ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" вересня 2018 р. справа № 0940/1374/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення, та зобов'язання здійснити вірний перерахунок пенсії, а також виплату такої пенсії з врахуванням раніше виплачених сум, з 01 січня 2016 року, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1.) 02.08.2018 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Головне управління ПФУ в області) про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення, та зобов'язання здійснити вірний перерахунок пенсії, а також виплату такої пенсії з врахуванням раніше виплачених сум, з 01 січня 2016 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, із помилковим застосуванням частини 2 статті 13, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведено перерахунок пенсії за вислугу років, зменшивши розмір процентної складової грошового забезпечення із 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до невірного визначення розміру пенсії ОСОБА_1 Вважає такі дії відповідача неправомірними, вчиненими всупереч нормам чинного законодавства, які грубо порушують право позивача на пенсійне забезпечення в належному розмірі. Також зазначив, що внесені 27.03.2014 зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення, стосуються виключно порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Враховуючи вказане, позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними щодо перерахунку розміру пенсії із застосуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення, та зобов'язати здійснити перерахунок і виплату пенсії, виходячи з розрахунку 77% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року з урахуванням проведених виплат.
На підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Уповноваженою особою відповідача 09.08.2018 отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі (а.с. 24).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву із відповідними письмовими доказами, які надійшли на адресу суду 22.08.2018 (а.с. 31-34, 35-73). Відповідач зазначив, що Головним управлінням ПФУ в області на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області від 15.03.2018 за №402/8-18, ОСОБА_1 з 01.04.2018 проведено перерахунок пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійного системи" від 08.07.2011 за №3668-17 і пунктом 23 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 за №1166-VІІ внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ, у зв'язку з чим цифрове значення "90" замінено на цифри "80", в подальшому таке цифрове значення "80" замінено цифрами "70". Враховуючи те, що на момент проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2018 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, відповідач вважає правомірним проведений ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років саме в розмірі 70 відсотків грошового забезпечення та здійсненним згідно норм чинного законодавства. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Позивач, 14.08.2018, на виконання пункту 5 ухвали суду про відкриття провадження від 07.08.2018, подав через канцелярію суду витребувані судом докази, а саме: засвідчені відповідно до вимог статті 94 КАС України копії заповнених сторінок власного паспорта громадянина України та довідки про присвоєння номера облікової картки платника податків, а також копію квитанції №054307 про надання правничої допомоги адвокатом Галущак Л.О. (а.с. 26-29).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши відзив на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
ОСОБА_1, як колишньому працівнику органів внутрішніх справ, з 18.04.2014 призначена та виплачується пенсія за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за №2262-XII від 09.04.1992, згідно протоколу за пенсійною справою НОМЕР_2 (МВС) від 13.05.2014 (а.с. 36).
Так, відповідно до наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - Управління МВС України в області) №210 о/с від 16.04.2014 начальника міського відділу - начальника міліції громадської безпеки Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 17.04.2014 звільнено в запас по пункту "б" статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ №114 від 29.07.1991 (а.с. 39).
Управління МВС України в області листом від 07.05.2014 за №5/248 направило до Головного управління ПФУ області матеріали для призначення пенсії за вислугу років на ОСОБА_1, серед яких зокрема, заява останнього на призначення пенсії за вислугою років від 24.04.2018, подання Управління МВС України в області про призначення пенсії ОСОБА_1 від 24.04.2014 за №11075, грошовий атестат №16 від 29.04.2014, довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 29.04.2014 за №7357, довідка від 25.04.2014 щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1, свідоцтво про хворобу №174 та продовження свідоцтва про хворобу №174 (а.с. 38, 39-40, 41, 42-43, 44, 45, 46-47, 48-49).
Згідно грошового атестату №16, виданого Калуським міським відділом Управління МВС України в області, вислуга років ОСОБА_1 станом на 17.04.2014 (день звільнення) складає 22 років 09 місяці 02 днів (а.с. 42).
Як слідує із довідки, виданої ОСОБА_1 від 29.04.2014 за №7357, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) за період з 01.04.2012 по 31.03.2014 становили: доплата за виконання важливих завдань - 20 736,00 гривень, доплата за інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади - 6 900,00 гривень та премія - 61 908,92 (а.с. 44).
На підставі поданих до Головного управління ПФУ в області документів, позивачу згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за №2262-XII від 09.04.1992, в редакції станом на травень 2014 року, призначена пенсія за вислугу років у розмірі 77% грошового забезпечення в сумі 5 152,46 гривень, що підтверджується протоколом за пенсійною справою НОМЕР_2 (МВС) від 13.05.2014, наявного в матеріалах адміністративної справи (а.с. 36).
Як з'ясовано, Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі по тексту також - Постанова №103).
Керуючись Постановою №103 Ліквідаційною комісією Управлінням Міністерства внутрішніх з справ України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - Ліквідаційна комісія Управління МВС України в області) 15.03.2018 видано довідку за №402/8-18 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, що враховується при перерахунку пенсій, за змістом якої посадовий оклад позивача становить - 3 250,00 гривень, оклад за спеціальним званням - підполковник поліції - 2 200,00 гривень, надбавка за стаж служби (45%) - 2 452,50 гривень та премія (5,74%) - 453,60 гривень (а.с. 53).
Головним управлінням ПФУ в області на підставі вказаної нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсій, з 01.04.2018 проведено ОСОБА_1 відповідний перерахунок пенсії (а.с. 51, 53). При цьому, відповідач застосував новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який визначений частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакції станом на квітень 2018 року. Вказана обставина підтверджується протоколом за пенсійною справою НОМЕР_2-МВС від 25.03.2018, наявного в матеріалах адміністративної справи (а.с. 51).
Не погоджуючись із таким перерахунком пенсії та застосуванням обмеження максимальним розміром 70% грошового забезпечення, позивач 27.06.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням 77% грошового забезпечення згідно Закону України "Про внесення змін щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників ОВС України та членів їх сімей" від 23.12.2005 за №900, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та постанови Кабінету Міністрів України №947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2016 №268" з 01.01.2016 (а.с. 14).
Натомість, Головне управління ПФУ області листом від 05.07.2018 за №1096/Г-15, повідомлено позивача про те, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за №2262-XII від 09.04.1992, із змінами внесеними Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VІ та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи і створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 за №1166, при здійсненні перерахунку розмір пенсії за вислугу років не може перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а тому розмір пенсії позивача встановлено саме в розмірі 70% сум грошового забезпечення (а.с. 15).
Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління ПФУ в області щодо перерахунку його пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром 70% грошового забезпечення, звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 21-1 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 за №565-ХІІ (чинного на час звільнення позивача і призначення йому пенсії) пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Досліджуючи доводи позивача про протиправність дій відповідача за наслідками проведення перерахунку пенсії, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII (в редакції чинній на момент перерахунку пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Як уже зазначалось вище судом, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", згідно якої перерахунку з 1 січня 2016 року підлягають пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
За змістом абзаців 2, 3, 4 частини 3 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за №393" (надалі по тексту також - Порядок №45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку №45, рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (надалі по тексту також - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (надалі по тексту також - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (надалі по тексту також - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Таким чином, згідно з даними нормами, підставою для перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до зазначеного Закону в першу чергу є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та подання органами, передбаченими цим Порядком, відповідних повідомлень до територіальних органів Пенсійного фонду України.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів адміністративної справи, Головним управлінням ПФУ в області на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсій від 15.03.2018 за №402/8-18, виданої Ліквідаційною комісією Управління МВС України в області, та на підставі Постанови №103 проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.04.2018 (а.с. 33)
При проведенні перерахунку пенсії відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій Головне управління ПФУ в області обґрунтовує необхідністю застосування норми закону, який визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент здійснення перерахунку пенсії, тобто виходячи із 70% грошового забезпечення, як це передбачено частино 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції станом на 01.04.2018 (а.с. 11, 15).
Суд не погоджується з такими доводами відповідача і відповідно обґрунтуванням правомірності своїх дій, виходячи з наступного.
Згідно пункту "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції на час призначення позивачу пенсії) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Відповідно до пункту "а" частини 1, частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються, серед іншого, в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року за №3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
В подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року за №1166-VII, який набрав чинності 19.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (на підставі якої позивачеві призначено і обраховано пенсію), згідно яких цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).
Таким чином, з 19 квітня 2014 року положення частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд вважає, що при перерахунку пенсії особам, які проходили службу в органах внутрішніх справ має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені законами зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, згідно зазначених рішень Конституційний Суд України, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, останні не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17 (провадження №К/9901/1786/18), від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), від 3 квітня 2018 року у справі №175/1665/17 (2-а/175/41/17; провадження №К/9901/9950/18), від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 (провадження №К/9901/2058/17) і від 31 січня 2018 року у справі №523/4930/15-а (провадження №К/9901/1120/18).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ПФУ в області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Постанови №103 протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання про визначення конкретного способу відновлення порушеного права у спірних правовідносинах, суд відзначає слідуюче.
Позивач у заяві до відповідача від 27.06.2018 про перерахунок пенсії просив застосувати 77 % грошового забезпечення згідно Закону України "Про внесення змін щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників ОВС України та членів їх сімей" від 23.12.2005 за №900, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та постанови Кабінету Міністрів України №947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2016 №268" з 01.01.2016 (а.с. 14).
В той же час, судом встановлено і не заперечується відповідачем, що спірний перерахунок проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Вказана ж Постанова №103 врегульовує відповідний перерахунок пенсії колишнім працівникам органів внутрішніх справ з 01.01.2016.
Відтак, суд вважає, що відновлення порушено права позивача з врахуванням 70% суми грошового забезпечення повинно здійснюватися відповідно до вимог Постанови №103.
З приводу розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає, що за змістом частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог частини 2, 3, 4 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно вимог абзацу 2 частини 5 статті 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вказаної правової норми свідчить, що основною умовою для стягнення судових витрат з іншої сторони на користь особи, є понесення таких витрат особою.
Позивачем в адміністративному позові заявлено позовну вимогу щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 гривень та судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 1000,00 гривень (а.с. 7).
Слід відзначити, що позивача на підставі пункту 13 частини 1 Закону України "Про судовий збір" звільнено від сплати судового збору за подання до суду даного адміністративного позову, як учасника бойових дій, підтвердженням чого є наявна у матеріалах справи копія посвідчення серії МВ №054783 від 01.03.2017, а отже позивачем не понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 гривень (а.с. 3).
З урахуванням вказаного, суд вважає вимогу в частині стягнення з відповідача судового збору в розмірі 704,80 гривень, необґрунтованою та безпідставною.
На обґрунтування вимог про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрати за надання правничої допомоги в сумі 1 000,00 гривень, в матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги від 30.07.2018, укладений між адвокатом Галущак Ларисою Омелянівною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №96 від 08.12.2016 (надалі Адвокат) з однієї сторони та ОСОБА_1 (надалі - Клієнт), згідно якого, серед іншого, адвокат зобов'язується надати правничу допомогу, в тому числі за окремими дорученнями клієнта (пункт 2.1.1), а клієнт сплатити гонорар адвокату в розмірі та строк, погоджені між ними (пункт 2.3.1).
Згідно пункту 1 Додатку до договору про надання правничої допомоги від 30.07.2018, який є невід'ємною частиною вказаного договору, сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, вказаної в Договорі, у розмірі 1 000,00 гривень, з них опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини - 100,00 гривень, консультація - 100,00 гривень, складання позовної заяви, в тому числі виготовлення копій та додатків - 800,00 гривень (а.с. 18).
Також, в силу вимог частини 4 статті 134 КАС України, позивачем долучено до матеріалів справи акт виконаних робіт від 31.07.2018, а саме: надання адвокатом Галущак Л.О консультацій з правових питань позивачу, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, складання позовної заяви, в тому числі виготовлення копії та додатків відповідно до договору про надання правничої допомоги від 30.07.2018. Вартість таких робіт складає - 1 000,00 гривень (а.с. 20).
Факт оплати ОСОБА_1 послуг за надання правничої допомоги адвокатом Галущак Л.О в розмірі 1 000,00 гривень, підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №054307 від 31.07.2018 (а.с. 19, 29).
Відтак, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесених ним судових витрат по оплаті правничої допомоги, наданої адвокатом Галущак Ларисою Омелянівною, згідно договору від 30.07.2018 в розмірі 1 000,00 гривень, сплаченої згідно квитанції №054307 від 31.07.2018.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку і обчислення розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1, в розмірі 70% суми грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати і обчислити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2016 року у розмірі 77% суми грошового забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) сплачені судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) вул. Дзвонарська, 5/88, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.
Суддя /підпис/ ОСОБА_3