про відмову у роз'ясненні судового рішення
06 вересня 2018 рокум. Ужгород№ 807/1370/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про роз'яснення судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди (згідно з уточненими позовними вимогами), -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області №86-О від 26.09.2017 року "Про звільнення ОСОБА_1А." та поновлення на попередній посаді; 2) стягнення з Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок звільнення без законної підстави; 3) визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 у період з 29.03.2017 р. по 29.09.2017 р. пропозицій вакантних посад, на які він міг бути переведений без проведення конкурсу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року позов (з урахуванням уточнених позовних вимог) задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39594268, місцезнаходження: вул. Духновича, 17, м. Хуст, Закарпатська область, 90400) №86-О від 26.09.2017 року "Про звільнення ОСОБА_1А."; поновлено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на займаній на час звільнення посаді головного державного інспектора юридичного сектору Хустської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області або на рівнозначній посаді з 29.09.2017 року; стягнуто з Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39594268, місцезнаходження: вул. Духновича, 17, м. Хуст, Закарпатська область, 90400) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 37142,50 (Тридцять сім тисяч сто сорок дві) грн. 50 коп. з відрахуванням податків та зборів; в решті позовних вимог відмовлено.
27 серпня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про роз'яснення судового рішення від 30.03.2018 р., аргументоване тим, що п. 2 рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді або на рівнозначній посаді є незрозумілим з огляду на те, що позивач з 21.03.2018 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Однак відповідно до Закону України "Про державну службу" та "Про запобігання корупції", державні службовці не можуть одночасно перебувати на посадах державної служби та бути суб'єктом господарювання.
Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ч. 4 ст. 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заявлену представником відповідача заяву, суд зазначає наступне.
Ч. 1 ст. 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
П. 19 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 р. №7 передбачено, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Наведені відповідачем у заяві про роз'яснення судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора юридичного сектору Хустської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області або на рівнозначній посаді аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення резолютивної частини судового рішення, яке є чітким і зрозумілим.
Суд зауважує, що мотиви для роз'яснення судового рішення від 30.03.2018 р. у справі №807/1370/17, наведені заявником, є фактично вимогою про роз'яснення порядку його виконання, що суперечить нормам статті 254 КАС України.
З мотивувальної та резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 р. у справі №807/1370/17 видно, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Отже, в суду відсутні підстави для задоволення заяви Хустської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області та роз'яснення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №807/1370/17 від 30.03.2018 р.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Хустської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області про роз'яснення судового рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя ОСОБА_2