Справа № 404/2794/17
Номер провадження 1-кп/404/122/18
06 вересня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР за № 12017120020002065, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець Кіровоградської області, українця, громадянина України, працюючого на ПП «Хлібороб - Р» на посаді водія, одруженого, з середньою технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представників потерпілих: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
представника цивільного відповідача ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
19.02.2017 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Явір - 2000», рухаючись по вул. Вокзальній, в напрямку вул. Габдрахманова зі сторони вул. Віктора Чміленка в м. Кропивницький наближаючись до регульованого перехрестя вул. Вокзальної та Івана Олінського, в порушення вимог Правил дорожнього руху України (далі ПДР), а самеп. 1.4, 1.5,2.3 (б)
п. 1.4. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
нехтуючи елементарними вимогами щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, проявивши особисту неуважність, при намірі здійснити маневру повороту ліворуч з перетином зустрічної смуги руху, був не уважний, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не впевнився в безпеці свого маневру, не надав перевагу у русі автомобілю «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, в порушення (ПДР), а саме п.п. 10.1:
п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
при здійсненні маневру повороту ліворуч, не переконався у безпечності маневру, тим саме створив аварійну ситуацію водію автомобіля «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким в подальшому відбулося зіткнення.
В результаті ДТП: пасажир автомобіля «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини: перелому лівого 7 ребра, закритого підвертального перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, закритого перелому міщелків лівої гомілки зі зміщенням, відкритого багатоуламкового перелому лівого наколінника зі зміщенням, садна та рани обличчя, голови, посттравматичного вивиху правого плеча, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 325 від 20.03.2017 року відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров'я. Водій автомобіля «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого повздовжнього перелому правого наколінника зі зміщенням уламків, рани правого колінного суглобу, закритого уламкового перелому нижнього полюсу лівого наколінника зі зміщенням уламків, рани верхньої повіки зліва з субконьюктивальним крововиливом, рани правої кисті, саден верхньої повіки зліва, надбрівної дуги зліва та колінного суглобу зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 396 від 05.04.2017 р. відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав суду, що 19.02.2017 року близько 19 год. 30 хв. він, керуючи автомобілем «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Явір - 2000», рухаючись по вул. Вокзальній, в напрямку вул. Габдрахманова зі сторони вул. Віктора Чміленка в м. Кропивницький наближаючись до регульованого перехрестя вул. Вокзальної та Івана Олінського, проявив особисту неуважність, при намірі здійснити маневр повороту ліворуч з перетином зустрічної смуги руху, не надав перевагу у русі автомобілю «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого скоїв зіткнення з останнім, внаслідок якого пасажир автомобіля «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 та водій зазначеного автомобіля ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження.
У вчиненому щиро кається, повністю визнає усі обставини злочину, вказані в його обвинуваченні, просить суворо не карати.
Крім, повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
витягом з ЄРДР, згідно якого вбачається, що 20.02.2017 року було внесено відомості відносно ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (Т.1 а.п. 1);
рапортом від 19.02.2017 р., зі змісту якого вбачається, що 19.02.2017 р. близько 22 год. 42 хв. до чергової частини Кропивницького ВП ГУ НП України в Кіровоградській області на лінію «102» надійшло повідомлення від органів охороно здоров'я ОСОБА_12 про те, що до 4 міської лікарні доставили з ДТП по вул. Вокзальна - ОСОБА_5 , з переломом обох колінних суглобів (Т.1 а.п. 7);
рапортом від 19.02.2017 р., зі змісту якого вбачається, що 19.02.2017 р. близько 22 год. 47 хв. до чергової частини Кропивницького ВП ГУ НП України в Кіровоградській області на лінію «102» надійшло повідомлення від чергового лікаря КОЛ ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_3 , доставлений з ДТП, що сталось по вул. Вокзальній до КОЛ, з забитою раною голови, забоєм шийної частини хребта, забоєм колінного суглобу, поїхав додому (Т.1 а.п. 8);
рапортом від 19.02.2017 р., зі змісту якого вбачається, що 19.02.2017 р. близько 22 год. 47 хв. до чергової частини Кропивницького ВП ГУ НП України в Кіровоградській області на лінію «102» надійшло повідомлення від чергового лікаря КОЛ ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_6 має закриту травму грудної клітини, закритий перелом 6-8 ребра зліва, закритий перелом 4-го справа, закритий черезвертильний перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням, забійні рани голови та обличчя (Т.1 а.п. 9);
довідкою від 19.02.2017 року виданою черговим лікарем Кіровоградської обласної лікарні, згідно якої вбачається, що ОСОБА_6 звернулась до приймального відділення Кіровоградської обласної лікарні 19.02.2017 року з приводу надання медичної допомоги з діагнозом: закритої травми грудної клітини: закритого перелому VI, VII, VIII ребер зліва та IV ребра з права, закритого підвертального перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, закритого перелому міщелків лівої гомілки зі зміщенням, відкритого багатоуламкового перелому лівого наколінника зі зміщенням, садна та рани обличчя, голови, посттравматичного вивиху правого плеча (Т.1 а.п. 10);
рапортом від 19.02.2017 р., зі змісту якого вбачається, що 19.02.2017 р. близько 23 год. 00 хв. до чергової частини Кропивницького ВП ГУ НП України в Кіровоградській області на лінію «102» надійшло повідомлення від чергового лікаря КОЛ ОСОБА_13 про те, що до них для надання медичної допомоги доставлений ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає в АДРЕСА_3 , з діагнозом зчмт, струс головного мозку, садна м'яких тканин голови і обличчя, пішов додому (Т.1 а.п. 11);
протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 19.02.2017 р., та схемою до нього в яких зафіксовано факт даного ДТП (Т.1 а.п.12-21);
постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 20.02.2017 р., згідно якої визнано та приєднано в якості речового доказу до кримінального провадження № 12017120020002065 автомобіль марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігатиметься на території Кіровоградської філії ДП МВС «Інформ-Ресурси» (Т.1 а.п. 22);
постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 20.02.2017 р., згідно якої визнано та приєднано в якості речового доказу до кримінального провадження № 12017120020002065 автомобіль марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігатиметься на території Кіровоградської філії ДП МВС «Інформ-Ресурси» (Т.1 а.п. 23);
висновком експерта № 78 від 15.03.2017 р., відповідно до якого, на момент експертного огляду, з технічної точки зору, робоча гальмівна система автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходились в працездатному стані, ходова частина та рульове керування знаходилося в несправному та непрацездатному стані. На момент експертного огляду, з технічної точки зору гальмова система автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилась в працездатному стані, ходова частина та рульове керування мають технічні несправності у вигляді: деформації валу рульового керування та ободу рульового колеса, зміщення з місця конструкційного встановлення передньої правої гідравлічної амортизаційної стійки (в зборі), пошкодження внутрішньої закраїни диску переднього правого колеса, розгерметизація шини переднього правого колеса. Данні технічні несправності виникли під час ДТП. Давати відповідь на питання «Якщо несправності виникли до ДТП, то як це могло вплинути на керованість автомобілем?» немає технічного змісту, оскільки технічних несправностей які могли вплинути на керованість автомобілем «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до моменту ДТП, не виявлено. (Т.1 а.п. 31-36);
висновком експерта № 77 від 14.03.2017 р., згідно до якого, на момент експертного огляду, з технічної точки зору рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходились в несправному та непрацездатному стані. На момент експертного огляду, з технічної точки зору рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 має технічні несправності у вигляді: деформації валу рульового керування та ободу рульового колеса, зміщення з місця конструкційного встановлення передньої лівої гідравлічної амортизаційної стійки, зміщення з місця конструктивного кріплення головного гальмівного циліндру, деформація металевого трубопроводу та зрив регулятора тиску в гальмівній системі автомобіля. Дані технічні несправності виникли під час ДТП. Давати відповідь на питання «Якщо несправності виникли до ДТП, то як це могло вплинути на керованість автомобілем?» немає технічного змісту, оскільки технічних несправностей які могли вплинути на керованість автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , до моменту ДТП, не виявлено (Т.1 а.п. 44-49);
висновком експерта № 79 від 17.03.2017 р., відповідно до якого, в умовах розглянутої події автомобіль «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , первинно контактував передньою правою частиною (правим кутом) з передньою частиною в більшості зліва автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 . В момент первинного входу в контакт кут між подовжніми осями автомобілів «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складав близько 140°, відлічуваний від лінії повздовжньої осі автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 проти ходу годинникової стрілки до перетинання з лінією повздовжньої осі автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що відповідає перехресному руху транспортних засобів перед зіткненням. (Т.1 а.п. 57-66);
висновком судової комп'ютерно-технічної експертизи № 17-353 від 13.03.2017 р., згідно до якого, з моменту увімкнення жовтого сигналу світлофорного об'єкту розташованому по напрямку руху автомобіля білого кольору з «шашкою» таксі на даху (Daewoo Lanos чи ЗАЗ Sens) починає змінювати напрямок руху проходить проміжок часу, що дорівнює 0:00:01:567 тобтог 01 секунда та 567 мілісекунд. (Т.1 а.п. 71-73);
протоколом перегляду відеозапису від 02.03.2017 року, згідно якого в присутності понятих було оглянуто лазерний диск, біло-синього кольору з наступним написом виготовленим друкованими літерами та цифрами АRENA DVD-R 4.7 GB 16X (Т.1 а.п. 75);
висновком експерта № 201 від 20.02.2017 р., згідно до якого, з у ОСОБА_14 маються тілесні ушкодження у вигляді: садна на лобі та крововиливу в слизову нижньої губи. Дані тілесні ушкодження утворились від травматичного контакту з об'єктом (об'єктами), могли утворитись в строк вказаний в постанові та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Виставлений діагноз закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, який підтверджений об'єктивною клінічною неврологічною симптоматикою при дачі висновку за ступенем тяжкості не оцінювався. (Т.1 а.п. 77);
висновком експерта № 325 від 17.03.2017 р., відповідно до якого, згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_6 малися тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини: перелому лівого 7 ребра, закритого підвертального перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, закритого перелому міщелків лівої гомілки зі зміщенням, відкритого багато уламкового перелому лівого надколінника зі зміщенням, садна та рани обличчя, голови, посттравматичного вивиху правого плеча. Дані тілесні ушкодження утворились від травматичного контакту з тупим об'єктом (об'єктами), що могло бути в строк та при обставинах дорожньо-транспортної пригоди, та відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я. Згідно «Правил затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6 п.2.2.2.в.» (Т.1 а.п. 81-82);
висновком експерта № 396 від 04.04.2017 р., відповідно до якого, згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_5 малися тілесні ушкодження у вигляді: відкритого повздовжнього перелому правого надколінника зі зміщенням уламків, рани правого колінного суглобу, закритого уламкового перелому нижнього полюсу лівого наколінника зі зміщенням уламків, рани верхньої повіки зліва з субконьюктивальнім крововиливом, рани правої кисті, саден верхньої повіки зліва, надбрівної дуги зліва та колінного суглобу зліва, (Т.1 а.п. 86);
висновком судової інженерно - транспортної (автотехнічної) експертизи від 28.03.2017 р., згідно якого в описаній вище дорожній обстановці дії водія автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 спрямовані на забезпечення безпеки і можливість запобігання ДТП регламентувались вимогами пп. 2.3 (б) і (д), та 10.1 ПДР. В розглянутій дорожній обстановці за умовами виконання водієм ОСОБА_3 вимог п. та 10.1 ПДР, тобто при відмові від здійснення маневру вліво перед зустрічним автомобілем «Daewoo Lanos», він (водій ОСОБА_3 ) мав технічну можливість не створювати небезпеку для руху водію автомобіля «Daewoo Lanos» і, тим самим, мав технічну можливість уникнути ДТП. В розглянутій дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_5 при наближенні до регульованого перехрестя регламентувались вимогами п. 8.11 ПДР, а з моменту виявлення початку виїзду автомобіля «Renault Duster» на смугу руху автомобіля «Daewoo Lanos» регламентувались вимогами п. 12.3 ПДР. По запропонованому для дослідження варіанті, водій а/м «Daewoo Lanos» ОСОБА_5 , не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до лінії руху автомобіля «Renault Duster» (до місця зіткнення) і тим самим не мав можливості уникнути даної ДТП. В причинному зв'язку з фактом зіткнення автомобіля «Daewoo Lanos» з автомобілем «Renault Duster» знаходяться невідповідні вимогам п.10.1 ПДР дії водія автомобіля «Renault Duster» ОСОБА_3 (Т.1 а.п. 96-102);
протоколом огляду предмету від 02.03.2017 року, згідно якого предметом огляду є електронний носій - лазерний диск, на якому знаходиться відеозапис наданий свідком ОСОБА_15 в ході допиту від 23.02.2017 р. (Т.1 а.п. 104);
протоколом огляду відеозапису від 02.03.2017 року, згідно якого предметом огляду є електронний носій - лазерний диск, біло-синього кольору з наступним написом виготовленим друкованими літерами та цифрами АRENA DVD-R 4.7 GB 16X (Т.1 а.п. 105-106);
постановою про визнання речових доказів від 02.03.2017 р., згідно якої отриманий в ході проведення досудового розслідування лазерний диск АRENA DVD-R 4.7 GB 16X з відеозаписом з відео реєстратора автомобіля свідка ОСОБА_15 , визнано речовим доказом у кримінально провадженні № 12017120020002065 (Т.1 а.п. 107-108);
актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 729 від 19.02.2017 р., згідно якого на основі результатів проведеного судово-медичного дослідження крові громадянина ОСОБА_5 , порядковий номер проби (по реєстраційній книзі) 9, приходжу до висновку, що в крові не виявлені метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий,бутиловий та ізоаміловий спирти (Т.1 а.п. 134);
актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 703 від 19.02.2017 р., згідно якого на основі результатів проведеного судово-медичного дослідження крові громадянина ОСОБА_3 , 1980 р.н., приходжу до висновку, що: 1) в крові не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий та ізоаміловий спирти; 2) в крові не виявлені: наркотичні алкалоїди опію - морфін, колеїн (Т.1 а.п. 143);
Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.
У зв'язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинив злочин, віднесений до категорії невеликої тяжкості.
Як особа ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, осудний, на обліках у лікарнях не перебуває, раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає те, що він щиро розкаявся та повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
З урахуванням обставин і характеру скоєного злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, офіційно працевлаштований, а також поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, зокрема те, що він усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки щиро розкаявся, повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, що відповідатиме тяжкості злочину та особі обвинуваченого, буде необхідним для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Крім того, у відповідності до постанови Верховного Суду України від 06 липня 2017 року, згідно якої установлено, що за граматичним способом тлумачення розташування в тексті санкції розділового сполучника «або» є місцем синтаксичного розриву тексту, і тому, за відсутності в тексті санкції між основними видами покарання і додатковим такого розділового пунктуаційного знаку як кома, один із видів основного покарання, передбачений в санкції, належить розглядати як альтернативний іншому, зазначеному в цій же санкції, виду основного покарання, але вже в поєднанні з додатковим покаранням, розміщеним у тексті безпосередньо за ним.
Таким чином, при засудженні особи за частиною першою статті 286 КК України додаткове покарання позбавленням права керувати транспортними засобами може бути приєднано лише до такого виду основного покарання, як обмеження волі.
З урахуванням вищевказаних обставин, а також особи обвинуваченого, який працює водієм, та йому потрібно відшкодувати потерпілому матеріальну та моральну шкоду, суд вважає можливим при призначенні ОСОБА_3 покарання зберегти за ним право управляти транспортним засобом, тобто не призначати додаткове факультативне покарання, передбачене в санкції ч. 1 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_11 звернулися з заявою про звільнення його від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», так як він має неповнолітню дитину - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та не позбавлений батьківських прав стосовно нього.
Відповідно до ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Згідно п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» - звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: в) не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Згідно ст.13 Закону України «Про амністію у 2016 році» дія цього Закону поширюється на інкриміновані ОСОБА_3 дії, оскільки їх вчинено до дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Злочин, у вчинені якого визнається винним ОСОБА_3 є невеликої тяжкості, тобто згідно ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» на нього поширюється дія вказаного Закону.
Обвинувачений ОСОБА_3 має неповнолітню дитину - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та не позбавлений батьківських прав відносно своєї дитини.
Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд обґрунтовано вважає, що ОСОБА_3 необхідно звільнити від відбування покарання на підставі п."в" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.
Крім того, в ході досудового розслідування потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов та уточнений в ході судового розгляду про стягнення з ТзОВ «Явір-2000» матеріальної шкоди заподіяної злочином в сумі 43110,10 гривень, моральної шкоди в розмірі 150000 гривень та 5000 грн. витрат на правову допомогу, заявлений в ході судового розгляду потерпілим ОСОБА_5 , з урахуванням наданих ним уточнень, про стягнення з ТзОВ «Явір-2000» 4352 грн. 03 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також цивільний позов ТзОВ «Торговий дім «Ден Хім» про стягнення з ТзОВ «Явір-2000» на його користь матеріальної шкоди в сумі 109327,44 грн., які обвинувачений ОСОБА_3 не визнав.
Відповідно до ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.
