справа№1340/3489/18
10 вересня 2018 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп'як О.О. розглянув у м.Львові за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якій позивач просить :
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови позивачу у перерахунку пенсії, виплаті перерахованого та виплаті пенсії в подальшому з врахуванням розміру 90 відсотків відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року;
- зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивачу, виплатити перераховану пенсію та виплачувати пенсію в подальшому з врахуванням розміру 90 відсотків відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 01 червня 2004 року є пенсіонером органів внутрішніх справ України (міліції), перебуваю на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській та отримує пенсію за віком в порядку та на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, яка була призначена в розмірі 90% від суми грошового забезпечення, яку позивач отримував.
02 квітня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача, однак при проведенні перерахунку пенсії відповідачем протиправно обмежено розмір пенсії позивача шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Листом від 01 серпня 2018 року №Д-458/3і/31/01-2017 відповідач на запит позивача повідомив, що право на перерахунок пенсії позивача виникло у січні 2016 року, грошове забезпечення для перерахунку пенсії визначається із грошового забезпечення поліцейський за січень 2016 року. Також зазначив, що чинною редакцією Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
На думку позивача, при перерахунку його пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, з урахуванням змін в посадових окладах, надбавках, преміях. Звуження соціальних гарантій пенсійного забезпечення, яке встановлено нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», стосується порядку призначення пенсії особам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення та можливе при призначенні пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позов від 06.09.2018 року та обгрунтовується тим, що при зміні грошового забезпечення військвослужбовців чинним законодавством передбачено проведення масового перерахунку всіх пенсій військовослужбовцям без подання заяви, а не індивідуально по окремих особах. Також вказує, що згідно ст.13 Закону 2262 максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за ноомами цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою від 08.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком в порядку та на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, яка призначена 01.06.2004 року у розмірі 90% від суми грошового забезпечення.
Відповідно до висновку про присвоєння пенсії ОСОБА_1 за вислугою років УФРЕ УМВСУ у Львівській області від 05.10.2004 року основний розмір пенсії становить 90% суми грошового забезпечення.
Зі змісту протоколу про перерахунок пенсії позивача з'ясовано, що 02 квітня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі Постанови кабінету міністрів України №988 та № 103 та зменшено розмір грошового забезпечення у відсотках з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
27.07.2018 року позивач звернувся до відповідача із запитом з метою отримання інформації щодо розміру грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Листом від 01 серпня 2018 року №Д-458/3і/31/01-2017 відповідач на запит позивача повідомив, що право на перерахунок пенсії позивача виникло у січні 2016 року, отже грошове забезпечення для перерахунку пенсії визначається із грошового забезпечення поліцейський за січень 2016 року. Також зазначив, що чинною редакцією Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Крім того, судом встановлено, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі №461/8853/17, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю, а саме: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”, статтями 51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про грошове забезпечення від 22.05.2017 року №91-17575 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
Позивач, не погодившись із такими діями відповідача, звернувся із даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року(далі Порядок №45) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до зазначеного Закону пенсій проводить у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із веденням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Так, розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно із пунктом 4 Порядку №45 та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01 квітня 2012 року, отже відповідачем не обмежується розмір пенсій, а приводиться у відповідність до інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1Є.), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII (далі Закон №1166-VII), який набрав чинності в цій частині 01 травня 2014 року, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів».
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Суд звертає увагу, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Більше того, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи наведене, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, провадження № К/9901/849/17.
Суд зазначає, що статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно із якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року №21-420а13 та №21-348а13, від 17 грудня 2013 року №21-445а13 та Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2018 року, та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини пятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону №2262-ХІІ максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2016 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Як встановлено судом, позивачу у 2004 році призначено пенсію за віком у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент звільнення).
Суд звертає увагу на те, що під час проведення перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, відповідач зобов'язаний був провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 січня 2016 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону №2262-ХІІ, Постанови №988. Водночас, при проведенні перерахунку відповідач не був наділений повноваженнями щодо зміни максимального розміру пенсії, який був обчислений під час призначення пенсії в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми статті 13 Закону №2262-XII в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії передбачав не більше 90% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач під час проведення перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, протиправно змінив розмір пенсії позивача, обмеживши максимальний розмір пенсії до 70% відповідних сум грошового забезпечення, а тому вказані дії відповідача необхідно визнати протиправним та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення.
Згідно із частиною першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши матеріали справи, позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, відтак суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% від відповідного грошового забезпечення; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, з 01 січня 2016 року.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80грн.
Щодо вимог позивача про зобов"язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення, то таке в силу ст.382 КАС України є правом суду, та з врахуванням обставин справи станом на час винесення рішення підстав для вжиття таких заходів немає.
Керуючись статтями 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% від відповідного грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса:79007, м.Львів, вул. Клепарівська, 7а/2, іден.код НОМЕР_1) відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, з 01 січня 2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея,10) на користь ОСОБА_1 (79007, м.Львів, вул. Клепарівська, 7а/2) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Львівський окружний адміністративний суд.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна