиняв, а та обставина, що він є власником автомобіля не є підставою для застосування до нього фінансових санкцій та покладення обов'язку сплатити додатково за перевищення вагових нормативів.
Суд погоджується з позицією позивача і вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Правовідносини у сфері перевезення вантажів регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт", Постановою КМУ від 27.06.2007 № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", якою затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.
Згідно з п. 31-1 вищевказаного Порядку, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Виключна відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, у тому числі і за відсутність документів, передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", передбачена і статтею 60 цього Закону.
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послуги згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Таким чином, системний аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть перевізники, а не власники транспортних засобів, за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до ст. 1 Правил дорожнього руху України.
Крім того, ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція, тощо).
Проаналізувавши відзив Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, суд зазначає, що в ньому відсутні які-небудь обґрунтування щодо відповідальності за виявлені ним порушення саме власника транспортного засобу, а не перевізника. Наявність недоліків у документах, обов'язковість яких визначена Законом України "Про автомобільний транспорт", не є підставою для притягнення до відповідальності власника транспортного засобу, оскільки таке не передбачено діючим законодавством.
Суд відхиляє обґрунтування відповідача і щодо посилань на обов'язковість перереєстрації чи реєстрації транспортних засобів, оскільки такі дії, в розумінні вчинення цивільно-правової угоди, можуть учинятись за волевиявленням сторін.
Позивач передав свій транспортний засіб у користування відповідно до доручення фізичним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому визначив об'єм прав щодо автомобіля, серед яких право відчуження, зняття та постановку на облік в період дії доручення. Але, не вчинення таких дій не свідчить, як вважає відповідач, про наявність порушень як зі сторони позивача, так і осіб, зазначених в дорученні, оскільки такі дії можуть бути вчинені протягом дії доручення.
Відповідачами не надано суду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятих ними рішень відносно позивача як щодо визначення додаткової плати за проїзд, так і про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Суд не дає оцінку іншим обґрунтуванням, на які посилаються позивач та відповідач щодо обрахування плати за проїзд, оскільки судом визнано, що позивач не є суб'єктом цих порушень, а тому він не може спростовувати обставини, які не зачіпають його права та інтереси.
Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача судових витрат, суд вважає, що судовий збір підлягає стягненню з відповідачів пропорційно від задоволених позовних вимог щодо сум нарахованих позивачу фінансових-господарських санкцій та плати за проїзд.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розрахунок Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (54000, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, ЄДПОУ 39816845) від 20.04.2018 № 033/18 про нарахування плати за проїзд Кечку Олександру Валентиновичу (73003, м. Херсон, вул. Державіна, 32, ідентифікаційний номер НОМЕР_2).
Визнати протиправною та скасувати постанову Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (73008, м. Херсон, Бериславське шосе, 46, код ЄДРПОУ 39816845) від 19.06.2018 року № 039271 про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ОСОБА_1 (73003, м. Херсон, вул. Державіна, 32, ідентифікаційний номер НОМЕР_2).
Стягнути з Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (54000, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, ЄДПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (73003, м. Херсон, вул. Державіна, 32, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір в сумі 1228,42 грн (одна тисяча двісті двадцять вісім гривень 42 коп.).
Стягнути з Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (73008, м. Херсон, Бериславське шосе, 46, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (73003, м. Херсон, вул. Державіна, 32, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір в сумі 181,18 грн (сто вісімдесят одна гривня 18 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 3.7.2