Виходячи із положень ч.5 ст.1187 ЦК України, згідно з якими особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується і моральна шкода, у тому числі якщо в наявності - ушкодження здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч.2 ст.1167 ЦК).
Згідно абз. 3 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням).
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).
Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК).
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У відповідності до п.24 постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" обов'язок доказування та вжиття заходів щодо забезпечення цивільного позову лежить на стороні обвинувачення. Якщо під час дізнання або досудового слідства такі заходи не були вжиті, суддя вирішує це питання на підставі п. 7 ч. 1 ст. 253 КПК ( 1003-05 ).Маючи на увазі, що головним завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів осіб, які беруть у ньому участь, суди повинні гостро реагувати на виявлені під час судового розгляду факти незабезпечення або несвоєчасного забезпечення відповідними органами реального відшкодування шкоди, заподіяної потерпілому злочином, і самі використовувати надані їм законом повноваження з метою такого відшкодування. Не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред'явленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен роз'яснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.
З огляду на викладене вище, заявлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення з цивільного відповідача ТзОВ «Явір-2000» матеріальної шкоди заподіяної злочином в сумі 43110,10 гривень, моральної шкоди в розмірі 150000 гривень, а також стягнення з ТзОВ «Явір-2000» на його користь 5000 грн. витрат на правову допомогу, підлягає частковому задоволенню, зокрема позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 43110,10 гривень, суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на вимогах закону, з яких випливає, що шкода, заподіяна злочинними діями підлягає відшкодуванню останнім. Однак позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 щодо стягнення моральної шкоди в сумі 150000 гривень підлягають частковому задоволенню. У відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд керуючись принципами виваженості та справедливості, враховуючи характер вчиненого правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, суд вважає, що співрозмірним понесеним потерпілим ОСОБА_6 моральним та фізичним стражданням буде моральна шкода в розмірі 5000 грн. Крім того, позовні вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. підлягають залишенню без задоволення, оскільки суду не надано розрахунку вартості наданих йому адвокатом послуг з надання правової допомоги, а також документального підтвердження того, що ці процесуальні витрати фактично ним понесені.
Що стосується цивільного позов, заявленого в ході судового розгляду потерпілим ОСОБА_5 , з урахуванням наданих ним уточнень, про стягнення з ТзОВ «Явір-2000» 4352 грн. 03 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, то він також підласе частковому задоволенню, зокрема позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають повному задоволенню, а саме: стягненню з відповідача ТзОВ «Явір-2000» 4352 грн. 03 коп. витрачених на відшкодування майнової шкоди - відновлення попереднього стану здоров'я, суд визнає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на вимогах закону, з яких випливає, що шкода, заподіяна злочинними діями підлягає відшкодуванню. Також суд погоджується з тим, що потерпілому ОСОБА_5 було завдано моральні страждання, однак, виходячи з вимог розумності та справедливості, розміру моральних страждань, враховуючи матеріальний стан сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення моральної шкоди на суму 5000 грн.
Заявлений цивільний позов ТзОВ «Торговий дім «Ден Хім» про стягнення з ТзОВ «Явір-2000» на його користь матеріальної шкоди в сумі 109327,44 грн., суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки ґрунтується на вимогах закону, з яких випливає, що шкода, заподіяна злочинними діями підлягає відшкодуванню.
Судові витрати у справі за проведення судових експертиз у розмірі 4608 грн. 49 коп. відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_3 на користь держави.
Судові витрати, пов'язані з сплатою судового збору на користь держави підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.
Процесуальні витрати, які складаються з витрат на правову допомогу, що підтверджені платіжними документами, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілих.
Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 гривень.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р. № 1810-VIII як такого, що не позбавлений батьківських прав, який на день набрання чинності цим законом має дитину, якій не виповнилось 18 років.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у розмірі 4608 грн. 49 коп.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-2000» на користь ОСОБА_6 43110 грн. 10 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
В решті позовних вимог заявлених ОСОБА_6 - відмовити.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-2000» на користь ОСОБА_5 4352 грн. 03 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
В решті позовних вимог заявлених ОСОБА_5 - відмовити.
Цивільний позов ТзОВ «Торговий Дім «Ден Хім» - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-2000» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ден Хім» 109327 грн. 44 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Речові докази: автомобіль «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який передано на зберігання представнику потерпілого ТОВ ТД «Ден Хім», та автомобіль «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання представнику ТОВ «Явір - 2000», залишити останнім, як власникам.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_1