Справа № 1940/1597/18
10 вересня 2018 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дії відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивача щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення та зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати йому пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому з 24.01.2003 призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-XII) в розмірі 90% грошового забезпечення. Однак, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідач здійснив з 01.05.2018 перерахунок пенсії позивачу в розмірі 70% грошового забезпечення. Надалі, позивач звернувся із заявою від 04.07.2018, в якій зазначив, що такий перерахунок здійснений протиправно, оскільки при виході на пенсію йому була призначена пенсія в розмірі 90% грошового забезпечення. Однак, листом від 06.07.2018 № 488/Д-11 відповідач повідомив позивача, що такий перерахунок здійснений правомірно, оскільки статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, позивач звернувся у суд з даним позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у якій встановлено строк подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк представник відповідача через канцелярію суду подав суду відзив на позовну заяву від 30.08.2018 № 6977/07, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" із урахуванням частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, де зазначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою статті 263 КАС України визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 24.01.2003 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону № 2262-XII, що підтверджується відповідним посвідченням (арк. справи 13).
З матеріалів справи слідує, що позивачу призначена та виплачувалась пенсія в розмірі 90% грошового забезпечення, що не заперечується і відповідачем у справі.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01.05.2018 проведено перерахунок пенсії позивача та при проведенні перерахунку відповідач визначив розмір пенсії з розрахунку, що не перевищує 70% грошового забезпечення (арк. справи 11).
Вважаючи такі дії суб'єкта владних повноважень протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20.02.2008.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Так, розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року, отже відповідачем не обмежується розмір пенсій, а приводиться у відповідність до інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності в цій частині 01.05.2014, статтю 13 Закону № 2262-XII викладено в наступній редакції: "максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 175/1665/17(2-а/175/41/17), а тому відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 175/1665/17(2-а/175/41/17), від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини другої статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був застосувати норми частини другої статті 13 Закону № 2262-XII в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії передбачав не більше 90% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії. Призначення позивачу пенсії з урахуванням 70% грошового забезпечення суттєво звужує права позивача.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення при проведені перерахунку пенсії позивачу.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають до задоволення повністю.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення при проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) здійснити з 01.01.2016 на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) виходячи з основного розміру пенсії за вислугу років - 90% від грошового забезпечення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (46001, майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. згідно квитанції № 2 від 15.08.2018.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 вересня 2018 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.