11 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2565/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
24 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у якій просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 80% грошового забезпечення на 70% грошового забезпечення при перерахунку мені, ОСОБА_1, пенсії з 01 січня 2016 року;
зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення з 01 січня 2016 року;
зобов'язати відповідача здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2016 року;
зобов'язати відповідача в подальшому застосувати розмір 80% грошового забезпечення при всіх наступних перерахунках та виплаті пенсії позивачу;
зобов'язати відповідача продовжити з 01 січня 2016 року нарахування та виплату індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 1078 зі змінами та доповненнями;
встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання судового рішення у справі № 816/49/18 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року обмеженням її максимального розміру 70% відповідного грошового забезпечення. Зважаючи на те, що станом на дату призначення пенсії ініціатор звернення набув право на пенсію, відсотковий розмір якої складає 80% відповідного грошового забезпечення, позивач вважає порушеним своє право на належний соціальний захист та отримання пенсійних виплат у передбачених законодавством України розмірі та строк.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 1640/2565/18, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30 серпня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 80-86/, у якому представник ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що починаючи з 01 січня 2016 року пенсію позивачу перераховано на виконання судового рішення у справі 816/49/18 у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 та здійснено виплату різниці, починаючи з 01 січня 2016 року. У заяві по суті справи відповідач також пояснив, що на момент виникнення у позивача права на перерахунок, чинною була редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку на підставі поданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області довідки про нове грошове забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року пенсія позивачу була встановлена в розмірі 70% від грошового забезпечення. Наполягав на тому, що звуження прав позивача у спірних правовідносинах не мало місця, оскільки сума пенсії після перерахунку фактично збільшилась.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ", що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим 11 серпня 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи /а.с. 15/.
Позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, що відповідачем не заперечується.
Згідно протоколу пенсійної справи № НОМЕР_2 від 20 жовтня 2014 року позивачу призначено пенсію з 31 грудня 2013 року в основному розмірі 80% грошового забезпечення /а.с. 88/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі № 816/49/18, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року протиправною; зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року та № 947 від 18 листопада 2015 року на підставі довідки від 28 квітня 2017 року № 4/1865 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2016 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання вищевказаного судового рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року. При цьому перерахунок пенсії проведено відповідачем виходячи з 70% грошового забезпечення (вислуга років 34 роки), що підтверджується відомостями пенсійної справи № НОМЕР_2 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 /а.с. 117/.
ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26 червня 2018 року № 1111/П-03 за результатами розгляду заяви позивача щодо перерахунку пенсії за судовим рішенням повідомлено, що в результаті проведеного перерахунку за постановою суду основний розмір пенсії склав 5350,80 грн., що складає 70% грошового забезпечення та є максимальним розміром пенсії за вислугу років, передбаченого статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на момент проведення перерахунку, встановленого судом - 01 січня 2016 року) /а.с. 114-115/.
Позивач не погодився з діями відповідача щодо перерахунку пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення замість 80% відповідних сум грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" (далі - Закон № 900-VIII).
Цим Законом внесені доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі № 816/49/18, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року протиправною; зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року та № 947 від 18 листопада 2015 року на підставі довідки від 28 квітня 2017 року № 4/1865 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2016 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Зі змісту вказаного судового рішення встановлено, що у справі № 816/49/18 позивачем не оскаржувались рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку та виплати його пенсії з 01 січня 2016 року з обмеженням максимального її розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі № 816/49/18 ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року. При цьому перерахунок пенсії проведено відповідачем з урахуванням 70% грошового забезпечення (вислуга 34 роки) /а.с. 117/.
Разом із ти, згідно протоколу про призначення пенсії за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" від 20 жовтня 2014 року позивачу призначено з 31 грудня 2013 року пенсію в основному розмірі 80% відповідного грошового забезпечення /а.с. 88/.
Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Отже, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності в цій частині 01 травня 2014 року, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Враховуючи наведене, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17, провадження № К/9901/849/17.
Відтак, суд вважає необґрунтованими та відхиляє доводи відповідача про правомірність застосування при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній станом на 01 січня 2016 року, якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, дії відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2016 року виходячи з розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення вчинені не на підставі, не у межах повноважень та у не спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення при перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з розрахунку 80% відповідного грошового забезпечення з 01 січня 2016 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом із тим, не визнаються судом обґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача в подальшому застосувати розмір 80% грошового забезпечення при всіх наступних перерахунках та виплаті пенсії позивачу та продовжувати з 01 січня 2016 року нарахування та виплату індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 1078 зі змінами та доповненнями з огляду на таке.
Згідно з частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього випливає, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.
Проаналізувавши викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки рішення суду не може регулювати відносини на майбутнє.
Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати у встановлений судом строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання цього судового рішення.
За викладених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 243-246, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (пров. Вишневий, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, рнокпп НОМЕР_1) до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення під час здійснення перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (пров. Вишневий, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, рнокпп НОМЕР_1) пенсію з розрахунку 80% відповідного грошового забезпечення з 01 січня 2016 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова