04 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/1167/17
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі головуючої судді Хилько Л.І., розглянув заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "Полтавська", про визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29271266 від 15.04.2016 р.; № 29273873 від 15.04.2016 р.; № 29649575 від 18.05.2016 р..
Ухвалою суду від 24.07.2018 р. провадження у вказаній справі зупинено до набрання законної сили рішенням суду в іншій справі за № П/811/591/18 (т.2 а.с.103-104).
04.09.2018 р. (вх.№15535) до суду від позивача надійшла заява від 31.08.2018 р. про відвід судді.
У вищеназваній заяві позивач зазначив, що суддя почала опікуватись долею відповідача у справі і такі дії судді, на думку позивача, свідчать про повну зневагу до вимог закону та процесуальних гарантій щодо рівності учасників процесу. І тому, вважає позивач, головуючий суддя не може продовжувати розгляд справи та підлягає відводу з підстав необ'єктивності та упередженості.
При вирішенні заяви про відвід, суддя виходить з наступного.
У статті 36 КАС України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Розглянувши заяву про відвід встановлено, що фактично позивач не погоджується із підставами зупинення провадження у справі згідно ухвали від 24.07.2018 р. та вважає, що цим самим суддя почала опікуватись долею відповідача у справі. Такі дії судді, на думку позивача, свідчать про повну зневагу до вимог закону та процесуальних гарантій щодо рівності учасників процесу. Отже, головуючий суддя не може продовжувати розгляд справи та підлягає відводу з підстав необ'єктивності та упередженості (п.4 ч.1 ст.36 КАС України).
При цьому, підставою для зупинення провадження є наступне.
Так, як вбачається з даних, що містяться в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду", ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати наказ Міністерства юстиції України №310/5 від 07.02.2018 року "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_2" та рішення №4 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 06.02.2018 року у справі №П/811/591/18.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі П/811/591/18 від 19.06.2018 року ОСОБА_2 відмовлено.
Водночас, нрішення не набрало законної сили, оскільки ОСОБА_2 подано на вказане рішення апеляційну скаргу. Відтак, поки триває процедура оскарження ОСОБА_2 рішення про припинення його приватної нотаріальної діяльності, останній позбавлений можливості виконати обов'язок визначений статтею 30-1 Закону України "Про нотаріат", зокрема щодо вимоги протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до відповідного державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса.
Отже, з огляду на встановлені обставини у справі, суд, при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі, виходив з того, що рішення у справі №П/811/591/18 вплине на спірні правовідносини у даній справі.
Водночас, ухвала суду від 24.017.2018 р. направлена сторонам по справі 30.07.2018 р., в тому числі й позивачу за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Списком №6752 згрупованих поштових відправлень листів. Станом на 04.09.2018 р. ухвала суду від 24.07.2018 р. є чинною та не оскаржена.
Враховуючи вказане, суд вважає заяву про відвід судді необґрунтованою, між тим незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Разом з тим, суд бере до уваги, що згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод „кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків".
Відтак, важливим є питання довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Розглядаючи питання безсторонності судді з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі „Лавентс проти Латвії" зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву.
Відповідно ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно ч.1 ст.31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
За таких умов суд дійшов висновку, що з метою недопущення виникнення у сторін сумнівів щодо безстороннього, об'єктивного та неупередженого розгляду даної справи, заяву позивача слід передати для вирішення питання про відвід судді Хилько Л.І. на розгляд іншого судді цього ж суду.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 40, 41, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -
Вирішення питання про відвід судді Хилько Л.І. передати на розгляд іншого судді цього ж суду.
Адміністративну справу № П/811/1167/17 передати до відділу документального забезпечення Кіровоградського окружного адміністративного суду для визначення судді з метою вирішення питання про відвід судді Хилько Л.І. відповідно до вимог статті 31 КАС України та зупинити провадження у справі.
Копію ухвали невідкладно скерувати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько