83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.06.07 р. Справа № 32/96
Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засіданні: Журби А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Чабіна М.С. - довіреність № 315 від 01.01.07р.
Тихолаз М.В. - довіреність від 01.01.07р.
від відповідача: Бушинська Є.В. - довіреність від 15.01.07р.
від третіх осіб: 1) не з'явився
2) не з'явився
за позовом: Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ
до відповідача: Державного підприємства Вугільної компанії «Краснолиманська» м. Ординське
треті особи: 1) Державне підприємство “Донецька залізниця» м. Донецьк
2) Відкрите акціонерне товариство “Баглейкокс» м. Дніпродзержинськ
про стягнення штрафу в сумі 5960,00грн.
Позивач, Державне підприємство «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ, 23.04.07р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства Вугільної компанії «Краснолиманська» м. Родинське про стягнення штрафу в сумі 5960,00грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на накладну № 48775850, комерційний акт № БН 749564/269 від 02.11.06р., дорожню відомість, акти загальної форми від 02.11.06р., виписку з книги контрольних переважувань вагонів, технічний паспорт вагів.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що: 1) перевірка маси вантажу проводилась з порушенням п. 7 Правил складання актів, а саме позивачем мало бути переважена вся партія вагонів; 2) маса вантажу переважувалась позивачем на 150 тонних вагах, тоді як при відвантаженні вантажу зважування проводилось на 200 - тонних вагах; 3) данні про масу вантажу в комерційному акті відрізняються від данних, вказаних в актах загальної форми; 4) в комерційному акті зазначено про наявність технологічного скосу вантажу, що є свідченням несхоронності вантажу під час перевезення.
Ухвалою суду від 16.05.07р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача були залучені Державне підприємство “Донецька залізниця» (далі за текстом - третя особа 1) та Відкрите акціонерне товариство “Баглейкокс» (далі за текстом - третя особа 2).
Третя особа 1 в первісних поясненнях зауважувала на тому, що при прийнятті вантажу до перевезення його переважування не проводилось. Одночасно, вказано про те, що випадку завантаження вантажу у вагон «нижче бортів» та не зазначення про таке завантаження в перевізних документах, вантаж не приймається до перевезення.
В пояснення від 19.06.07р. третя особа 1 додатково зазначила, що при прийнятті вантажу до перевезення ніякого технічного скосу над 6-7 люками вагону 3Ч1,7м. - не існувало, оскільки при такому завантаженні існує загроза перевезення та відповідно в такому вигляді вантаж не приймається.
Третя особа 2 підтримала позицію відповідача у справі і додатково пояснила суду, що претензій по масі вантажу, який отриманий за накладною № 48775850, до відповідача не має.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.
Відповідачем зі станції Родинська був відправлений згідно залізничної накладної № 48775850 вагон № 67160747 з вугіллям на станцію Баглій Придніпровської залізниці.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця вправі періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається відправником в перевізних документах.
Згідно зі ст. 129 Статут залізниць України залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила невідповідність маси вантажу відомостям визначеним в транспортних документах. При контрольному зважуванні вантажу встановлено, що згідно накладної маса вантажу визначена відправником нетто - у вагоні № 67160747 - 69000кг., фактично виявилось нетто - 63700кг, що менше вказаної у відомостях, зазначених в накладній на 5300,00кг, про що був складений комерційний акт № БН 749564/269 від 02.11.06р., який є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.
Статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно визначені в накладній масу, кількість місць вантажу, код та адресу одержувача відправник притягується до матеріальної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати згідно ст. 118 Статуту залізниць України.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Проте, оцінюючи в сукупності надані сторонами докази, враховуючи пояснення працівників відповідача, третьої особи 1, пояснення самих третіх осіб, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Як вказано вище, в комерційному акті зазначено про те, що завантаження вантажу рівномірна, нижче бортів 20-30см.
При цьому, в провізних документах відсутні позначки про завантаження нижче бортів вагону. Напроти, щодо спірного вагону № 67160747 в залізничній накладній вказано, що вантаж в ньому розміщений на рівні бортів. І саме, за таким розміщенням він був прийнятий Донецькою залізницею до перевезення.
Крім того, в залізничній накладній міститься позначка, що вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 22о1 - 3, 5, 6, 8, 9 Технічних умов правильно.
В судовому засіданні старший прийомоздавач Донецької залізниці Олексєєнко О.В. підтвердила той факт, що розміщення вантажу у спірному вагоні відповідало Технічним умовам. Зокрема, підтвердила, що вантаж не мав ніякого технологічного скосу на 6-7 люками вагону 3Ч1,7м. по всій ширині вагону, оскільки, за таких умов розміщення вантажу були б порушені приписи розділу 1 гл. 1 п. 3 Технічних умов навантаження, що мало погрожувати перевезенню.
Вантаж від відповідача був прийнятий розрівняний планером, при якому утворюється кут природного скосу згідно з розділом 2 п. 3 технічних умов.
Аналогічні пояснення були надані представником відповідача, прийомоздавачем Стрельцовою, яка безпосередньо підписувала залізничу накладну № 48775850.
Окремо, слід зазначити, що в описовій частині комерційного акту не вказано про те, що відсутні ознаки розкрадання вантажу. Тобто, лише замкнені двері люку вагону та відсутність в ньому течі, не можуть свідчити про те, що ознак розкрадання не виявлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача про неналежне оформлення відповідачем провізних документів, а саме невірне зазначення маси вантажу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог за недоведеністю.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст. 230 ГК України, Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ до Державного підприємства Вугільної компанії «Краснолиманська» м. Ординське, за участю третіх осіб: Державного підприємства “Донецька залізниця» м. Донецьк, Відкритого акціонерного товариства “Баглейкокс» м. Дніпродзержинськ про стягнення штрафу в сумі 5960,00грн.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 02.07.07р.
Рішення набирає законної сили 13.07.07р.
Суддя