Провадження № 22-ц/774/5019/18 Справа № 200/19503/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Женеску Е. В. Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія
28 серпня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.,
суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,
за участю секретаря - Бондаренка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»
на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року про забезпечення позову, -
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення його позову до ПАТ "Укрсоцбанк", третя особа - приватний нотаріус Шевченко І.Л. про визнання договору іпотеки недійсним та скасування державної реєстрації прав власності - задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке оформлено відповідним договором купівлі-продажу нерухомого майна за реєстровим №1107/ВРХ №683746, ВРХ №683747, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Пікаловою В.В, а саме : гараж літ. Г-1, загальною площею 481,0 кв.м., ганки літ. г, г1, г2, навіси літ. X, Ц, Ч, ворота №7, у спільній власності споруди № 3, 10, 14, І в буд. АДРЕСА_1, та зареєстрована на даним момент за ПАТ «Укрсоцбанк».
Заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вищевказаного нерухомого майна (а.с.94-96).
З такою ухвалою не погодився ПАТ "Укрсоцбанк", подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову (а.с.97-101).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розглядаючи заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а тому на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України дійшов висновку про її задоволення.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Як вбачається з виділених матеріалів, у листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Укрсоцбанк", третя особа - приватний нотаріус Шевченко І.Л., в якому просив визнати іпотечний договір від 04.07.2008 року, укладений між ним та ПАТ "УніКредит Банк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Лендіс ЛТД" недійсним по відношенню до приватного нерухомого майна ОСОБА_2, а саме гараж літ. Г-1, загальною площею 481,0 кв.м., ганки літ. г, г1, г2, навіси літ. X, Ц, Ч, ворота №7, у спільній власності споруди № 3, 10, 14, І в буд. АДРЕСА_1 та виключити з Державного реєстру іпотек та державного реєстру заборон відчуження відповідні записи щодо цього майна (а.с.1-8).
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Автоленд-Дніпро» перед ПАТ «Укрсоцбанк» за Кредитним договором №121-СВ від 30.05.2008 року в сумі 1 585 000,00 грн., загальний розмір якої становить 885 428,19 доларів США, звернуто стягнення, зокрема, на належний ОСОБА_2 предмет іпотеки за Іпотечним договором від 04.07.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініч А. С. та зареєстрований в реєстрі за №726, а саме будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з: гараж літ. Г-1, загальною площею 481,0 кв.м., ганки літ. г. г1, г2, навіси літ. Х, Ц, Ч, ворота №7, у спільній власності споруди №3,10,14,І, шляхом визнання права власності за ПАТ «Укрсоцбанк» (112-114, 115-119).
Крім того, вказаним рішенням було звернуто стягнення на інше майно, за цією ж адресою - АДРЕСА_1, належне ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 06 квітня 2016 року будівлі та споруди по АДРЕСА_1 зареєстровані за ПАТ "Укрсоцбанк".
Забороняючи відчуження вищевказаного нерухомого майна, суд першої інстанції не перевірив та не з'ясував його правовий статус, не пересвідчився кому воно належить, не вказав яким чином не вжиття вказаного заходу забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду про визнання недійсним договору іпотеки.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову ОСОБА_2 не навів мотивів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, подана ним заява є необґрунтованою.
Заявлені позивачем вимоги про заборону відчуження нерухомого майна не співмірні з позовними вимогами, а безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів відповідача.
Враховуючи наведене, в силу ст. 376 ЦПК України, колегія суддів вважає, що ухвала Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року - скасувати та у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст складено 06 вересня 2018 року.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко