г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1675/18
Номер провадження 2/213/1009/18
30 серпня 2018 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Алексєєва О.В.,
за участі секретаря судового засідання - Гусарової О.С.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров"я внаслідок виконання трудових обов"язків,
Позивач звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (далі по тексту - ПРАТ “ІНГЗК”) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров"я внаслідок виконання трудових обов"язків. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підприємстві відповідача працювала з 03 липня 1990 року по 01 грудня 2015 року, з яких у шкідливих умовах праці 14 років 01 місяця, внаслідок чого у неї виявлено професійне захворювання: вегетативно-сенсорна полінеропатія (ангіотрофоневроз) помірної стадії з частими вираженими акроангіоспазмами кистей.
Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 31 серпня 2004 року на підприємстві за період роботи учнем машиніста конвеєра ( з вересня 1990 року по грудень 1990 року), машиністом конвеєра (з вересня 1990 року по липень 2002 року), машиністом конвеєра основної виробничої дільниці №1 (з липня 2002 року по квітень 2003 року) дробарної фабрики ПРАТ «ІНГЗК» вона підпадала під вплив загальної вібрації, робота пов»язана з фізичними навантаженнями, статичними періодичними навантаженнями.
Причиною виникнення професійного захворювання є тривала робота в умовах впливу загальної вібрації з фізичними перевантаженнями, статичними періодичними навантаженнями, які перевищували нормативні величини: рівень загальної та локальної вібрації еквівалентний корегований рівень загальної вібрації на робочому місці машиніста конвеєра складає 93-97 дБ при ГДР 92 дБ (перевищення на 1-5 дБ); рівень фізичного перевантаження - маса вантажу, який піднімала та переносила машиніст конвеєра складає 17 кг при допустимому 10 кг (перевищення на 7 кг), статичне навантаження при утриманні вантажу двома руками 108000 кг.с при нормативному значенні 97000 кг.с (перевищення 11000 кг. с), клас умов праці по показанням важкості трудового процесу важкий другого ступеню.
Наслідками роботи у шкідливих умовах стало їй встановлено з 01 жовтня 2005 року 50 відсотків стійкої втрати професійної працездатності безстроково та третю групу інвалідності безстроково.
Завдана підприємством моральна шкода їй не відшкодовується. Вона змушена тривалий час лікуватися, несе фізичні та моральні страждання, що змінили її звичний спосіб життя, примусило докладати додаткові зусилля для організації свого подальшого життя. Завдана їй моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які вона зазнає внаслідок хвороби та переносить і на сьогоднішній день.
Позивач вважає достатньою компенсацією моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. Просить позов задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, підтвердила обставини, викладені у позові. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі. Надала відзив на позов, відповідно до якого позивач у період роботи не лише знав про шкідливі умови, але і свідомо продовжував працювати в таких умовах тривалий час, мав можливість змінити місце роботи та запобігти розвитку професійного захворювання, але ставив за пріоритет матеріальну сторону життя, а не власне здоров'я. Зазначає, що зниження професійної працездатності не може позбавити позивача можливості реалізації своїх повсякденних звичок та бажань. Позивачем не доведена наявність моральної шкоди та її розмір. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог до ПРАТ “ІНГЗК” про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.
У судовому засіданні підтримала позицію, викладену у відзиві.
Вислухав пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
Як видно із трудової книжки, виданої на ім»я ОСОБА_3 остання працювала на підприємстві відповідача з 03 липня 1990 року по 01 грудня 2015 року
(а.с. 7-9).
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 31 серпня 2004 року (далі по тексту - Акт) проведено розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_3, а саме: вегетативно-сенсорна полінеропатія (ангіотрофоневроз) помірної стадії з частими вираженими акроангіоспазмами кистей.
Пунктом 14 Акту встановлено, що професійне захворювання виникло у позивача за таких обставин: у зв»язку з конструктивними недоліками технологічного обладнання за період роботи учнем машиніста конвеєра, машиністом конвеєра, машиністом конвеєра основної виробничої дільниці №1 дробарної фабрики ВАТ «ІНГЗК» підпадала під вплив загальної вібрації, еквівалентний корегований рівень якої перевищував ГДР, робота пов»язана з фізичними перевантаженнями і періодичним статичним навантаженням, величини яких перевищували нормативні величини.
Із пункту 15 Акту видно, що причиною професійного захворювання ОСОБА_3 є тривала робота в умовах впливу загальної вібрації з фізичними перевантаженнями, статичними періодичними навантаженнями, які перевищували нормативні величини: загальна вібрація на 1-5 дБ; маса вантажу, який піднімала і переносила на 7 кг, статичне навантаження при утриманні вантажу двома руками за зміну - на 11000 кг. с. рівень загальної та локальної вібрації еквівалентний корегований рівень загальної вібрації на робочому місці машиніста конвеєра складає 93-97 дБ при ГДР 92 дБ.
Відповідно до п. 10 Акту стаж роботи ОСОБА_3 в умовах впливу шкідливих факторів 14 років 01 місяць (а. с. 10-11).
Висновком МСЕК від 23 вересня 2004 року позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 50% з повторним переоглядом 01 вересня 2005 року та первинно з 20 вересня 2004 року по 01 вересня 2005 року позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок професійного захворювання (а.с.15).
Висновком МСЕК від 13 жовтня 2015 року позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності внаслідок професійного захворювання з 01 жовтня 2005 року безстроково та повторно встановлено 50% втрати професійної працездатності з 01 жовтня 2005 року безстроково (а.с.16).
Відповідно до наданих позивачем виписних епікризів та довідок медичних закладів, вона тривалий час знаходилася на лікуванні з приводу наслідків професійного захворювання
(а. с. 18-54).
Сторонами не оспорюється та визнається той факт, що Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", що в свою чергу є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", який є правонаступником Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.
На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 зазначеного кодексу закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Суд вважає доведеним спричинення позивачу моральної шкоди, провину відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв'язок між винними діями відповідача з порушення вимог ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України “Про охорону праці”, визначені Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та настанням у позивача негативних наслідків - 50% стійкої втрати професійної працездатності та наявності третьої групи інвалідності, встановлених безстроково.
Суд не може погодитися із запереченнями представника відповідача, що позивач був ознайомлений із шкідливими умовами праці, погодився з ними, через що відсутня вина підприємства у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємства від законодавчо встановленого обов'язку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку: важкість праці перевищувала гранично допустимі показники і причиною цього була саме недосконалість технологічного процесу, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання і які не оспорило підприємство - відповідач.
Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року встановлено, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.
Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Встановлено, що внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні моральні і фізичні страждання, що спричинили погіршення реалізації його фізичних можливостей, змінився його звичний спосіб життя, спричинені й інші негативні наслідки морального характеру, що призводить до порушення його звичайного способу життя та вимагає від нього додаткових зусиль для його організації.
Рішенням Конституційного Суду від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 року встановлено, що “громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди”. Відповідно до п. 4.1 цього ж рішення ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди суд враховує конкретні обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров'я, вину підприємства в заподіянні шкоди, суттєвість вимушених змін у житті. Суд також враховує, що згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання - причиною профзахворювань є тривалий стаж роботи в шкідливих умовах праці.
Визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, ступінь втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, наслідків, що наступили.
Також суд враховує вину підприємства - відповідача в отриманні позивачем професійного захворювання.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди є сума 40 000,00 грн без урахування податку з доходу громадян, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, що вона зазнає у зв'язку з погіршенням здоров'я, у задоволенні іншої частини позову щодо стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди позивачу необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 40 000,00 грн без урахування податку з доходів фізичних осіб.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 1 500,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем надано докази, що підтверджують надання їй адвокатом послуг, їх обсяг, та суд вважає співмірним розмір витрат на правничу допомогу зі складністю справи.
Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн.
Також підлягає стягненню з відповідача судовий збір в доход держави у розмірі 704,80 грн.
На підставі ст.ст. 8, 22, 58 Конституції України, ст.ст. 5, 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.9 Закону України “Про охорону праці” та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 95, 141, 223, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров"я внаслідок виконання трудових обов"язків задовольнити частково.
Стягнути Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ: 00190905, вул. Рудна, 47, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров"я внаслідок виконання трудових обов'язків у розмірі 40 000 (сорока тисяч) гривень 00 копійок без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 (однієї тисячі п"ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10 вересня 2018 року.
Суддя О.В. Алексєєв